Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (1930 р.)
Союз визволення України (1930 р.) — вигадана підпільна органі зація, процес над учасниками якої проходив з 9 березня по 19 квітня 1930 р. у Харкові.
Наприкінці 20'х років XX ст. в Україні була почата широкомасш табна кампанія дискредитації, цькування, а згодом і фізичного ви нищення національної еліти — діячів української науки та культу ри, духівництва УАПЦ, керівників промисловості, що завершилася рядом сфабрикованих ОДПУ судових процесів («Шахтинська спра ва», процес Промпартії, процес Народної революційної соціалістич ної партії, Українського національного центру та інші).
Першою жертвою політичного терору стало дореволюційне поко ління української інтелігенції, у середовищі якої з травня 1929 р. по січень 1930 р. органами ДПУ УСРР були проведені масові арешти. У числі 45 арештованих було 2 академіки (С. Єфремов і М. Слабченко), письменники, професори, юристи, священнослужителі, викладачі вузів і шкіл, студенти. ДПУ звинуватило їх у приналежності до контрреволюційної організації — Союзу визволення України, — яка нібито готувала скинення Радянської влади шляхом збройного пов стання й установлення військово'фашистської диктатури.
З метою формування в суспільстві ворожості й ворожого ставлен ня до арештованих ще задовго до початку судового розгляду справи в пресі була розгорнута кампанія їхнього обмовляння і навішення яр ликів. З «викривальними» заявами виступили начальник ДПУ УСРР В. Балицький, голова РНК УСРР В. Чубар і секретар ЦК КП(б)У П. Любченко.
Справу СВУ розглядав Особливий склад Верховного суду УСРР (голова О. Приходько), затверджений спеціальною постановою ЦВК. Державними обвинувачами були заступник наркома юстиції М. Ми хайлик, прокурори Ахматов, Якимішин, Бистрюков. Захищали під судних 14 адвокатів. Щоденні звіти про хід процесу давала газета «Комуніст» (орган ЦК КП(б)У), матеріали справи друкувалися та кож у газеті «Вісті», їхнє обговорення організовувалося в трудових колективах.
На час передачі до суду справа нараховувала 237 томів слідчих матеріалів. Більшість зізнань про існування й діяльність СВУ слідчі ДПУ одержали шляхом фізичного й психологічного тиску на ареш тованих. Підсудні (С. Єфремов, В. Дурдуківський, І. Гермайзе, О. Ни ковський, Г. Голоскевич, К. Товкач) нібито ще в 1920—1924 рр. нале жали до підпільної організації Братство української державності, що з метою скинення радянської влади організувала мережу бойових осередків і проводила масовий та індивідуальний терор проти робітників і селян. Керівник організації С. Єфремов підтримував зв’язки з повстанськими отаманами — Ангелом, Зеленим, Мордалевичем й іншими. Відповідно до обвинувачення, СВУ був створений у липні 1926 р. Керівники новоствореної контрреволюційної організації го тували за допомогою іноземних держав (Польщі) і у взаємодії з одно йменною емігрантською організацією і петлюрівським закордонним урядом скинення радянської влади шляхом збройного повстання і реставрації капіталістичного ладу. У документах обвинувачення вка зувалося на існування в структурі СВУ ряду секцій — академічної, шкільної, педагогічної, медичної, видавничої, автокефальної і Сою зу української молоді. На чолі секцій стояла Президія СВУ — С. Єф ремов (голова), В. Чехівський (зам. голови), В. Дурдуківський (скарб ник), І. Гермайзе, О. Никовський, Л. Старицька'Черняхівська, О. Гре бенецький. Відзначалося, що викрито осередки організації в Полта ві, Чернігові, Вінниці, Дніпропетровську, Одесі й Миколаєві. Матері али слідства стверджували, що шляхом збройного повстання в 1930— 1931 рр. мала бути створена незалежна Українська республіка на чолі з президентом.
Унаслідок фальсифікації документів і нечуваного в юридичній практиці насильства над арештованими до різних термінів ув’язнен ня були засуджені 45 відомих діячів української науки та культури. Четверо (С. Єфремов, В. Чехівський, О. Никовський, М. Павпушков) засуджені до 10 років тюремного ув’язнення, шестеро (В. Дурдуків ський, В. Ганцов, В. Удовенко, Г. Холодний, О. Барбар, В. Підгаєць кий) — до 8 років позбавлення волі. Більшості підсудних було при значене покарання в межах від 3 до 6 років. Кілька підсудних одер жали умовні терміни покарання й були звільнені з'під варти. Вирок був остаточним і оскарженню не підлягав. У 1937—1939 рр. 13 з 45 засуджених за рішенням різноманітних «трійок» було розстріляно.
11 серпня 1989 р. Пленум Верховного Суду УРСР реабілітував усіх засуджених у справі СВУ через відсутність складу злочину. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Не соромтеся признаватися у своїх бажаннях, особливо собі.
Валерій Афонченко

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка