Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
Магдебурзьке право — середньовічне міське право, за яким міста звільнялися від управління й суду з боку великих земельних власни ків (сеньйорів, феодалів) і створювали органи місцевого самовряду вання. Воно закріплювало права міського стану — купців, міщан, ремісників — і було юридичним проявом успіхів міського населення в боротьбі проти феодалів. Виникнувши в XIII ст. в німецькому м. Маг дебурзі (звідси й назва), це право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду, купецьких гільдій, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, установлю вало покарання за різні види злочинів тощо. Протягом XIII—XVIII ст. магдебурзьке право поширилося в Чехії, Угорщині, Польщі, Литві, а відтіля — на територію Білорусії й України. Українські міста одер жували це право від литовських князів, польських королів і україн ських гетьманів. Першими в Україні магдебурзьке право одержали міста Галицько'Волинського князівства (м. Санок у 1339 р., тепер у Польщі). Львову це право було надане в 1356 р., Кремінцю — у 1374 р., Бресту — у 1390 р., Києву — у 1494—1497 рр., Станіславу (тепер Івано'Франківськ) — у 1663 р.
У XV—XVII ст. магдебурзьке право мало більшість міст України. У різний час його одержали Вінниця, Глухів, Дубно, Житомир, Луб ни, Козелець, Полтава, Стародуб, Чернігів й інші. У деяких містах, зокрема західноукраїнських, надання магдебурзького права супро воджувалося посиленням німецької й польської колонізації, обмежен ням прав українського населення. За своїм змістом й формою магде бурзьке право у Правобережній і Лівобережній Україні під впливом місцевих умов, а також норм звичайного права відрізнялося від права самоврядування, що застосовувалося в Західній Європі. Так, в Укра їні іншою була організація магістратів (міських рад). У менших міс тах, що називалися ратушними, козацька старшина відала справа ми козаків, а виборна міська влада — справами міщан. Положення ми магдебурзького права керувалися й полкові суди. Норми цього права використовувалися при всіх офіційних і приватних кодифіка ціях права в Україні XVIII—XIX ст.
РЕМІСНИЧІ ЦЕХИ
Цехи (нім., однина Zunft, Zeche) — у містах за феодалізму профе сійні організації ремісників, що були дрібними економічно самостій ними виробниками. Найбільш розвинуті форми організацій міських ремісників склалися в країнах Західної Європи, де населення серед ньовічних міст добилося широких прав самоврядування. Завойовані городянами права полегшили як об’єднання ремісників у цехи, так і розвиток уже сформованих цехів. З’явилися цехи у Франції, Німеч чині, Англії в XI—XII ст. (в Італії, можливо, ще раніше) і досягли повного розвитку в XIII—XIV ст. У цей час у переважній частині міст Західної Європи ремісники різних спеціальностей об’єдналися в цехи (виникли цехи ткачів, сукноробів, фарбарів сукон, шевців, шкіряників, ремісників, що виготовляли різні вироби з металу, тесль, пекарів, м’ясників тощо). [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Кожна пристрасть підштовхує до помилок,та до найбезглуздіших підштовхує кохання.
Хто думає, що може погасити свої бажання, задовольнивши їх, той схожий безумця, який намагається погасити пожежу соломою.(Іранський вислів)

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка