Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Згідно з «Уставою на волоки» усі земельні володіння великого князя вимірялися й поділялися на однакові ділянки — волоки (дорі внювали приблизно від 16,8 до 21,8 га в залежності від місцевості), що стали єдиною одиницею оподатковування. Найкращі орні землі виділялися під великокнязівські фільварки, інші розподілялися між селянами. «Волочна поміра» проводилася з розрахунку, щоб одному волоку фільваркової землі відповідало сім селянських волок. Кожне ломове селянське господарство (окремий двір — дим, що відбував панщину) одержувало в користування один волок, який поділявся на три смуги (трипільна система) по 11 моргів (7,12 га) кожна. Деякі селяни орендували землю в сусідніх селах, бідніші родини брали волоки на 2 або 3 двори. Крім цього, селяни одержували по одному моргу землі під городи, що не обкладалися податком. У цілому «Уста ва на волоки» збільшувала податки й повинності селян. Розмір пода тку (натурою та грішми) встановлювався в залежності від родючості ґрунту. Усі землі в залежності від якості ґрунту поділялися на гарні, середні, погані й дуже погані — піщані, болотисті тощо. Селяни, що одержували наділи в лісовій зоні, звільнялися від сплати податків терміном на 10 років. Розмір земельної ділянки, сума податків і по винності залежали від станової приналежності особи. Путні бояри й особи, що перебували на службі у великого князя (конюхи, стрільці тощо), одержували по два волоки. Путні бояри платили земельний податок і звільнялися від виконання військової та інших повинно стей. Військовики не платили податку за волоки, надані великим князем. Крім сплати податків за отримані земельні наділи, усі доро слі члени селянського господарства повинні були відробити 2 дні на тиждень у фільварку. За «Уставом на волоки» безпосереднє управ ління фільварком здійснював «двірник», що стежив за дотриманням визначених вимог щодо його розмірів і способу ведення господарства.
Вищою посадовою особою в селі визнавався війт, якого вибира ла сільська громада і затверджував великокнязівський ревізор. В обов’язки війта входило: здійснювати контроль за відпрацюванням панщини, бути присутнім під час збору податків, супроводжувати візок із вівсом і сіном до місця головного збору чиншу, здійснюва ти контроль за користуванням землею, вирішувати господарські суперечки. «Волочна поміра» зруйнувала, хоча й не повністю, сіль ську громаду і пов’язану з нею суспільну форму селянського зем лекористування, замінивши її подвірною формою; збільшила се лянські повинності й підсилила покріпачення селян, значно обме живши їхні права переходу; зменшила площу земель громадського користування (пасовища, луги) і фактично позбавила селян права користуватися лісами. Одночасно впроваджувана трипільна сис тема землеробства значно збільшувала продуктивність праці. У другій половині XVI ст. волочна система була поширена на приват ні й церковні землі. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Знання без доказів народжує віру, а знання з доказами - сумнів.
NN

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка