Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Незабаром Раднарком УСРР видав декрет про норми і розмір прод- податку — селяни в 1921 р. повинні були здати за продподатком 117 млн пудів зерна замість 160 млн пудів, що передбачалися прод розверсткою. Усі надлишки сільгосппродукції вони могли вільно продати на ринку, залишивши прибуток собі. Дозволялася також оренда землі й застосування в обмежених розмірах найманої праці. Так був покладений початок новій економічній політиці (непові) в аг рарному секторі економіки.
9 серпня 1921 р. був прийнятий «Указ РНК про втілення в жит3 тя засад нової економічної політики», що зафіксував вихідні прин ципи перебудови роботи промисловості в умовах непу. Її розвиток мислився в рамках єдиного загальногосподарського плану під керів ництвом створеного в лютому Держплану. З метою запобігання пода льшому занепаду народного господарства здійснювалася значна де централізація управління галузями. Державні підприємства перево дилися на господарський розрахунок, їм надавалося право обмеже ного збуту своєї продукції. Уводилося матеріальне стимулювання робітників. Багато підприємств (більше третини від загальної кіль кості) здавалися в оренду кооператорам, товариствам й іншим об’єд нанням або приватним особам. Інтенсивно розвивалася приватна іні ціатива в роздрібній торгівлі (близько 53 % товарообігу).
Говорячи про сутність непу, необхідно підкреслити, що в його ос нові лежало часткове роздержавлення (денаціоналізація) власності, допущення приватної власності, на базі якої одержували розвиток товарно'грошові, ринкові відносини. Якщо спочатку неп розглядав ся більшовицькими теоретиками як тактичний хід, тимчасовий від ступ від соціалізму вбік капіталізму, то надалі на нього дивилися як на обхідний, опосередкований ринком шлях до поступової побудови соціалістичного суспільства. При цьому основний наголос робився не на примусові заходи (як при воєнному комунізмі), а на розвиток приватної ініціативи й особистої зацікавленості товаровиробників у кінцевому результаті своєї праці.
У період непу в радянських республіках склалася багатоукладна економіка. Селяни'бідняки вели патріархальне, натуральне госпо дарство; дрібнотоварне виробництво було представлене мільйонами середняцьких господарств у селі й торгово'ремісничих крамницях у містах і селищах; «приватногосподарський капіталізм» представля ли куркульські господарства в селі й невеликі приватні підприєм ства в містах; четвертим укладом був так званий «державний капіта лізм» (націоналізовані підприємства, здані в оренду приватним під приємцям, але під контролем держави); а п’ятим — соціалістичний сектор економіки, що включав у себе державні підприємства, держ торгівлю (включаючи всю зовнішню торгівлю) і сільськогосподарсь кі комуни. У ході економічного змагання соціалістичний сектор мав продемонструвати свою перевагу й витиснути капіталістичне, сти хійно'ринкове начало з радянського суспільства.
Уведення непу особливо позитивно позначилося на розвитку сіль- ського господарства. Переборовши голод 1922—1923 рр., україн ські селяни почали нарощувати обсяги сільськогосподарського виро бництва. У 1925 р. посівні площі в Україні склали понад 23 млн гек тарів, досягши рівня 1913 р., а до 1927 р. земель, що знаходилися в обробці, було вже на 10 % більше, ніж у 1913 р. Валовий збір зерна досяг у 1925 р. 172 млн центнерів (91 % довоєнного рівня). Україн ський хліб не тільки годував міське населення СРСР і Червону Ар мію, але й у великій кількості експортувався за кордон. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Усе знають і все розуміють тільки дурні й шарлатани.
Антон Чехов

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка