Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ПЕРША РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1905—1907 рр.
До початку 1905 р. у Російській імперії назріли як об’єктивні, так і суб’єктивні передумови для революції. Нерозв’язаність аграрної проблеми, посилення експлуатації робітничого класу, об’єктивна за цікавленість буржуазії у залученні її до вирішення найважливіших державних проблем, національний гніт, відсутність демократичних свобод, поразка царату в російсько'японській війні 1904—1905 рр. і пропагандистська діяльність нелегальних політичних партій ство рили сприятливий ґрунт для могутнього соціального вибуху.
Початком першої в Росії буржуазно'демократичної революції ста ли події 9 січня 1905 р. у Петербурзі. У ту неділю (її назвуть «Крива- вою неділею») царські війська розстріляли біля Зимового палацу сто п’ятдесятитисячну мирну робочу демонстрацію, учасники якої на магалися передати Миколі II петицію про свої нестатки (робітники ще вірили в «доброго царя'батюшку»). Звістка про загибель 1200 робітників і поранення 5 тис. чоловік швидко облетіла всю країну і викликала бурю незадоволення. Уже в січні в Росії страйкували 440 тис. чоловік, тоді як у попередній період у страйках брало участь приблизно 43 тис. чоловік на рік.
Перша фаза революції (січень'жовтень 1905 р.) була часом нарос тання масових виступів, посилення їхнього політичного характеру; політизації народних мас; активізації процесу самоорганізації сус пільства (утворення нових політичних партій, рад робітничих і сол датських депутатів, профспілок та ін.); розширення хвилювань в ар мії, на флоті й на селі; переплетення й взаємовпливи робітничого, селянського та національно'визвольного руху.
Хоча за своїм характером (за цілями і завданнями) перша росій ська революція була буржуазно'демократичною, її головною особли вістю стало те, що керівну роль у ній відігравала не буржуазія, а пролетаріат. За методами боротьби, що переважали (політичний страйк, збройне повстання робітників), революція мала пролетарське «забарвлення». Одночасно участь у ній широких мас селянства, що вимагало скасування викупних платежів і вирішення аграрного пи тання, додавали революції явно виражених селянських рис. Нареш ті, залучення в революційні баталії представників національних окра їн, що добивалися автономії в складі Росії, дозволяє вбачати в цих подіях ознаки національно'визвольного руху.
З другої половини січня по березень 1905 р. страйковий рух охо пив підприємства Бахмутського, Слов’яносербського та Маріуполь ського повітів Катеринославської губернії, а також Таганрозького й Черкаського округів області Війська Донського, півдня Ізюмського та Богодухівського повітів Харківської губернії. У Донбасі в страйко вому русі брали участь 53,6 % шахтарів і 91,4 % металістів. У квіт ні — серпні 1905 р. в Україні відбулося більше 300 страйків, в яких брали участь понад 110 тис. робітників. Особливо масовими були травневі страйки трудящих. У Варшаві, Лодзі, Одесі, Ризі й інших містах справа дійшла до збройних зіткнень між робочими й царськи ми військами.
У червні заворушення перекинулися на село і флот. Селянські бунти відбулися в 64 з 94 українських повітів. На Чорноморському флоті 14—25 червня спалахнуло повстання на броненосці «Потьом- кіні», матроси якого розправилися з офіцерським складом і підняли на щоглі червоний прапор. Оскільки повстання на «Потьомкіні» не було підтримано іншими кораблями Чорноморського флоту, броне носець змушений був піти в румунський порт Констанца і там здати ся місцевій владі. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Одне сьогодні коштує двох завтра.
Франклін Рузвельт

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка