Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ
Промислова революція або промисловий переворот — систе ма економічних і соціально'політичних змін, у яких знайшов вира ження перехід від заснованої на ручній праці мануфактури до ве ликої машинної індустрії. Початок промислового перевороту — винахід і застосування робочих машин, а завершення — виробни цтво машин машинами, тобто розвиток машинного виробництва, заснованого на широкому використанні машинної техніки. Проми словий переворот дає могутній поштовх капіталістичному усуспіль ненню виробництва; в умовах фабричної системи кооперативний характер процесу праці диктується природою самого знаряддя праці. Багато роздроблених процесів виробництва зливаються в один суспільний продуктивний процес.
Промисловий переворот у Російській імперії, і зокрема в Україні, мав істотні відмінності від аналогічних процесів у Західній Європі й Північній Америці. До його особливостей належать:
1) перевага іноземного капіталу в інвестуванні промисловості (90 % від загальної кількості капіталів);
2) високий ступінь концентрації виробництва (відразу створюва лися великі підприємства з великою кількістю робітників);
3) високі темпи промислової революції (на Заході вона розтягува лася в середньому на півстоліття, у Донбасі промисловий переворот був здійснений за 20 років);
4) велика роль держави в підтримці й заохоченні приватних під приємців;
5) нерівномірність економічної модернізації (поєднання сучасно го промислового виробництва в осередках індустріалізації з дуже відсталими, архаїчними формами господарювання в сусідніх з ними районах);
6) дешева робоча сила.
Як і в інших країнах, промисловий переворот у Росії почався з будівництва широкої мережі залізниць. В Україні перша залізниця завдовжки 219 верст була прокладена між Одесою і Балтою в 1865— 1871 рр. з метою прискорення транспортування хліба із зернових
господарств Півдня в одеський порт. У 1869 р. була побудована Кур сько'Харківсько'Азовська залізниця, у 1870 р. — Курсько'Київська, а ще через рік потяги пішли по лінії Київ — Одеса. У 1879 р., коли була відкрита Донецька залізниця, загальна довжина залізниць в Україні досягла 4,5 тис. верст.
У 1880—1884 рр. будувалася Катерининська залізниця, що зв’я зала Донецький промисловий район із Криворіжжям. Незабаром за лізниці надійно з’єднали всі великі міста й промислові центри Укра їни як між собою, так і з російськими центрами. До кінця сторіччя їхня загальна довжина виросла до 8,41 тис. верст. У міру того як з України в Росію йшли сільськогосподарські продукти й промислова сировина, а у зворотному напрямку у величезній кількості надходи ли російські готові вироби, економіка України почала все більше ін тегруватися в економіку імперії.
Новий поштовх був даний розвиткові водного транспорту, як річкового, так і морського. У другій половині XIX ст. перевезення вантажів у басейні Дніпра збільшилося в 10 разів. Для стимулюван ня росту чорноморського торговельного флоту царський уряд надав Російському товариству пароплавства й торгівлі п’ятирічну пільгу на придбання кораблів за кордоном без сплати ввізного мита. Створюва лися акціонерні товариства й компанії судновласників. На ріках Укра їни наприкінці XIX ст. плавало 220 суден, а до портів Азовського та Чорного морів було приписано 280 пароплавів. Через азово'чорно морські порти Україна була пов’язана практично з усіма морськими державами світу.
Початок 70'х років ХІХ ст. позначився будівництвом двох пер ших на Півдні України приватних металургійних заводів — Юзів- ського й Сулинського. Ще в 1866 р. царський уряд передав концесію на будівництво рейкового заводу князеві Кочубеєві. Через те що в князя не виявилося достатньо капіталів, він перевідступив право на концесію англійському підприємцеві Джону Джеймсу Х’юзу (у нас його називали Юзом). Останній у 1867 р. заснував «Новоросійське товариство кам’яновугільного, залізного, сталевого та рейкового ви робництва». Від царського уряду Юз одержав казенні землі на березі ріки Кальміус у Бахмутському повіті Катеринославської губернії з кам’яновугільними й залізорудними родовищами, кілька позичок на досить вигідних умовах і обіцянку премії в 1,5 млн карбованців за виготовлення рейок протягом перших десяти років.
У 1869 р. Юз почав будівництво заводу й робочого селища, назва ного Юзівкою (нині Донецьк). У 1872 р. на Юзівському металургій ному заводі почалася регулярна виплавка чавуну. Саме тут уперше в Російській імперії було налагоджене коксове виробництво і прокат рейок. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Доти, доки людина не подолала з бажанням, вона не подолала ні з чим.
Альбер Камю

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка