Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Широкий резонанс мав жовтневий загальноросійський політич- ний страйк, що став кульмінацією революції. В одній з листівок Луганської організації РСДРП писалося: «І весь світ побачив небаче ну подію. Не йдуть потяги, не тріскотить телеграф, не гуде телефон ний дріт, не шумлять машини, не димлять фабричні труби, не сяє на вулиці електрика. Усе завмерло. То робітник повстав, то мускулис тий кулак грозить усім шкуродерам, усім самодержцям».
Жовтневий страйк паралізував дії уряду, розладнав усе господар ське життя країни. Під натиском революційних мас цар Микола II 17 жовтня 1905 р. видав Маніфест, в якому обіцяв народу політичні свободи: недоторканність особи, волю совісті, слова, зборів і союзів. Уряд пообіцяв скликати законодавчу Державну думу, що обирається всіма класами суспільства. Поява цього документа мала дуже важливі наслідки. Маніфест 17 жовтня значно розширив межі легальної полі тичної і культурної діяльності, помітно її пожвавив й урізноманітив. Воля друку дала поштовх появі перших україномовних газет і журна лів: у Лубнах у 1905 р. почали видавати газету «Хлібороб»; потім газе ти українською мовою з’явилися в Катеринославі, Одесі, Полтаві, Ха ркові й інших містах. Серед українських соціально'політичних жур налів можна назвати «Дзвін», «Українська хата», «Рідний край», «По сів». Усього в 1905—1907 рр. друкувалося 24 україномовні видання. У багатьох населених пунктах відкрилися філії культосвітньої органі зації «Просвіта» (до середини 1907 р. їх нараховувалося 35).
Активізувався процес масової самоорганізації суспільства: поча ли виникати партії, ради, профспілки, кооперативи тощо. Зросла чи сельність лівих партій і організацій: російської партії есерів (соціа- лістів-революціонерів), анархістів, анархо-синдикалістів, а також більшовиків і меншовиків.
Есери за своїми програмними установками були прямими продо вжувачами справи народників. Вважаючи селян революційним кла сом, вони вели пропаганду насамперед серед сільського населення. Перші нелегальні есерівські організації виникли в 90'ті роки XIX ст. (Закордонний союз соціалістів'революціонерів, Північний союз со ціалістів'революціонерів, Південна партія соціалістів'революціоне рів). У 1901 р. різні есерівські групи злилися в Партію соціалістів революціонерів Росії, про що офіційно було оголошено в газеті «Рево люційна Росія» у січні 1902 р. Напередодні революції 1905—1907 рр. ця партія мала в Україні свої філії в 10 містах (Києві, Полтаві, Харко ві, Катеринославі, Чернігові, Волинську, Бердичеві, Єлисаветграді, Одесі й Миколаєві). У ході революції кількість есерівських організа цій в Україні значно зросла; одночасно зросло й число членів цієї партії (з 1260 до 25 000 чоловік). [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Здоровий сон не тільки подовжує життя, а й скорочує робочий день.
Роман КРИКУН

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка