Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Стурбований успіхами Святослава в Подунав’ї, візантійський уряд підмовив кочові племена печенігів напасти на Київ. Однак напад не вдався — ще до прибуття Святослава з Болгарії печеніги зазнали поразки і змушені були від ступити. Після смерті матері (969 р.) Святослав, прагнучи продов жити війну на Балканах, призначив своїх синів намісниками в окре мих землях: Ярополка — у Києві, Олега — у Древлянській землі, Володимира — у Новгороді. Після повернення в Болгарію Cвятослав у 969 р. разом із болгарами й угорцями почав війну з візантійським імператором Іоанном I Цимисхієм. Після героїчної оборони Доросто ла (тепер м. Силістра, Болгарія) Cвятослав був змушений підписати в липні 971 р. з Візантією мирний договір, за яким відмовився від придунайських земель. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дру жина Cвятослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпровських порогів печенігами, яких підмовили візантійці. У ході бою князь Cвятослав загинув. Печенізький хан Куря наказав виготовити з че репа Святослава чашу. Автор «Повісті минулих літ» високо оцінював моральні якості князя, що, починаючи війну, попереджав своїх воро гів словами: «Іду на Ви».
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
Ярослав Мудрий (близько 978—02.02.1054) — видатний держав ний діяч і полководець Київської Русі, великий князь київський (1019—1054 рр.). Син Володимира Святославича і полоцької князів ни Рогнеди Рогволодівни. За життя батька керував Ростовом, зго дом — Новгородом. У 1014 р. відмовився виплачувати данину Києву і тільки смерть Володимира Святославича запобігла війні.
Протягом 1015—1019 рр. Ярослав вів запеклу боротьбу за київ ський престол із братом Святополком Окаянним. У 1019 р. остаточно розбив його війська в битві на р. Альті й став великим князем київ ським. Ярослав воював і з братом Мстиславом Володимировичем, що княжив у Тмутаракані (з 988 р.). У 1024 р. Ярослав зазнав поразки, внаслідок якої змушений був передати Мстиславу Чернігівську та інші землі на схід від Дніпра (ці землі перейшли під владу Ярослава тільки в 1036 р., після смерті Мстислава). Період князювання Яро слава Мудрого позначений новим підйомом Київської держави. У 1030—1031 рр. війська Ярослава й Мстислава Володимировича від войовували Червенські міста, що в 1018 р. захопив польський князь
Болеслав I Хоробрий. Ярослав уклав союз з польським королем Кази миром I, видавши за нього свою сестру Добронігу й одруживши сво го старшого сина Ізяслава з сестрою Казимира. У 1031 р. Ярослав на відвойованих у Польщі землях заснував на річці Сян місто Ярослав, що став форпостом Київської держави на Заході. Здійснив ряд похо дів проти племен естів (1030 р.) і ятвягів (1038 р.). У 1030 р. заснував біля Чудського озера м. Юріїв (нині Тарту). За Ярослава Мудрого для захисту кордонів від нападу кочівників була побудована нова оборон на лінія вздовж рік Сули, Стугни, Росі, Трубежа. У 1036 р. війська русів розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги в 1037 р. був закладений Софійський собор. У 1043 р. великий князь організував похід під командуванням свого сина Володимира й воєво ди Вишати на Візантію. Русь підтримувала тісні стосунки з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією і скандинавськими країнами.
Міжнародне становище держави Ярослав закріпив сімейними зв’я зками з багатьма європейськими правителями — сам Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Олафа — Інгігердою, а зго дом — Ганною, дочкою візантійського імператора; дочка князя Єли завета Ярославівна вийшла заміж за норвезького короля Гаральда Суворого, друга дочка — Ганна Ярославівна — за французького коро ля Генріха II, третя дочка — Настасія — була дружиною угорського короля Андрія I (Андраша I).
Ярослав приділяв велику увагу організації внутрішнього життя країни. При ньому був складений перший звід законів, так звана «Пра вда Ярослава», що складає найбільш давню частину «Руської правди».
У період правління Ярослава християнство остаточно затвердило ся в Київській державі. У 1039 р. була заснована Київська митропо лія, що підкорялася константинопольському патріархові. У 1051 р. Ярослав, бажаючи звільнитися з'під опіки Візантії в церковних спра вах, усупереч канонові на соборі руських єпископів обрав митрополи том київського церковного діяча Іларіона. За Ярослава в Київській Русі були засновані перші монастирі — св. Юрія, св. Ірини і Києво Печерський монастир, що стали великими церковними й культур но'освітніми центрами. Ярослав піклувався про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням були створені школа й бібліотека при Софійському соборі; зібрані перекладачі, що переклали давньо руською мовою багато грецьких книг.
Помер Ярослав Мудрий у Вишгороді. Похований у Софійському соборі в Києві. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

З розбрату і постало насилля.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка