Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Полтавська битва 1709 р. — генеральний бій між російськими й шведськими військами 27 червня (8 липня) під час Північної війни 1700—1721 рр. У квітні 1709 р. шведські війська Карла XII, що вдер лися в 1708 р. у межі Росії, почали облогу Полтави. Її гарнізон (4,2 тис. солдат і 2,5 тис. збройних городян) під командуванням пол ковника Келіна успішно відбив ряд штурмів. Наприкінці травня в район Полтави підійшли головні сили російської армії під команду ванням Петра I. На військовій раді 16 (27) червня було вирішено дати генеральний бій. До 25 червня (6 липня) російська армія (42 тис. чол.,
72 гармати) розташувалася у створеному нею укріпленому таборі за 5 км на північ від Полтави. 26 червня (7 липня) була створена передо ва позиція з 10 редутів, зайнята 2 батальйонами, за якими розташу валося 17 кавалерійських полків під командуванням О. Д. Меншико- ва. Карл XII вирішив атакувати російські війська, розраховуючи здо бути перемогу і цим спонукати Туреччину виступити проти Росії. Для атаки було виділено близько 20 тис. чоловіків і 4 гармати (28 га рмат залишилося в обозі без боєприпасів). Інші війська (до 10 тис. чоловік), у тому числі частина запорожців і українських козаків, при тягнутих гетьманом І. С. Мазепою, знаходилися під Полтавою, у ре зерві й на охороні комунікацій. Карл XII, поранений на рекогносци ровці 17(28) червня, передав командування фельдмаршалові К. Г. Ре- ншильду. О 2 годині ночі 27 червня (8 липня) шведська піхота 4 коло нами рушила на російські редути, за нею йшли 6 колон кінноти. Пі сля завзятого двогодинного бою шведам удалося захопити два пере дові редути й вони почали перегрупування вліво для обходу попере чної лінії редутів з півночі. При цьому 6 правофлангових шведських батальйонів і кілька ескадронів генерала Росса та Шліппенбаха віді рвалися від головних сил і відійшли в ліс на півночі від Полтави, де були розгромлені кіннотою Меншикова, що рушила за ними. Інша частина російської кінноти під командуванням генерала Р. Х. Боура за наказом Петра I почала відходити до табору. Шведи прорвалися між редутами, але потрапили під артилерійський і рушничний фла нговий вогонь з табору й безладно відійшли в Будищенський ліс. Бли зько шостої години Петро I вивів армію з табору та вшикував її у дві лінії, розташувавши в центрі піхоту Б. П. Шереметєва і на флангах кінноту Меншикова та Боура. У таборі був залишений резерв (9 бата льйонів). Головні сили шведів вишикувалися навпроти російських військ. О 9 годині зав’язався рукопашний бій, а російська кіннота почала оточувати фланги супротивника. Шведи почали відступ, який перетворився до одинадцятої години на безладну втечу. Російська кіннота переслідувала їх до Переволочни, де залишки шведської ар мії здалися в полон. Карл XII і Мазепа з невеликим загоном втекли на територію Османської імперії. Шведи втратили понад 9 тис. уби тих й понад 18 тис. полонених, гармати й обоз; утрати росіян — 1345 чоловік убитих і 3290 поранених. У результаті Полтавської би тви військова могутність Швеції була підірвана й у війні відбувся перелом на користь Росії. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Мова довга не є добром.

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка