Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ
До кінця 20'х років у СРСР промислове виробництво не тільки зрівнялося з рівнем промислового розвитку дореволюційної Росії , але й перевищувало його на 32 %. Однак країна продовжувала зали шатися переважно аграрною: за переписом 1926 р. міське населення складало 18 %, а сільське — 82 %. СРСР відставав від передових капіталістичних держав за виробництвом електроенергії, виробниц твом сталі й чавуну, видобутком вугілля й нафти. Фактично Радянсь кий Союз перебував на доіндустріальній стадії розвитку. І тому ціл ком закономірно, що тема індустріалізації зайняла центральне місце у внутріпартійній дискусії 20'х років і в планах перших п’ятирічок. Гострота суперечок була обумовлена браком коштів для одночасного фінансування всіх галузей господарства й культури.
XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. узяв курс на індустріалізацію СРСР. Цей курс був спрямований на забезпечення економічної само стійності країни, укріплення її обороноздатності, підйом національних окраїн шляхом розміщення в них промислових об’єктів, підвищення загальної грамотності населення, збільшення кількості робітничого класу як головної опори комуністичного режиму і, нарешті, створення
матеріально'технічної бази соціалізму. СРСР із країни, що ввозить машини через кордон, мав перетворитися на країну, що виробляє вла сні машини й устаткування. Причому зробити це планувалося в най коротший термін шляхом бурхливого розвитку важкої промисловості.
Перший п’ятирічний план був прийнятий на вищому партійному й державному рівні навесні 1929 р. Перший варіант цього плану пе редбачав оптимальне поєднання важкої і легкої індустрії, сільського господарства, усуспільненої й індивідуальної праці, зростання жит тєвого рівня трудящих. Однак незабаром оптимальний варіант пере творився на мінімальний. 7 листопада 1929 р. у газеті «Правда» з’я вилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій вождь ставив за мету різко форсувати індустріалізацію та колективізацію. Завдан ня першого варіанта п’ятирічного плану оголосили застарілими. Усі основні планові показники були змінені особисто Сталіним у бік їх нього збільшення.
На думку більшості дослідників, основними джерелами фінансу- вання «сталінської індустріалізації» були:
1) перекачування коштів із сільського господарства, легкої і хар чової промисловості у важку індустрію;
2) оподатковування населення;
3) внутрішні позичання (у 1927—1929 рр. тричі випускалися об лігації внутрішньої позики, і населення УСРР підписалося на суму в 325 млн карбованців);
4) випускання паперових грошей, не забезпечених золотом (у роки першої п’ятирічки інфляційне покриття державних потреб склало 4 млрд карбованців);
5) розширення продажу горілки й інших спиртних напоїв (у 1927 р. продаж спиртних напоїв приніс у бюджет 500 млн карбован ців, у 1930 р. — 2,6 млрд, а в 1934 р. — 6,8 млрд);
6) збільшення вивозу за кордон нафти, газу, лісу, хутра й хліба;
7) найсуворіший режим економії;
8) експлуатація дешевої робочої сили мільйонів ув’язнених.
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
Колективізація проводилася в період першої п’ятирічки (1928/ 29—1932/33 господарські роки). Сутність цієї політики полягала в переході від роздроблених дрібних селянських господарств до вели ких колективних господарств (колгоспів), причому в ході цього пере ходу відбувалося відчуження безпосередніх виробників як від засо бів виробництва, так і від кінцевого продукту їхньої праці.
Ідея створення сільськогосподарських виробничих кооперативів сама по собі була досить позитивною. Дрібні індивідуальні селянські господарства, як уже відзначалося, не могли бути ефективними. Однак проблема полягала не в тому, щоб просто механічно об’єднати дрібні господарства у великі, а в тому, щоб зацікавити широкі маси селян можливістю виробляти в колективних господарствах більше продукції, ніж в індивідуальних, і одержувати при її реалізації біль ший прибуток, ніж вони одержували раніше. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Часом ніщо так стрімко не рухає до мети, як відсутність засобів.
Борис Крутієр

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка