Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

У 1960 р. її середньомісячний розмір становив 24,3 карбованця, або близько 45 % загальної оплати за трудодні. У липні 1964 р. був прийнятий закон про пенсії і допомогу членам колгоспів. Мінімальний розмір пенсії встановлювався в розмірі 12 карбованців на місяць.
Певне значення для підйому добробуту населення мало скасуван ня або зменшення податків, скасування в 1957—1958 рр. обов’язко вих державних позик. Росла роль суспільних фондів споживання. Так, у 1963 р. у СРСР вони складали 17% національного доходу. За їхній рахунок забезпечувалися безкоштовне навчання, охорона здо ров’я. Більш раціональною стала структура споживання. Однак ви трати на харчування були високими й складали 47,4 % заробітної плати робітника. Виплати й матеріальна допомога залишалися низь кими — 717 карбованців на рік на душу населення.
Урбанізація підсилила житлову кризу. У 1954 р. було прийнято рішення про масове будівництво житла індустріальними методами. Виросла площа нових житлових будинків, пізніше прозваних у наро ді «хрущовками». Люди почали переселятися з «комуналок», бара ків, підвалів і напівпідвалів в індивідуальні квартири. Якщо в 1918— 1940 рр. в Україні було введено в експлуатацію 78,5 тис. кв. м житло вої площі, то в 1956—1965 рр. — більше 182 тис. кв. м. Одержали й побудували собі житло майже 18 млн чоловік. Гострота житлової про блеми трохи зменшилася, однак якість житла й рівень забезпеченос ті ним населення усе ще залишався низьким.
Певні зрушення спостерігалися в духовному житті й у сфері народної освіти. У квітні 1958 р. Хрущов виступив на XIII з’їзді ВЛКСМ, закликавши перебороти відірваність шкіл і вузів від життя. Наприкінці того ж року був опублікований закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народ- ної освіти в СРСР», що був продубльований Верховною Радою УРСР у квітні 1959 р. В основі запропонованої реформи лежав принцип об’єднання загальноосвітнього й політехнічного навчання. Відповід но до закону семиі десятилітні школи були перетворені на восьми річні (обов’язкові) й одинадцятирічні загальноосвітні трудові політе хнічні з виробничою практикою. Випускники середніх шкіл, за ви нятком 20 % кращих учнів, зобов’язані були до вступу у вуз відпра цювати на виробництві не менше двох років. У міських школах поча ли створювати майстерні й цехи, в яких учні займалися виготовлен ням інструментів, іграшок, значків, простих видів одягу й меблів. При сільських школах з’явилися господарства з правильною сіво зміною, тваринницькі ферми й птахофабрики.
З 1961 р. по 1966 р. у 132 вузах і 697 технікумах України набір збільшився в 1,5 разу. У них навчалися 1 млн 336 тис. студентів і учнів. У 1963 р. у Харкові був відкритий Інститут мистецтв, у 1964 р. заснований Донецький державний університет (нині Донецький на ціональний університет).
Деякі позитивні зміни відбулися у сфері культурної і наукової діяльності. З 1957 р. українські історики приступили до видання власного «Українського історичного журналу». З 1959 р. по 1965 р. продовжувалося видання 17 томів «Української Радянської Енцик лопедії». З’явилися багатотомні «Словник української мови», «Істо рія української літератури», «Історія українського мистецтва», «Іс торія міст і сіл Української РСР». Творчу активність української ін телігенції стимулювала також поява нових суспільно'політичних, наукових і літературних журналів («Прапор», «Знання та праця», «Всесвіт» та інші). Масовими тиражами видавалися твори А. Мали шка, О. Гончара, М. Рильського, М. Бажана, П. Воронька, М. Стель маха, Ю. Яновського, В. Сосюри, П. Тичини, Остапа Вишні й Б. Олій ника. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Обережний оптиміст вірить, що доживе до світлого майбутнього; необережний - переживе його.
Валентин Доміль

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка