Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Найвідомішою археологічною культурою епохи енеоліту в Украї ні була так звана трипільська культура. Степові й частково лісосте пові райони Лівобережжя Дніпра в 3—2 тис. до н. е. були заселені скотарсько'землеробськими племенами ямної культури (найважли віший пам’ятник — Михайлівське поселення) і племенами катакомб ної культури, зрубної й інших культур епохи бронзи, що приходили їм на зміну. Вони вели обмін із сусідніми племенами, а також із племенами Кавказу й Середземномор’я. Родоплемінна верхівка во лоділа значними багатствами. У правобережних поліських і частко во лісостепових районах жили осілі хліборобсько'скотарські племена культури шнурової кераміки. У середині 2 тис. до н. е. на Правобе режжі Дніпра виникло кілька племінних об’єднань. Одне з них — племена комарівської культури. Наприкінці 2 — початку 1 тис. до н. е. у степових районах Побужжя й Наддніпрянщини жили племена кімерійців. У перші століття 1 тис. до н. е. бронзовий вік змінився залізним. Найбільш ранні вироби із заліза на території України на лежали племенам чорноліської культури, які жили в лісостепу, між Дніпром і Дністром. У VII ст. до н. е. в степи Причорномор’я пересе лилися з Азії кочові племена скіфів, які в середині 1 тис. до н. е. перебували в стадії розкладу первіснообщинних відносин і виник нення ранніх державних утворень. Одним із них було об’єднання скіф ських племен на чолі з царем Атеєм (IV ст. до н. е.). Лісостепові райо ни України в VII—III ст. до н. е. населяли місцеві хліборобсько'ско тарські племена (спадкоємці чорноліської культури). Частину цих племен, що жили на Правобережжі Середньої Наддніпрянщини, де які дослідники вважають безпосередніми предками східних слов’ян (Немирівське городище, Бельське городище й інші). У VII—V ст. до н. е. у Північному Причорномор’ї почали селитися греки, що ство рили тут рабовласницькі міста'держави. Найбільшими серед них були Ольвія, Тира, Херсонес Таврійський, Пантікапей, що були ве ликими центрами землеробства, рибальства, ремесла й торгівлі.
ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
Трипільська культура (названа за місцем першої знахідки біля села Трипілля Київської обл.) — археологічна культура епохи енео літу, розповсюджена між Східним Прикарпаттям і Середнім Подні пров’ям; на території Румунії називається культурою Кукутені. Ви діляють 3 етапи розвитку трипільської культури: ранній етап — 4 тис. до н. е., середній — кінець 4 — перша половина 3 тис. до н. е., пізній — друга половина 3 тис. до н. е. На ранньому етапі племена трипільської культури розселялися з Прикарпаття на схід уздовж південної й північної границь лісостепу. Розселення їх на великій території привело до виникнення місцевих варіантів трипільської культури. Поселення трипільської культури розташовувалися на плато, іноді зміцнювалися валами й ровами (Поливанів Яр, Костеш ти IV). На ранньому етапі поселення складалися з 10—15 будинків, у період розквіту — із декількох сотень великих глинобитних жител. Відомі двоповерхові житла (Варварівка, Раковець). Частина примі щень, що служила для житла, опалювалася печами і мала круглі вікна, частина використовувалася під комори.
Основне заняття племен трипільської культури — землеробство й скотарство; значну роль відігравали полювання й рибальство, розвивалася техніка обробки міді. На розкопках поселень трипільської куль тури виявлена велика кількість пишно орнаментованого посуду, зна ряддя для занять сільським господарством, ткацтвом, деревооброб кою, плетивом, виробленням шкір, а також зерна пшениці й ячме ню, кістки тварин тощо. Племена трипільської культури вели обмін із сусідніми племенами, мідь одержували з Балканського півостро ва. Про зростання общинних багатств свідчать скарби (Карбунський скарб).Племена трипільської культури перебували в стадії переходу від матріархату до патріархату. Релігія — аграрні культи, шануван ня Великої матері. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Не дивись на зовнішність мою, а дивись, якой я з середини.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка