Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

6. Нормани не могли «експортувати» ідею державності й держав ні структури у Східну Європу, тому що в самій Скандинавії за тієї епохи ще не завершився процес розкладання первіснообщинних від носин і були відсутні більш досконалі політичні інститути, ніж у східних слов’ян. На думку академіка Б. Рибакова, норманізм виник тоді, «коли й німецька, й російська науки знаходилися ще в дитячому стані, коли в істориків були досить туманні уявлення про складний багатовіко вий процес народження державності. Ні система слов’янського гос подарства, ні тривала еволюція соціальних відносин не були відомі вченим. «Експорт» державності з іншої країни, здійснений двома трьома войовничими загонами, здавався тоді природною формою народження держави».
У «Повісті минулих літ» процес народження держави стисну тий до декількох десятиліть IX ст., а тисячоріччя створення пере думов такого народження вмістилося в термін життя одного ге роя — фундатора держави. Пояснюється це міфологічним мислен ням літописця і середньовічною звичкою заміняти ціле його части ною, його символом (наприклад, у малюнках місто підмінювалося зображенням однієї вежі, а військо — одним вершником). Держава, у цьому випадку, була підмінена символічною особистістю князя Олега.
КОМПРОМІСНА (СЛОВ’ЯНОВАРЯЗЬКА) ТЕОРІЯ
Одним із перших спроб зв’язати норманську теорію з уявлення ми антинорманістів про місцеві, слов’янські корені Давньоруської держави здійснив відомий російський історик В. Ключевський. Най більш ранньою місцевою політичною формою, що утворилася на Русі приблизно в середині IX ст., він вважав «городову область, тобто тор говельний округ, керований укріпленим містом, що разом із тим слу жив і промисловим (ремісничим) осередком для цього округу». Дру гою місцевою політичною формою, на його думку, стали «варязькі князівства». З об’єднання князівств і городових областей, що зберег ли самостійність, вийшла третя політична форма — велике князів ство Київське, що зробилося «зерном того союзу слов’янських і су сідніх із ними фінських племен, яке можна визнати первісною фор мою Руської держави».
Подібної компромісної точки зору додержувалися також україн ські історики О. Єфименко й І. Крип’якевич.
ТЕОРІЯ О. ПРІЦАКА
На думку професора Гарвардського університету (США) О. Прі цака, автора шеститомного дослідження «Походження Русі», Дав ньоруська держава не була заснована ні варягами, ні слов’янами. Вона являла собою поліетнічний і багатомовний торговельний союз, що в процесі встановлення свого контролю над торговельними шляхами між Балтійським, Середземним і Каспійським морями створив у Східній Європі політичне об’єднання під назвою Русь. Іншими слова ми, Руссю споконвічно іменувалася не етнічна спільність (не плем’я або народ), а особлива рухлива соціальна група (корпорація), що скла далася з професійних воїнів'купців. Синтез корпорації морських і річкових кочівників (вікінгів, варягів) із степовими кочівниками (ха зарами) сприяв, на думку Пріцака, появі в IX—X ст. Волзько'Русь кого каганату.
Проти концепції О. Пріцака виступило багато сучасних укра їнських істориків. Одним із головних опонентів американського професора став, зокрема, академік П. Толочко. До найбільш слаб ких аргументів О. Пріцака він зарахував його тезу про «експорт» державності в слов’янські землі із сусідніх країн (тільки не іншим народом, як це було в норманістів, а міфічним багатонаціональ ним торговельним союзом), а також твердження про те, що начеб то Київ споконвічно був хазарським містом.
ПЕРШІ КНЯЗІ
АСКОЛЬД І ДІР
Аскольд (Оскольд) і Дір — київські князі другої половини IX ст. За одними даними, вони були нащадками князя Кия, за іншими — дружинниками Рюрика. У 860 р. вони очолювали київську дружину під час походу на Константинополь (у період правління імператора Михайла III). У багатьох джерелах згадується про хрещення Асколь да й Діра, а також частини населення Київської держави.
У 867 р. візантійським імператором Василем I і константинополь ським патріархом Ігнатієм (можливо, імператором Михайлом III і патріархом Фотієм) на Русь були відправлені для місіонерської дія льності єпископ і священики, що створили там єпархію. Костянтин VII Багрянородний повідомляє про укладання у 873—74 рр. (за ін шими даними — у 875 р.) договорів між Візантією і Київською Руссю. Є відомості, що Аскольд і Дір вели боротьбу проти печенігів, ду найських болгар, уличів і древлян. За даними «Повісті минулих літ», обидва князі були убиті близько 882 р. у Києві Олегом, що обвинува тив їх в узурпації влади. Якщо вірити легенді, Аскольд був похова ний на Угорській горі («Аскольдова могила»), а Дір — за церквою Орини (Ірини) у Києві.
КНЯЗЬ ОЛЕГ
Олег (рік народження невідомий — помер, згідно з Лаврентіїв ським літописом, у 912 р., з Новгородським першим літописом — у 922 р.) — проводир варягів, київський князь. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Хто ні про що не запитує, той нічому не навчиться.
Томас Фуллер

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка