Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

У світі розгортався новий виток науково-технічної революції. Його основу складали такі досягнення науки, що призвели до формування мікроелектроніки, біотехнології як базисних напрямків технологіч ного перевороту у виробничій і невиробничій сферах. Це вимагало нових кадрів, знань і навичок. А в СРСР закостеніла бюрократична машина не могла адаптуватися до змін, реагуючи на них лише збіль шенням штатів. З 1960 р. по 1987 р. апарат органів управління в країні виріс більше ніж удвічі — з 1245 тис. до 2663 тис. чоловік, а загальна чисельність керівників перевищила 18 млн чоловік. Ці кад ри відрізнялися в основному низьким професійним рівнем (з 9,3 млн керівників усього 4,2 млн (45 %) мали вищу освіту й тільки частки
відсотка — середню спеціальну управлінську освіту). Ефективно ре агувати на реалії технологічної революції такий апарат не міг. Зате він регулярно нарощував випуск інструкцій, наказів, розпоряджень та інших підзаконних актів.
Незважаючи на те, що 70'ті рр. були сприятливими з погляду при родних приростів працездатного населення, саме в цей період загост рився дефіцит робочої сили, оскільки величезні капіталовкладення йшли не на заміщення застарілої техніки й устаткування, а на будуван ня стін для давно застарілих технологічних установок і машин. Дефі цитність трудових ресурсів в умовах адміністративно'командної сис теми змушувала підприємства накопичувати цей ресурс взапас. У 1971—1978 рр. у промисловості було створено більше 3 млн нових ро бочих місць, що залишалися вакантними. Зате значна частина робіт ників обслуговувала фізично й морально застарілу техніку. Тому хоча і відбувалося деяке скорочення питомої ваги працівників, зайнятих ручною працею, їхня абсолютна чисельність продовжувала зростати.
Десята п’ятирічка, скоріше для самозаспокоєння, була проголо шена «п’ятирічкою ефективності і якості». Однак замість всілякої економії з усіх сил підтримувалися пропорції 30—50'х рр. Ставка робилася на закупівлі через імпорт промислового устаткування і то варів ширужитку в обмін на експорт енергоносіїв з непоновлюваних (природних) джерел. При цьому розраховували на сформовану в 70'ті роки сприятливу для СРСР зовнішньоекономічну кон’юнктуру (у зв’язку з війною на «нафтоносних територіях» Близького Сходу й енергетичною кризою, що вибухнула на Заході). Безоглядно форсу вався нафтогазовидобуток у Західному Сибіру. Для нагляду за вико нанням планових завдань була створена спеціальна урядова комісія, Західно'Сибірським нафтогазовим комплексом постійно займався ЦК КПРС. На спорудження об’єктів комплексу кидалися сили будівель ників буквально з усіх регіонів країни. З витратами рахуватися було не прийнято, з нестатками нафтовиків і газовиків — теж. «Нафта за будь-яку ціну!» — такий був девіз «ощадливої економіки». Західний Сибір у 1980 р. дав 10 % світового видобутку нафти й газу. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Коли жінки стають грудьми на захист Вітчизни, ворог відчуває себе джентльменом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка