Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДАВНЬОРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Матеріальна й духовна культура Київської Русі представлена чи сленними пам’ятками, які умовно можуть бути поділені на дві вели кі сфери — сферу офіційної (елітної, християнської) культури й сфе ру народної (язичницької у своїй основі) культури.
Культура широких мас народу в X—XII ст. розвивалася під впли вом як язичництва, так і християнських цінностей. Місяці календа ря мали назви побутового, аграрно'виробничого характеру. Рік поді лявся на три частини: весна'літо, осінь і зима.
Характерним весняним святковим циклом була Масниця з її карнавально'сміховою культурою, фарсових похорон опудал жіно чого божества, буйними діонісійськими веселощами. На весняні свята запалювали сонячні багаття. Сонячна символіка була прису тня в катаннях із гірок на санках і конях, у спусканні з гори запаленого «сонячного колеса». Вода вважалася особливо небезпеч ною, а русалки й інша «водяна погань» — особливо активними під час Зелених свят.
З літнім сонцестоянням було пов’язане свято Купала. Вважало ся, що вода очищалася силами вогненного характеру. У день Купала в старовину приносилася людська жертва — у воді топили дівчину, що, власне, і називалася Купала (Іван Купало з’явився пізніше). Це рква забороняла пов’язані з цим святом танці, скакання, бісівські пісні і ходіння в ліс «бісівської потіхи заради».
На літо припадало також свято Перуна, християнським двійни ком якого було свято св. Іллі. Восени справляли весілля.
У селах і містах люди любили розповідати казки, водити хороводи, танцювати й співати. Професійних артистів називали скоморохами. Вони одночасно були і співаками, і танцюристами, і музикантами, і циркачами. Розвивався народний епос, з’явився цикл билин про від важних богатирів — Іллю Муромця, Добриню Микитича й Олексу По повича. Оспівувалася їхня служба князеві Володимиру й боротьба із силами зла. Серед літописних піснярів'бардів своїм талантом особли во виділявся Боян, що жив в XI ст. при дворі Святослава Ярославовича.
Писемність на Русі з’явилася, очевидно, ще до введення христи янства. Після 988 р. поширюється нова писемність — на основі сло в’янської абетки, створеної візантійськими місіонерами Кирилом і Мефодієм.
У X—XII ст. сформувалася давньоруська система освіти. При Володимирі Великому, Ярославі Мудрому й інших великих князях відкривалися школи для навчання грамоти дітей князівських і бояр ських. Ганна Всеволодівна у 80'х роках XI ст. організувала при Анд ріївському монастирі школу для дівчат, де учениці училися руко діллю, шиттю й співові. Не тільки священнослужителі, але й багато князів, бояри, купці й ремісники були освіченими людьми, уміли читати, писати й рахувати.
У 1037 р. Ярослав Мудрий заснував у Києві (при Софійському соборі) першу бібліотеку. Згодом чимало бібліотек виникло при хра мах, монастирях і князівських дворах у Білгороді, Чернігові, Пере яславі, Новгороді, Пскові, Ростові, Суздалі й інших містах. За підра хунками фахівців, давньоруський книжковий фонд нараховував не менше 130—140 тис. томів. Книжкова культура була представлена перекладною й оригінальною літературою різних жанрів: апокрифа ми, патериками, літописами, історичними повістями, ізборниками, повчаннями, ходіннями тощо. Видатними пам’ятками давньорусь- кої літератури є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіо на (перша половина XI ст.), «Повчання» Володимира Мономаха, «Із борник» 1073, «Повість минулих літ» (початок XII ст., авторство до вгий час приписувалося ченцеві Києво'Печерського монастиря Не стору), «Слово о полку Ігоревім» (кінець XII ст.).
З уведенням християнства на Русі почалося будівництво церковних споруд. У східній (грецькій, візантійській) церкві панувала так звана хрестово'купольна конструкція храму, розроблена константи нопольською архітектурно'будівельною школою. Ця конструкція виходить з ідеї храму як корабля, орієнтованого на схід напівкруг лою передньою частиною, напівсферичні куполи якого, увінчані хре стами, символізують не тільки небесний звід, але й вітрила. Кора бель'неф перетинався з півночі на південь трансептом, що додавав усьому спорудженню вигляду хреста. Куполів було, як правило, кі лька (три'п’ять і більше). Храм уявлявся як символ Космосу — гар монічної організації хаосу буття силою Божого Слова.
Перші церкви на Русі будували, мабуть, із дерева. Кам’яні со бори були рідкістю, їх зводили в суворій відповідності з візантій ським каноном. В XI ст. були побудовані Київський собор Богоро диці («Десятинна» церква), Софійські собори в Києві, Новгороді й Полоцьку, Спасо'Преображенський собор у Чернігові, Успенський собор Києво'Печерського монастиря. Під впливом архітектури Ус пенського собору в XII ст. зводяться Михайлівський «золотовер хий» монастирський собор у Києві, невеликий Спас'на'Берестові (усипальниця київських князів), Спаські собори в Смоленську, Ростові й Суздалі. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

А чи треба тобі знати те, що не знаєш, якщо не знаєш, що тобі треба?..
Стас Янковський

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка