Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДАВНЬОРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Матеріальна й духовна культура Київської Русі представлена чи сленними пам’ятками, які умовно можуть бути поділені на дві вели кі сфери — сферу офіційної (елітної, християнської) культури й сфе ру народної (язичницької у своїй основі) культури.
Культура широких мас народу в X—XII ст. розвивалася під впли вом як язичництва, так і християнських цінностей. Місяці календа ря мали назви побутового, аграрно'виробничого характеру. Рік поді лявся на три частини: весна'літо, осінь і зима.
Характерним весняним святковим циклом була Масниця з її карнавально'сміховою культурою, фарсових похорон опудал жіно чого божества, буйними діонісійськими веселощами. На весняні свята запалювали сонячні багаття. Сонячна символіка була прису тня в катаннях із гірок на санках і конях, у спусканні з гори запаленого «сонячного колеса». Вода вважалася особливо небезпеч ною, а русалки й інша «водяна погань» — особливо активними під час Зелених свят.
З літнім сонцестоянням було пов’язане свято Купала. Вважало ся, що вода очищалася силами вогненного характеру. У день Купала в старовину приносилася людська жертва — у воді топили дівчину, що, власне, і називалася Купала (Іван Купало з’явився пізніше). Це рква забороняла пов’язані з цим святом танці, скакання, бісівські пісні і ходіння в ліс «бісівської потіхи заради».
На літо припадало також свято Перуна, християнським двійни ком якого було свято св. Іллі. Восени справляли весілля.
У селах і містах люди любили розповідати казки, водити хороводи, танцювати й співати. Професійних артистів називали скоморохами. Вони одночасно були і співаками, і танцюристами, і музикантами, і циркачами. Розвивався народний епос, з’явився цикл билин про від важних богатирів — Іллю Муромця, Добриню Микитича й Олексу По повича. Оспівувалася їхня служба князеві Володимиру й боротьба із силами зла. Серед літописних піснярів'бардів своїм талантом особли во виділявся Боян, що жив в XI ст. при дворі Святослава Ярославовича.
Писемність на Русі з’явилася, очевидно, ще до введення христи янства. Після 988 р. поширюється нова писемність — на основі сло в’янської абетки, створеної візантійськими місіонерами Кирилом і Мефодієм.
У X—XII ст. сформувалася давньоруська система освіти. При Володимирі Великому, Ярославі Мудрому й інших великих князях відкривалися школи для навчання грамоти дітей князівських і бояр ських. Ганна Всеволодівна у 80'х роках XI ст. організувала при Анд ріївському монастирі школу для дівчат, де учениці училися руко діллю, шиттю й співові. Не тільки священнослужителі, але й багато князів, бояри, купці й ремісники були освіченими людьми, уміли читати, писати й рахувати.
У 1037 р. Ярослав Мудрий заснував у Києві (при Софійському соборі) першу бібліотеку. Згодом чимало бібліотек виникло при хра мах, монастирях і князівських дворах у Білгороді, Чернігові, Пере яславі, Новгороді, Пскові, Ростові, Суздалі й інших містах. За підра хунками фахівців, давньоруський книжковий фонд нараховував не менше 130—140 тис. томів. Книжкова культура була представлена перекладною й оригінальною літературою різних жанрів: апокрифа ми, патериками, літописами, історичними повістями, ізборниками, повчаннями, ходіннями тощо. Видатними пам’ятками давньорусь- кої літератури є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіо на (перша половина XI ст.), «Повчання» Володимира Мономаха, «Із борник» 1073, «Повість минулих літ» (початок XII ст., авторство до вгий час приписувалося ченцеві Києво'Печерського монастиря Не стору), «Слово о полку Ігоревім» (кінець XII ст.).
З уведенням християнства на Русі почалося будівництво церковних споруд. У східній (грецькій, візантійській) церкві панувала так звана хрестово'купольна конструкція храму, розроблена константи нопольською архітектурно'будівельною школою. Ця конструкція виходить з ідеї храму як корабля, орієнтованого на схід напівкруг лою передньою частиною, напівсферичні куполи якого, увінчані хре стами, символізують не тільки небесний звід, але й вітрила. Кора бель'неф перетинався з півночі на південь трансептом, що додавав усьому спорудженню вигляду хреста. Куполів було, як правило, кі лька (три'п’ять і більше). Храм уявлявся як символ Космосу — гар монічної організації хаосу буття силою Божого Слова.
Перші церкви на Русі будували, мабуть, із дерева. Кам’яні со бори були рідкістю, їх зводили в суворій відповідності з візантій ським каноном. В XI ст. були побудовані Київський собор Богоро диці («Десятинна» церква), Софійські собори в Києві, Новгороді й Полоцьку, Спасо'Преображенський собор у Чернігові, Успенський собор Києво'Печерського монастиря. Під впливом архітектури Ус пенського собору в XII ст. зводяться Михайлівський «золотовер хий» монастирський собор у Києві, невеликий Спас'на'Берестові (усипальниця київських князів), Спаські собори в Смоленську, Ростові й Суздалі. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
Конфуцій

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка