Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Були затверджені герб держави — Золотий лев на синьо- му тлі — і синьо-жовтий прапор. Національним меншинами на те риторії ЗУНР гарантувалися рівні з українським населенням права. Тимчасовий Основний закон ЗУНР був згодом доповнений цілим ря дом законів, спрямованих на становлення державно'політичного й економічного життя республіки, серед яких закон про організацію війська (13.11.1918 р.), тимчасову адміністрацію (15.11.1918 р.), тимчасову організацію судочинства (16.11 і 21.11.1918 рр.), держав ну мову (01.02.1919 р.), школу (13.02.1919 р.), громадянство (08.04.1919 р.), земельну реформу (14.04.1919 р.). Наслідком актив ної зовнішньополітичної діяльності ЗУНР стало відкриття посольств в Австрії, Угорщині й Німеччині й дипломатичних представництв у Чехословаччині, Канаді, США, Бразилії, Італії та інших. До нової Української держави єврейське і німецьке населення поставилося лояльно, а поляки почали воєнні дії проти української влади. Одноча сно румунські війська перейшли кордони ЗУНР і, незважаючи на опір населення, 11 листопада зайняли Чернівці, а згодом усю Півні чну Буковину. 21 листопада 1918 р. у результаті кровопролитних боїв польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Терно поля, а з кінця грудня УНРада й уряд ЗУНР знаходилися в Станісла ві (тепер Івано'Франківськ). 4 січня 1919 р. був сформований новий уряд на чолі із С. Голубовичем і створене відділення УНРади (скла далося з 9 членів) під керівництвом Є. Петрушевича. 1 грудня 1918 р. делегація УНРади і представники Директорії УНР підписали у Фас тові попередню згоду про об’єднання ЗУНР і УНР.
22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акту про об’єднання ЗУНР і УНР у єдину соборну Українську Народну Республіку. Відповідно до закону «Про форму влади в Україні», при йнятому Трудовим конгресом України, ЗУНР одержала назву Захі- дна Область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Однак уна слідок складної міжнародної і внутрішньої ситуації возз’єднання двох українських держав не відбулося, і їхні адміністративні органи про довжували діяти незалежно. У січні'травні 1919 р., незважаючи на постійний брак зброї, боєприпасів і амуніції, Українська Галицька армія (УГА) контролювала ситуацію на українсько'польському фронті
й поступово витісняла польську армію з території Галичини. У сере дині лютого 1919 р. УГА з метою остаточного звільнення території ЗО УНР почала Вовчухівську операцію. Однак наприкінці лютого успішний наступ української армії був зупинений за вимогою Пари зької мирної конференції 1919—1920 рр., що надіслала до Львова місію для переговорів з урядом ЗО УНР про умови перемир’я з Поль щею. Члени місії виявили повне нерозуміння взаємин ЗУНР і Поль щі. Місія висунула вимогу припинення воєнних дій і запропонувала демаркаційну лінію між двома сторонами, на підставі якої 40 % Схід ної Галичини (Львів і Дрогобицький нафтовий басейн) відходили до Польщі. Уряд ЗУНР цієї пропозиції не прийняв, після чого воєнні дії відновилися.
13 травня 1919 р. Вища Рада країн Антанти почала нову спробу укла сти перемир’я між воюючими сторонами. Цього разу пропозиції ко місії, яку очолював генерал Л. Бота, були прийняті українською сторо ною. Однак умови перемир’я, за якими Дрогобицький басейн залиша вся за ЗУНР, були відкинуті польським урядом. У цей час на україн ський фронт у Галичину і на Волинь була кинута сформована у Франції 80'тисячна польська армія генерала Й. Галлера, що за вимогою Антан ти призначалася для боротьби проти більшовицьких військ. На почат ку червня 1919 р. польські війська захопили майже всю Галичину, за винятком трикутника між Дністром, Збручем і Заліщиками. У зв’яз ку з критичним станом ЗО УНР 9 червня 1919 р. уряд С. Голубовича склав свої повноваження, і УНРада передала всю повноту військової і цивільної влади Є. Петрушевичу, що одержав звання диктатора Захід ної Області УНР. Для виконання покладених на нього функцій Є. Пет рушевич створив при собі тимчасовий виконавчий орган — Раду упов новажених диктатора і Військову канцелярію.
Головнокомандувачем був призначений генерал О. Греков. 7— 28 червня 1919 р. УГА під командуванням Грекова провела Чортків ський наступ, у результаті якого значна частина Галичини була звіль нена від польських загарбників. Однак брак зброї і боєприпасів зму сив УГА протягом червня'липня відступити на старі позиції. 16— 18 липня 1919 р. вона відступила за р. Збруч. Територію ЗО УНР окупували польські війська. З липня по листопад місцем перебуван ня Є. Петрушевича, Ради уповноважених диктатора і Початкової ко манди УГА був Кам’янець'Подільський. Наприкінці листопада Пет рушевич і уряд ЗУНР були змушені переїхати до Відня, де продов жували активну міжнародну діяльність щодо захисту державних ін тересів ЗУНР. Вища Рада Антанти 25 червня 1919 р. (за іншими даними — 29 червня), побоюючись наступу більшовицьких військ за Збруч, погодилася на тимчасову окупацію польськими військами Східної Галичини. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Велике дивує нас, незначне відштовхує, а звичка примиряє і з тим і з іншим.
Жан де Лабрюйєр

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка