Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Внутрішній конфлікт у Директорії збільшили несприятливі зов нішні обставини. Країни Антанти ще в грудні висадили в Одесі й інших чорноморських портах 60'тисячний десант, що мав запобігти поширенню більшовизму й надати військову допомогу білому рухо ві, насамперед Добровольчій армії генерала Денікіна. Одночасно з півночі в Україну почала наступ Червона Армія. 3 січня частини Дру гої Української радянської дивізії за підтримкою повсталого харків ського пролетаріату захопили Харків, куди незабаром переїхав укра їнський Радянський уряд і Центральний Комітет Компартії України, 4 січня був утворений Український фронт під командуванням В. О. Ан тонова'Овсієнка. 12 січня більшовики захопили м. Чернігів і повели наступ на м. Київ.
Директорія не могла воювати на два фронти; їй треба було вирі шити, з ким укласти союз — з Антантою або з Радянською Росією? Винниченко схилявся до миру з більшовиками; Петлюра вважав, що потрібно домовитися із Францією й Англією і разом з ними боротися проти більшовизму. Зрештою 16 січня Директорія оголосила війну Радянській Росії.
В умовах зростаючої загрози захоплення Києва радянськими вій ськами Директорія провела ряд символічних демонстрацій своєї су веренності: по'перше, 22 січня 1919 р. вона відсвяткувала формальне об’єднання («Акт злуки») УНР з утвореною ще восени Західноукра їнською Народною Республікою (ЗУНР), а по'друге, 22—28 січня про вела в Києві засідання Трудового конгресу, якому приділялася роль революційного парламенту.
У роботі конгресу брали участь близько 400 делегатів (з них 36 від ЗУНР). Найбільшу групу на цьому форумі складали члени Селянсь кого союзу, що знаходився під впливом українських есерів; останні на той час уже розкололися на три фракції — ліву, праву й центр. Ліві були представлені так званими боротьбистами (від назви їх ньої газети «Боротьба»), що прагнули до встановлення влади Рад. Праві стояли на платформі демократичного соціалізму. Центр об’єд нався навколо М. Грушевського, М. Любинського і М. Шаповала, що виступали за передачу влади «трудовим Радам селянських і робіт ничих депутатів». Зі своїми програмами і проектами резолюцій на конгресі виступили представники УСДРП і незалежні соціал'демок рати, що відкололися від неї, а також делегати від єврейських партій Бунд і Поалей'Ціон.
Трудовий конгрес не зміг вирішити назрілих проблем. Більшість делегатів висловилося за війну з Радянською Росією і пошук згоди у відносинах із країнами Антанти, після чого конгрес закрився.
У зв’язку зі швидким наближенням 25'тисячної Червоної армії Директорія 2 лютого змушена була втекти з Києва й переїхати до
Вінниці. Щоб полегшити переговори з Антантою, есери й есдеки вирішили відкликати своїх членів з уряду. 11 лютого Винниченко залишив посаду голови Директорії, передавши свої повноваження Петлюрі. Незабаром найбільш авторитетні українські політики (Вин ниченко, Чехівський, Шаповал і Грушевський) виїхали за кордон, залишивши учасників національно'визвольної боротьби в стані пов ної дезорієнтації. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка