Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

З літа 1943 р. почастішали сутички УПА з радянськими партиза нами. Спроби переговорів із представниками з’єднань О. Сабурова, С. Ковпака, Д. Медведєва, А. Бегми і П. Вершигори не увінчалися
успіхом. Радянська сторона вважала партизанів з УПА бандитами, «ворогами народу», підсобниками німецько'фашистських окупан тів. У свою чергу, і український націоналізм був послідовно антира дянським.
Навесні 1944 р. відбулися перші збройні сутички УПА з регуляр ними радянськими частинами. 12 лютого 1944 р. Перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов підписав офіційне звернення до УПА з пропо зицією добровільно скласти зброю. Однак УПА продовжувала боро тьбу. У квітні 1944 р. неподалік с. Гурби Мизоцького р'ну Рівненсь кої області відбулося велике зіткнення між загонами НКВС (30 тис. чоловік під командуванням ген. Марченка) і УПА'Південь (5 тис. чо ловік під командуванням М. Свистуна'«Ясена»). Радянські війська завдали відчутної поразки УПА, що втратила в цьому бою 3588 чоло вік. Унаслідок каральних акцій радянської армії УПА'Північ скоро тилася до 11 куренів, УПА'Південь — до 3 куренів.
У нових умовах була проведена реорганізація командування УПА і змінена тактика дій у нових умовах. Насамперед вирішено було об’єднати посади провідника ОУН і головного командира УПА.
27 січня 1944 р. Д. Клячківський передав свої повноваження Р. Шу- хевичу («Тарас Чупринка»), а сам залишився командувачем УПА Північ (після загибелі Клячківського 12 лютого 1945 р. цю посаду зайняв майор І. Литвинчук — «Дубовий»). Командування УПА поча ло переговори з німецько'фашистськими військами про припинення конфронтації. Представник УПА Іван Гриніх («Герасимовський») зустрівся 5 березня 1944 р. у Тернополі з представником команду вання охоронної поліції та СД кримінал'комісаром Паппе, а 28 берез ня — з оберштурмбанфюрером СС Вітіском. Під час переговорів мова йшла про можливості українсько'німецького співробітництва в спі льній боротьбі проти Червоної Армії, забезпеченні УПА німецькою зброєю, обміні інформацією, що становила інтерес для обох сторін, звільненні німцями українських повстанців, що потрапили в полон.
Улітку 1944 р. особовий склад УПА значно поповнився за рахунок розгромленої радянськими військами в бою під Бродами української дивізії «Галичина». Наприкінці 1944 р. Р. Шухевич відмовився від тактики широкомасштабних бойових операцій. Виросла роль зв’яз кових, що підтримували зв’язок між командуванням і тактичними одиницями, а також між окремими сотнями. УПА однозначно ви знала себе загальноукраїнською армією, що з липня 1944 р. форма льно підкорилася Українській головній визвольній раді. Основною тактичною одиницею УПА став не курінь, а сотня, що давало можли вість діяти більш мобільно й ефективно. Служба безпеки УПА почала боротьбу з прихильниками радянської влади.
З 1945 р. основний тягар боротьби УПА припав на УПА-Захід, а бойові дії перенеслися з Волині й Полісся в Галичину і на Буковину, де діяла Буковинська українська самооборонна армія. Більшість по літичних і збройних акцій УПА було спрямовано проти дій радянсь ких органів.
На початку 1946 р. з метою ліквідації УПА в західні області Укра їни були перекинені частини Червоної Армії, прикордонних і внутрішніх військ з танками, артилерією і літаками. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка