Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

У 1947 р. група його членів відно вила партію за кордоном, і вона входила до складу Української наці ональної ради. Серед провідних діячів партії були В. Бачинський, С. Вітвицький, М. Волошин й інші.
ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН)
Організація українських націоналістів (ОУН) — український політичний рух, що мав за мету утворення незалежної Української держави. ОУН виникла внаслідок об’єднання Української Військової Організації (УВО) і декількох студентських націоналістичних сою зів — Групи української національної молоді, Ліги українських на ціоналістів, української націоналістичної молоді. Дві конференції українських націоналістів, що відбулися відповідно 3—7 листопада 1927 р. у Берліні й 8—9 квітня 1928 р. у Празі, підготували ґрунт для проведення установчого конгресу 28 січня — 3 лютого 1929 р. у Відні. Конгрес обрав Провід українських націоналістів (ПУН) у складі 9 осіб — Є. Коновалець (голова), члени — Д. Андрієвський, Ю. Васі ян, Д. Димчук, М. Капустянський, П. Кожевников, Л. Костарів, В. Мартинець, М. Сциборський, Я. Дуб (гол. суддя), Я. Моралевич (гол. контролер), прийняв статут і розробив основні методи політич ної боротьби ОУН. Головною метою ОУН було встановлення незалеж ної соборної національної держави на всій українській етнічній тери торії. Ця мета мала досягатися через національну революцію і вста новлення диктатури, яка б витиснула окупаційну владу і впровадила свій уряд. Економіка держави бачилася як поєднання приватних, націоналізованих і кооперативної форм власності. ОУН відкидала будь'який партійний або класовий розподіл і представляла себе як домінуючу силу українського громадського життя. Визначивши себе як рух, а не як партія, ОУН засуджувала легальні українські партії Галичини як колабораційні. Обвинувачуючи соціалістичний і лібе ральний табори в поразці української революції 1917—1920 рр., ОУН робила наголос на необхідності формування сильної політичної елі ти, національної солідарності й опори на «свої власні сили», її при ваблював фашистський режим Б. Муссоліні. На початку 30'х років ХХ ст. в ОУН проявилися внутрішні розбіжності: Є. Коновалець і більшість членів ПУН діяли в руслі традиційного військового автори таризму; молодші члени руху були інтегральними націоналістами, що відрізнялися романтично'ірраціональною відданістю ідеї. Ці іде ологічні розбіжності врешті'решт призвели до розколу організації. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Людина приречена на волю.
Жан Поль Сартр

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка