Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
П. А. Столипін був головним натхненником і організатором аграр ної реформи. Він хотів створити сильну, централізовану, монолітну імперію, повернути царському самодержавству колишню необмеже ну владу й вплив у народі. При цьому Столипін ураховував уроки революції і шукав шляхи виходу з політичної кризи. Було очевидно, що масова участь селян у загальнонародному бунті виявилася нас лідком збереження таких пережитків феодалізму, як поміщицьке землеволодіння й селянська громада. Остання показала не тільки свою нездатність ефективно хазяйнувати, але й належним чином контро лювати своїх членів.
Реформування аграрного сектора почалося указом 9 листопада 1906 р. «Про доповнення деяких постанов діючого закону, що сто- сується селянського землеволодіння і землекористування». Надалі доповнений і перероблений у III Державній думі, він почав діяти як закон 14 червня 1910 р. Приблизно через рік, 29 травня 1911 р., був прийнятий закон «Про землевпорядження». Ці три акти склали юри дичну основу серії заходів, відомих у літературі за назвою Столи3 пінська аграрна реформа.
Основні ідеї реформи можна звести до наступного: 1) знищення селянської громади; 2) дозвіл селянам одержати землю в приватну власність (оселитися на хуторах або відрубах); 3) переселення селян ських родин у слабозаселені райони Північного Кавказу, Середньої Азії, Сибіру та Далекого Сходу. У такий спосіб столипінська аграрна реформа мала дати новий поштовх комерціалізації сільського госпо дарства, переведенні його на капіталістичні рейки розвитку.
Традиційний патріархальний общинний уклад планувалося замі нити господарствами фермерського типу, орієнтованими на випуск товарної продукції. Успішна реалізація цього грандіозного проекту сприяла б вирішенню проблеми сільського перенаселення і зміцнен ню соціальної опори самодержавства в аграрному секторі економіки.
Як зазначають фахівці, найбільший успіх столипінська реформа мала в Україні. Це було пов’язано з тим, що тут традиція общинного землеволодіння не мала такого поширення, як у Росії, і український селянин був більшим індивідуалістом, ніж російський. У 1907—1915 рр. на Правобережжі з громад вийшли 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. До 1916 р. виникло 440 тис. хуторів (14 % усіх селянських господарств). Однак остаточно зруйнувати се лянську громаду не вдалося. Зазнала фіаско і спроба ліквідувати по міщицьке землеволодіння. Переселенська політика спочатку прийня ла величезні масштаби (у 1906—1912 рр. з України на нові землі виїхало близько 1 млн чоловік), але погана організація цього проце су, фінансові труднощі, важкі природні умови призвели до того, що багато селянських родин почали повертатися зі Сходу в європейську частину імперії; тільки в 1911 р. додому повернулося 68,5 % пересе ленців. Багато хто з них устиг розоритися, позбутися засобів існу вання і, таким чином, поповнити й без того значну армію безробітних і жебраків. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Мало хто з нас може винести тягар багатства. Звичайно, чужого.
Марк Твен

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка