Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

КУЛЬТУРНОНАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Як і всі інші сфери громадського життя, культурні процеси в Украї ні в роки незалежності характеризувалися суперечливими тенден ціями. Мабуть, найважливішим завоюванням цього періоду було знят тя всіх перешкод на шляху вільного розвитку української національ ної культури й культур національних меншин (росіян, євреїв, татар, греків, угорців, румун, німців та ін.). Суспільство звільнилося від марксистсько'ленінських стереотипів, що нав’язувалися йому, одер жало реальну можливість залучитися до кращих досягнень світової культури, усіх шарів духовної спадщини.
Незважаючи на наявні труднощі, духовна сфера громадського життя продовжує розвиватися. Помітними подіями культурного життя стали міжнародні конкурси ім. М. Лисенка, артистів балету ім. С. Лифаря й піаністів ім. В. Горовіца, молодих виконавців ім. В. Крайнєва, Всеукраїнське шевченківське свято «У сім’ї воль ній, новій», Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету» у До нецьку, Всеукраїнський фестиваль популярної пісні «Пісенний вер нісаж», фестивалі «Золотий Скіф», «Червона рута», «Таврійські ігри», «Чумацький шлях», «Покуть», «Гуцульський фестиваль», «Рідна домівка», свята культур національних меншин, з’їзди Спіл ки театральних діячів України і Спілки композиторів України, теат ральні фестивалі «Золотий Лев» у Львові й «Золотий ключик» у До нецьку. Не зменшується популярність театрального мистецтва; щорічно ставиться до 40 тис. спектаклів, на яких присутні близько 20 млн глядачів.
У 1992—1996 рр. в Україні було організовано майже 170 пе ресувних і стаціонарних виставок. З 1997 р. їхня щорічна кількість сягає півсотні. Відомими приватними галереями є «Брама», «Чо вен», Галерея мистецтв НаУКМА, «НЕФ», «Грифон», «Славутич». Одночасно було створено 29 нових музичних колективів: симфоніч ний оркестр Національної філармонії, камерний хор «Київ», Україн ський театр пісні «Берегиня» й інші. Кількість музеїв у 1991— 1995 рр. збільшилася з 202 до 272. Серед нових музеїв — музей Б. Хмельницького в Чигирині й музей гетьманства в Києві. Статус «національний» одержали історико'культурні заповідники «Софія Київська», Шевченківський, «Херсонес Таврійський», «Давній Га лич», «Хортиця», Чигиринський.
З’явилася плеяда талановитих виконавців оперних і балетних пар тій: В. Степова, Л. Забіляста, В. Гришко, В. Писарев, А. Кочерга, В. Лук’янець. Серед естрадних «зірок» особливою популярністю ко ристувалися С. Ротару, О. Білозір, Т. Петриненко, Т. Повалій, В. Зін кевич, Н. Яремчук, А. Кудлай, В. Білоножко, П. Зібров, М. Гнатюк, І. Білик, О. Пономарьов, El Кравчук, В. Павлик, групи «ВВ», «Скря бін», «Океан Ельзи» і багато інших.
Оновлюється зміст навчально'виховного процесу. Розпочато реаль ні кроки щодо реалізації політики, спрямованої на розширення сфе ри використання української мови як державної. Тільки в 1999 р. додатково було відкрито 60 шкіл з українською мовою викладання, 166 російськомовних шкіл реорганізовано в україномовні. У російсь комовних закладах було відкрито 2,7 тис. класів з українською мо вою навчання. Усього українською мовою навчаються 4,5 млн шко лярів, або 67,4 % всіх учнів (проти 49,3 % у 1991 р.). [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Не дивись на зовнішність мою, а дивись, якой я з середини.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка