Історія України
Л. КРАВЧУК — ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ
УКРАЇНИ
Кравчук Леонід Макарович (нар. 10.01.1934) — перший Прези
дент незалежної України. Народився 10 січня 1934 р. у с. Великий
Житин Рівненської обл. Освіта вища, закінчив у 1958 р. Київський
державний університет, у 1970 р. — Академію суспільних наук при
ЦК КПРС, кандидат економічних наук. У 1958—1960 рр. — викла
дач Чернівецького фінансового технікуму, у 1960—1967 рр. — кон
сультант'методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секре
таря, завідувач відділу агітації і пропаганди Чернівецького обкому
КПУ, у 1967—1970 рр. — аспірант Академії суспільних наук при ЦК
КПРС. У 1970—1988 рр. — завідувач сектора, інспектор, помічник
секретаря, перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу
агітації й пропаганди ЦК КПУ. У 1988—1990 рр. — завідувач ідеоло
гічного відділу, секретар ЦК КПУ, у 1990 р. — другий секретар ЦК
КПУ. У 1989—1990 рр. — кандидат у члени Політбюро, у 1990—
1991 рр. — член Політбюро ЦК КПУ. У березні 1990 р. обраний депу
татом Верховної Ради України від Ямпільського виборчого округу
№ 39 (Вінницька обл.). У 1990—1991 рр. — голова Верховної Ради
України. Першого грудня 1991 р. Л. Кравчук був обраний Президен
том України на перших прямих президентських виборах, набравши
19 643 481 голосів — (61,59 %). У грудні 1991 р. — липні 1994 р. —
Президент України. На президентських виборах 1994 р. у другому
турі програв колишньому прем’єр'міністрові Л. Кучмі, набравши
45,1 % голосів. У вересні 1994 р. обраний депутатом Верховної Ради
у Теребовлянському виборчому окрузі № 364 (Тернопільська обл.), у
Верховній Раді ввійшов до депутатської групи «Конституційний
центр». У 1998 р. обраний депутатом Верховної Ради України. Як
лідер партійного списку СДПУ(о) подолав 4'процентний бар’єр. Член
Комітету Верховної Ради України з міжнародних справ і зв’язків із
СНД. З 1998 р. — член СДПУ(о) і Політбюро СДПУ(о). Був членом ЦК
КПРС із 1990 р., заявив про вихід з рядів КПРС 19 серпня 1991 р.
Нагороджений орденами Князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
Народний депутат України Х—ХIV скликань. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]
Інші ресурси
Український Портал Європейської Традиції
У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.
Далі буде!