Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Виконавчий уряд Січі складався з кошового отамана (спочатку гетьмана), військового писаря, військового судді й військового оса вула. На Січі виборними були всі посади — від найвищої (кошовий отаман) до найнижчої. Січ приймала до своїх лав усіх, незалежно від соціального походження, національності, релігії. Але одним з головних об’єднуючих факторів на Січі була православна віра. Той, хто прибував на Січ добровільно, свідомо і без примусу, повинен був прийняти православну віру. Воля на Січі необхідно породжувала обов’язки — виконання звичаїв Січі, дотримання суворої дисцип ліни, готовність віддати життя за волю та свободу свого співтова риства.
На Січі існував особливий ритуал прийняття до козацького брат ства — іспит на силу і спритність. Здоров’я, сила, спритність і боє здатність запорожців загартовувалися не тільки в боях і походах, але й в іграх, танцях, спортивних змаганнях. На Запоріжжі існував культ фізично розвинутої людини. Гетьманами, отаманами, полковника ми, курінними отаманами вибирали людей особливої сили і бойової майстерності. Необхідність тримати запорізьке військо в стані висо кої бойової готовності, постійні небезпеки були причинами заборони появи на Січі жінок. Козаки, як правило, одружувалися в солідному віці, їхні родини проживали в козацьких слободах, у межах запорізь ких вольностей або у віддалених від Запорожжя містах і слободах. Старшина й поважні козаки мали своїх слуг — джур, якими були козацькі діти, узяті на Січ для навчання і виховання, а також хлопчи ки'бранці.
КІШ
Кіш Запорізької Січі — 1) збірна назва для визначення усього військового співтовариства запорізьких козаків; 2) центральний ор ган управління в Запорізькій Січі, що відав адміністративними, вій ськовими, фінансовими, судовими й іншими справами; 3) козаць кий військовий табір, у якому знаходилася військова старшина на чолі з кошовим отаманом, що здійснював управління всіма справами Війська Запорізького.
Термін «кіш», «кхощ» — татарського походження і має кілька значень: а) головне житло старшого чабана — отамана, що керував громадою власників десяти отар, у кожній з яких було по тисячі овець; б) тимчасове місце постою, військовий табір, головна штаб'квартира війська під час походу тощо.
Кіш Запорізької Січі сформувався разом з виникненням україн ського козацтва і появою перших Січей і проіснував до ліквідації За порізької Січі в 1775 р. Згодом існували коші Задунайської Січі й Бузького козачого війська.
ГЕТЬМАН
Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. Неtmаn — начальник):
1. У Польщі й Великому князівстві Литовському в другій полови ні XV ст. — командувач збройних сил. Спочатку гетьман призначав ся королем на час воєнних дій. З 1503 р. посада великого коронного гетьмана, згодом «великого литовського гетьмана» стала постійною, а з 1581 р. — довічною. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Велике дивує нас, незначне відштовхує, а звичка примиряє і з тим і з іншим.
Жан де Лабрюйєр

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка