Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:
http://www.euroonco.ru/ виды онкологических заболеваний рак молочной железы.

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО
Десь наприкінці 1845 р. або початку 1846 р. у Києві виникло неле гальне «Україно-слов’янське товариство св. Кирила та Мефодія», у роботі якого брали участь професор'ад’юнкт М. Костомаров, учи тель петербурзької гімназії П. Куліш, юрист М. Гулак, полтавські учителі В. Білозерський і Д. Пильчиков, полтавський поміщик М. Са вич і ряд студентів Київського університету. Відвідував засідання цього християнсько'демократичного гуртка і Т. Шевченко. Однак лідером й ідеологом Кирило'Мефодіївського товариства був не він, а М. Костомаров (1817—1885 рр.) — видатний історик, письменник і публіцист. Його «Закон Божий» або «Книга буття українського народу» стали програмою товариства. Основною була ідея панславіз му — федерації вільних слов’янських народів, об’єднаних євангель ськими правилами любові, лагідності й терпіння. Одночасно вперше чітко формулювалася національна ідея: кожен народ має свою місію в історії, реалізуючи певні функції «світового духу». Різниця між російським, польським і українським тлумаченнями історії світово го духу полягає в постулюванні особливої української місії у світі, що випливає з традиційної української волелюбності. Україна «не про пала, тому що вона не знала ні царя, ні пана, а хоча й був цар, так чужий, і хоча були і є пани, так чужі, хоча ті пани і з українського роду, однак не говорили українською мовою, суть вилупки, а справ жній українець не любить ні царя, ні пана і знає одного Бога».
Один зі студентів доніс на учасників Кирило'Мефодіївського то вариства, і в березні 1847 р. поліція приступила до арештів «змовни ків». Через три місяці справа була закрита, тому що головний нача льник III відділення Його імператорської величності власної канце лярії генерал'ад’ютант граф О. Орлов не побачив у діяльності «мефо діївців» замаху на основи самодержавства. «Україно'слов’янське то вариство св. Кирила та Мефодія, — писав він, — було не більше як учене марення трьох молодих людей. Засновники його, Гулак, Біло зерський і Костомаров, за самим положенням учених людей... були не в змозі ні втягнути у своє товариство військовиків або народ, ні зробитися скорою причиною повстання».
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Майбутнє потрібно постійно викликати з небуття, минуле приходить саме.
Станіслав Єжи Лец

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка