Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ГЕТЬМАН І. БРЮХОВЕЦЬКИЙ
Брюховецький Іван Мартинович (рік народження невідомий —
08(18).06.1668) — гетьман Лівобережної України (1663—1668 рр.). Народився біля Диканьки на Полтавщині. Уперше згадується в ре єстрі Чигиринської сотні. Був старшим слугою (конюшим) у резиден ції Б. Хмельницького, виконував деякі дипломатичні доручення ге тьмана. У 1659 р. Брюховецький під час гетьманських виборів їз див на Запорожжя, щоб схилити запорожців підтримати кандидату ру Ю. Хмельницького. Залишившись у Запорізькій Січі, був обра ний кошовим отаманом, а згодом і «кошовим гетьманом» (1659— 1663 рр.). Висунув привабливі для козацьких низів гасла (зменшити податки, обмежити старшинське землеволодіння), був, поряд з Я. Сом ком й І. Золотаренком, одним із кандидатів на гетьманство. У червні 1663 р. на Чорній раді в Ніжині за підтримкою запорожців, селян, міщан і під тиском московського війська Брюховецький був обраний гетьманом Лівобережної України. Спочатку проводив відверто про московську політику. Після обрання гетьманом уклав з Московською державою Батуринські статті 1663 р., став першим з українських гетьманів, що поїхав до Москви. Під час перебування у вересні'жовт ні 1665 р. у Москві Брюховецький одержав титул боярина і йому була передана у володіння Шептаківська волость на Чернігівщині. У груд ні 1665 р. гетьман підписав Московські статті, що значно обмежили державні права Гетьманщини, посилили її адміністративну й фінан сову залежність від Московського царства.
На початку 1666 р. Брюховецький повернувся в Україну, де за допомогою генерального підскарбія М. Ракушки'Романовського упо рядкував фінансові справи держави. Майже в усіх великих україн ських містах були розміщені російські гарнізони, значно розшири лися права царських воєвод, що зосередили у своїх руках ряд вій ськових і фінансових функцій. У 1666 р. був проведений майновий перепис населення Лівобережної України з метою визначення розмі рів оподатковування. Усе це викликало невдоволення українського населення. Навіть частина православного духівництва, що підтриму вала раніше промосковську орієнтацію гетьманів, висловилася про ти зростання московського впливу. Невдоволення досягло свого апо гею після укладення між Польщею й Московською державою Андру сівського перемир’я 1667 р. У 1667—1668 рр. на Лівобережжі відбу вся ряд великих виступів проти московських гарнізонів. Брюховець кий теж вирішив відкрито виступити проти Москви й очолити анти московське повстання. У січні 1668 р. на старшинській раді в Гадячі гетьман висловився за ліквідацію московської влади в Гетьманщині й перехід України під турецький протекторат. Рада прийняла цю пропозицію. Одночасно І. Брюховецький почав переговори з П. Доро шенком і направив посольство до Стамбула. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Кохання - це і є велике божевілля чоловіка й жінки. Пауло Коельо
Кохання - то не мистецтво, а наука й техніка. Марк Твен

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка