Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ДИРЕКТОРІЯ УНР
Восени 1918 р. країни Четверного союзу опинилися на порозі по разки в Першій світовій війні. У жовтні спалахнула революція в Авс тро'Угорщині, у результаті якої ця імперія розвалилася як картковий будиночок. На початку листопада відбувся революційний вибух у Німеччині. Із закінченням війни німецькі й австрійські війська мали залишити Україну; у цьому випадку режим гетьмана Скоро падського втрачав свою головну опору в особі окупаційної армії. У виниклій ситуації Скоропадський 14 листопада 1918 р. призначив новий Кабінет міністрів, що складався з російських монархістів, і проголосив Акт федерації, за яким зобов’язався об’єднати Україну з майбутньою небільшовистською Росією. Українські націонал'патрі оти не могли допустити об’єднання України з Росією й того самого дня організували альтернативний тимчасовий верховний орган УНР — Директорію — у складі В. Винниченка (голова), С. Петлюри (головний отаман), Ф. Швеця, О. Андрієвського й А. Макаренка. Ди ректорія закликала народ до повстання проти гетьмана і направила на Київ загони повстанців чисельністю близько 60 тис. чоловік. На бік Директорії перейшли кращі гетьманські частини — Січові стрі- льці під командуванням Є. Коновальця та Сірожупанна дивізія (зага льною чисельністю близько 40 тис. чоловік). 21 листопада повстанці оточили Київ. Після довгих переговорів, що мали за мету забезпечи ти безперешкодний вихід німецьких військ зі столиці, загони Дире кторії 14 грудня 1918 р. тріумфально ввійшли до Києва. Скоропадсь кий відрікся від влади й утік разом з німцями. Директорія проголо сила відновлення УНР.
Третя фаза української державності — період Директорії — була своєрідним продовженням першої — періоду Центральної Ради. Сво єю декларацією від 26 грудня Директорія відновила всі закони УНР. Одним з головних пунктів декларації була обіцянка експропріації державних, церковних і великопоміщицьких землеволодінь для роз поділу їх між селянами. Не менш соціалістичними були зобов’язан ня уряду діяти в інтересах робітників, селян і «трудової інтеліген ції» та позбавити виборчих прав земельну й промислову буржуазію.
Із самого початку своєї діяльності уряд Директорії зіштовхнув ся з численними внутрішніми й зовнішніми проблемами. Помірні соціалісти хотіли бачити в УНР парламентський лад, а ліві ради кали прагнули до українського варіанта системи Рад. 9—12 січня 1919 р. в Києві відбувся VI з’їзд УСДРП, на якому його учасники відразу ж розділилися на прихильників радянської системи влади і тих, хто відстоював ідею парламентаризму. Голова уряду В. Че хівський висловився на з’їзді за владу Рад. Більшою помірністю відрізнялися виступи голови Директорії В. Винниченка і М. Пор ша. З’їзд завершився розколом у партії; після відходу лівих ради калів була прийнята резолюція, що відкидала систему Рад і дик татуру пролетаріату і визнавала найбільш прийнятною формою парламентську систему. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка