Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
Товариство українських поступовців (ТУП) — нелегальна між партійна громадсько'політична організація, що діяла в Наддніпрян ській Україні в 1908—1917 рр. Створена на початку 1908 р. у Києві з ініціативи членів Української демократично'радикальної партії для координації діяльності українського національного руху в період на ростання реакції в Російській імперії. До ТУП, крім демократів'ра дикалів, увійшли діячі соціал'демократичних (С. Петлюра, М. Ша повал, В. Винниченко) і ліберальних (А. В’язлов, Є. Чикаленко, А. Ні ковський, Ф. Матушевський та ін.) організацій, що об’єдналися з ним на основах парламентаризму й конституціоналізму. Керівним органом ТУП була Рада (знаходилася в Києві), що вибиралася на що річних з’їздах організації. Осередки організації — «громади ТУП» — діяли по всій Україні (близько 60), а також у Петербурзі й Москві. Напередодні Першої світової війни до Ради ТУП входили Є. Чикале нко, С. Єфремов, Ф. Матушевський, А. В’язлов, В. Леонтович, А. Ні ковський, Л. Яновська, В. Прокопович, Д. Дорошенко, Л. Стариць ка'Черняхівська, О. Корчак'Чепурківський, Л. Жебуньов, П. Холод ний. Неофіційними друкованими органами ТУП були газета «Рада» і журнал «Українське життя» (виходив у Москві в 1912—1917 рр., ред. О. Саліковський і С. Петлюра). На щорічних нелегальних з’їздах ТУП обговорювалися назрілі політичні й культурницькі питання.
Основні напрямки діяльності — культурна робота (створення то вариств «Просвiта», клубів, поширення видань), виховання націона льної самосвідомості, створення блоків з іншими організаціями у
відстоюванні політичних свобод, участь у виборах і роботі Державної думи, поширення кооперативного руху. ТУП виступало за проведен ня українізації школи, суду, церковного життя. Політична програма ТУП зводилася до трьох основних вимог: парламентаризму, перебу дови Російської держави на федеративних началах, національно'те риторіальній автономії України. З початком Першої світової війни виникла розбіжність серед членів ТУП із приводу участі Росії у вій ні. Одна частина тупівців (Є. Чикаленко, А. Ніковський та ін.) висту пила за поразку Росії у війні, інша (Л. Яновська) стояла за повний розгром Австро'Угорщини та приєднання Галичини до Росії. Восени 1914 р. було прийнято компромісне рішення — ТУП зайняло нейтра льну позицію щодо війни та воюючих сторін. Рада ТУП засудила політику царату в окупованій Галичині, а в грудні 1916 р. випустила декларацію під заголовком «Наша позиція» з вимогами: припинен ня війни, надання Україні автономного статусу у федеративній Росії, забезпечення культурно'національних і політичних прав українсь кого народу тощо. ТУП встановило тісні зв’язки з думськими фрак ціями трудовиків і конституційних демократів (кадетів). Після Лю тневої революції 1917 р. Рада ТУП і представники інших суспільних і політичних організацій утворили Українську Центральну Раду.
25—26 березня 1917 р. у Києві відбувся з’їзд ТУП, на якому були делегати від багатьох громад України, а також Петербурга, Катери нодара, Москви.
Резолюція з’їзду включала такі вимоги: підтримувати Тимчасо вий уряд; добиватися легальними засобами автономії України в скла ді демократичної Російської держави й у зв’язку з цим змінити на зву організації на Союз українських автономістів'федералістів (СУАФ); забезпечити права національних меншин. Члени Ради ТУП увійшли до складу тимчасового ЦК СУАФ. У червні 1917 р. цей Союз був перетворений на Українську партію соціалістів'федералістів (УПСФ). [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Майбутнє - як небеса - кожний його вихваляє, але ніхто не хоче опинитися там прямо зараз.
Джеймс Болдуїн

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка