Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Багато діячів ОУН були засуджені польським судом у 30'х роках ХХ ст., два судові процеси пройшли на Буковині в 1937 р. У 1934 р. польська поліція заарештувала декількох провідних діячів ОУН. Не зважаючи на ці невдачі, ОУН змогла перешикувати свою організа ційну мережу. Хоча їй не вдалося проникнути на територію Радянсь кої України, сталінський режим був настільки заклопотаний зрос танням впливу ОУН, що організував убивство Є. Коновальця в Рот тердамі в 1938 р.
Смерть Є. Коновальця призвела до кризи всередині організації. Загострилися ідеологічні й тактичні розбіжності між членами ОУН у Західній Україні й членами ОУН, що жили за кордоном. Крайові ка дри, що витримали головний тягар підпільної боротьби, складалися з молодих людей, що прагнули до керівництва і некритично пере ймали авторитарні ідеї і методи. Сильний вплив на їхній світогляд мав Д. Донцов, що пропагував культ волі й сили. Старші провідники ОУН виявляли схильність до більшого консерватизму і компромісів. Є. Онацький і М. Сциборський, наприклад, указували на позитивні риси італійського фашизму, але засуджували німецький нацизм.
Другий великий конгрес ОУН, що проходив у Римі 27 серпня 1939 р., вибрав головою організації А. Мельника і надав йому титул «вождя», проголосивши його відповідальним тільки «перед Богом, нацією і своєю власною совістю». За допомогою такого різкого відхо ду від своєї консервативної орієнтації ОУН намагалася запобігти ви клику авторитету А. Мельника з боку крайових кадрів. Цей захід зненацька призвів до протилежного результату: С. Бандера, що був випущений з польської в’язниці після захоплення Польщі фашист ською Німеччиною в 1939 р., разом зі своїми послідовниками сфор мував 10 лютого 1940 р. Революційний провід і заявив про свої претензії на роль лідера. А. Мельник дарма намагався вирішити кри зу шляхом переговорів. У квітні 1941 р. фракція С. Бандери провела свій власний Другий надзвичайний конгрес у Кракові, що проголосив Римський конгрес незаконним, обрав С. Бандеру головою і прийняв програму, що підтвердила основні рішення 1929 р. Більшість крайо вих членів визнали повноваження С. Бандери, і незабаром розкол став необоротним. Дві новостворені фракції за іменами своїх лідерів стали відомі як ОУН(Б) — «бандерівці» і ОУН(М) — «мельниківці». Під час війни ОУН(Б) одержала назву Революційна ОУН (ОУН(Р)).
Обидві фракції сподівалися використовувати неминучий конф лікт між Німеччиною і СРСР для встановлення незалежної українсь кої держави. Тому кожна з них шукала союзу з німцями. За згодою німців ОУН(Б) сформувала в складі вермахту два батальйони, «Нах тігаль» і «Роланд» (близько 600 бійців), що наївно уявлялися ядром майбутньої української армії.
Услід за вторгненням гітлерівців на територію СРСР, ОУН(Б) 30 червня 1941 р. проголосила у Львові Акт державотворення й сфор мувала Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком. Очі кувалося, що німці, потребуючи допомоги українців у війні проти СРСР, змушені будуть змиритися з цим. Але Гітлер не збирався надавати Україні незалежність. С. Бандера, Я. Стецько і кілька їхніх спільників були арештовані гестапо. Багато членів ОУН(Б) були вби ті або загинули у в’язницях і концентраційних таборах. Керівництво організацією здійснював М. Лебєдь, який у травні 1943 р. передав свої повноваження Р. Шухевичу. Вирішивши будувати незалежну державу, обидві фракції посилали таємні Похідні групи в Україну з метою встановлення органів місцевого управління зі «свідомих» укра їнців. За деякими оцінками, їхня чисельність становила близько 2000 чоловік — в основному членів ОУН(Б). [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Ціль виправдує засоби... От би знайти стільки засобів, щоб виправдати всі цілі!
NN

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка