Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Кошовий отаман очолював виконавчу, військову і духовну владу на Січі. Він затверджував судові вироки, від імені товариства вступав у дипломатичні відносини, відав розподілом земель (паланок) і тро феїв між куренями, вирішував питання прийому козаків до війська або звільнення. Символом влади кошового отамана була булава, яку він тримав під час урочистих подій і в бойовій обстановці.
Військовий суддя здійснював судові функції на Січі, а під час відсутності кошового отамана виконував його обов’язки (тобто був наказним кошовим отаманом). Разом із військовим скарбничим він також завідував скарбницею й арсеналом, що знаходилися у Війсь ковій Скарбниці. Символами його влади були січова печатка й тро стина.
Військовий писар від імені кошового отамана й товариства скла дав і підписував документи. Він очолював січову канцелярію, був начальником для писарів у паланках і в похідних групах. Зовніш німи атрибутами його статусу були чорнильниця в срібній оправі, яку він під час ради тримав за поясом, і перо, засунуте за праве вухо.
Військовий осавул займався організацією прикордонної служби, охороною зимівників і доріг, що вели до Січі. Крім того, його обов’я зком було ведення слідства й приведення у виконання вироків суду. Разом з обозним осавул підтримував дисципліну і порядок у війську, у січовому укріпленні й у похідних таборах, займався розподілом грошей і провіанту.
Артилерія і фортифікаційні спорудження на Січі перебували у віданні військового обозного. Під час походів він керував спору дженням табору з возів, а також облогою й штурмом укріплень ворога.
Найбільшою повагою на Січі користувалася посада курінного отамана, що очолював козаків окремого куреня і відав курінною
скарбницею, у якій зберігалися гроші й особисті речі козаків. Хто не був раніше на посаді курінного отамана, той не міг стати кошо вим отаманом.
Чисельність запорожців зазвичай не перевищувала 5—6 тис. чо ловік. У них не було ані постійних ворогів, ані постійних союзників. В епоху, яка розглядається зараз, Запорізька Січ керувалася не націо нальними, а своїми корпоративними інтересами. З ким їй вигідно було товаришувати в цей конкретний момент, з тими вона і товари шувала; із ким вигідно було воювати, з тими воювала. В історії коза цьких походів ми можемо знайти періоди, коли козаки поперемінно воювали то проти татар і турків (часто в союзі з поляками, литовця ми або Московською державою), то проти Польщі (часто в союзі з татарами й турками), то проти Москви (часто в союзі з поляками й татарами). Усе залежало від конкретного розміщення політичних сил у регіоні, від принадності пропозицій сусідніх держав, що шукали тимчасового військово'політичного союзу з козаками, від настроїв, що домінували в самому козацькому співтоваристві, і від багатьох інших факторів.
Частим явищем у XVI — першій половині XVII ст. були походи запорожців на Чорне море, до берегів Криму й Туреччини. Подібно до вікінгів або карибських флібустьєрів, вони тероризували населен ня тих районів, що зазнавали їхніх спустошливих набігів.
Крім вільних запорожців в Україні сформувалися ще два різнови ди козаків — городові й реєстрові. Так, у Каневі в 1600 р. проживало 960 міщан і більше 1300 городових козаків із родинами. Як і січови ки, городові козаки ігнорували офіційну владу, підкоряючись тіль ки своїй виборній старшині. Поневіряючись в додаткових збройних загонах для охорони власних кордонів і ведення воєн проти Осман ської імперії і Московської держави, і розуміючи марність будь'яких спроб підкорити собі Запорізьку Січ, польський уряд вирішив привер нути до себе на службу частину городових козаків. У 1568 р. король Сигізмунд Август направив козакам універсал із пропозицією всту пити на військову службу за грошову плату. Організація цього війсь ка велася під керівництвом коронного гетьмана Ю. Язловецького. Вдалося зібрати 300 чоловік, яким платили по 10 злотих на рік. Оскі льки найманих козаків записували в особливі списки — реєстри, їх надалі стали називати реєстровими.
Авторитет українського козацтва особливо зріс у період гетьман ства П. Конашевича-Сагайдачного (1616—1622 рр.). Під його кері вництвом козацтво перетворилося на окремий стан, а його збройні сили, що нараховували кілька десятків тисяч чоловік, були реор ганізовані в регулярну армію — Військо Запорізьке — із строгою дисципліною. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Після виборів і після одруження рідко отримуєш те, чого прагнув.
Вілл Роджерс

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка