Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787—1791 рр.
Турецький уряд, незадоволений експансією Росії в Північне При чорномор’я і на Кавказі, вирішив взяти реванш за минулі поразки і 5 серпня 1787 р. передав російському послові в Стамбулі ультима- тум: 1) повернути Туреччині Крим; 2) анулювати всі колишні росій сько'турецькі договори; 3) відмовитися від заступництва Грузії. По сол не встиг ще передати цей ультиматум у Петербург, коли султан Абдул Гамід I оголосив Росії війну.
Плани турків передбачали висадження десанту в Криму й у Херсо ні, а потім загальний наступ турецьких і татарських військ з Молда вії і Криму в Україну. Г. Потьомкін пропонував імператриці спочат ку взяти турецьку фортецю Очаків, потім оволодіти територією між Південним Бугом і Дністром, а відтіля вести наступ на Балкани. Уже після початку війни в Україні приступили до формування двох ар мій: Катеринославської (чисельністю 75—80 тис. чоловік) під коман дуванням Потьомкіна й Української (чисельністю 35—40 тис. чоло вік) під командуванням Рум’янцева. Для оборони Криму і дій на Ку бані був сформований особливий Кримсько-Кубанський корпус чисель ністю в 25—30 тис. чоловік. Чорноморський флот був розділений на дві ескадри: Севастопольську (для захисту Криму) і Лиманську (для захисту Херсона). Союзником Росії виступила Австрія.
Не зупиняючись докладно на описі ходу воєнних дій, відзначимо, що кампанія 1787 р. пройшла без великих боїв; єдиною помітною подією став розгром російськими військами під командуванням Су- ворова турецького десанту на Кінбурнській косі. У 1788 р. бойові дії велися переважно на морі. Лиманська ескадра під командуванням принца Нассау'Зігена й американського корсара П. Джонса завдала поразки турецькому флотові в бою під Очаковом, а Севастопольська ескадра під командуванням контр'адмірала графа М. Войновича ви тримала бій з турецьким флотом в острова Фідонісі біля гирла Ду наю (у цьому бою особливо відзначився бригадир Ф. Ушаков — у майбутньому прославлений російський флотоводець).
У 1789 р. обидві російські армії в Україні були зведені в одну й передані під загальне командування фельдмаршала Потьомкіна. Останній планував опанувати всією Бессарабією і вийти на Дунай у районі Ізмаїла. Таврійський корпус Каховського був зосереджений у Криму, а дивізія Ферзена мала прикривати Херсон і Кінбурн.
У Бессарабії найзначніші перемоги були здобуті російсько'авст рійським корпусом під командуванням Суворова; улітку він розгро мив турків під Фокшанами, а восени — на ріці Римник. На думку військових фахівців, якби російською армією командував не Потьом кін, а Суворов, війна переможно закінчилася б вже в 1789 р. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Під сильними пристрастями часто приховується лише слабка воля.
Василь Ключевський

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка