Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ПЕРША РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1905—1907 рр.
До початку 1905 р. у Російській імперії назріли як об’єктивні, так і суб’єктивні передумови для революції. Нерозв’язаність аграрної проблеми, посилення експлуатації робітничого класу, об’єктивна за цікавленість буржуазії у залученні її до вирішення найважливіших державних проблем, національний гніт, відсутність демократичних свобод, поразка царату в російсько'японській війні 1904—1905 рр. і пропагандистська діяльність нелегальних політичних партій ство рили сприятливий ґрунт для могутнього соціального вибуху.
Початком першої в Росії буржуазно'демократичної революції ста ли події 9 січня 1905 р. у Петербурзі. У ту неділю (її назвуть «Крива- вою неділею») царські війська розстріляли біля Зимового палацу сто п’ятдесятитисячну мирну робочу демонстрацію, учасники якої на магалися передати Миколі II петицію про свої нестатки (робітники ще вірили в «доброго царя'батюшку»). Звістка про загибель 1200 робітників і поранення 5 тис. чоловік швидко облетіла всю країну і викликала бурю незадоволення. Уже в січні в Росії страйкували 440 тис. чоловік, тоді як у попередній період у страйках брало участь приблизно 43 тис. чоловік на рік.
Перша фаза революції (січень'жовтень 1905 р.) була часом нарос тання масових виступів, посилення їхнього політичного характеру; політизації народних мас; активізації процесу самоорганізації сус пільства (утворення нових політичних партій, рад робітничих і сол датських депутатів, профспілок та ін.); розширення хвилювань в ар мії, на флоті й на селі; переплетення й взаємовпливи робітничого, селянського та національно'визвольного руху.
Хоча за своїм характером (за цілями і завданнями) перша росій ська революція була буржуазно'демократичною, її головною особли вістю стало те, що керівну роль у ній відігравала не буржуазія, а пролетаріат. За методами боротьби, що переважали (політичний страйк, збройне повстання робітників), революція мала пролетарське «забарвлення». Одночасно участь у ній широких мас селянства, що вимагало скасування викупних платежів і вирішення аграрного пи тання, додавали революції явно виражених селянських рис. Нареш ті, залучення в революційні баталії представників національних окра їн, що добивалися автономії в складі Росії, дозволяє вбачати в цих подіях ознаки національно'визвольного руху.
З другої половини січня по березень 1905 р. страйковий рух охо пив підприємства Бахмутського, Слов’яносербського та Маріуполь ського повітів Катеринославської губернії, а також Таганрозького й Черкаського округів області Війська Донського, півдня Ізюмського та Богодухівського повітів Харківської губернії. У Донбасі в страйко вому русі брали участь 53,6 % шахтарів і 91,4 % металістів. У квіт ні — серпні 1905 р. в Україні відбулося більше 300 страйків, в яких брали участь понад 110 тис. робітників. Особливо масовими були травневі страйки трудящих. У Варшаві, Лодзі, Одесі, Ризі й інших містах справа дійшла до збройних зіткнень між робочими й царськи ми військами.
У червні заворушення перекинулися на село і флот. Селянські бунти відбулися в 64 з 94 українських повітів. На Чорноморському флоті 14—25 червня спалахнуло повстання на броненосці «Потьом- кіні», матроси якого розправилися з офіцерським складом і підняли на щоглі червоний прапор. Оскільки повстання на «Потьомкіні» не було підтримано іншими кораблями Чорноморського флоту, броне носець змушений був піти в румунський порт Констанца і там здати ся місцевій владі. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Мета виправдувалася засобами.
Ольга Муравйова

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка