Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ
Промислова революція або промисловий переворот — систе ма економічних і соціально'політичних змін, у яких знайшов вира ження перехід від заснованої на ручній праці мануфактури до ве ликої машинної індустрії. Початок промислового перевороту — винахід і застосування робочих машин, а завершення — виробни цтво машин машинами, тобто розвиток машинного виробництва, заснованого на широкому використанні машинної техніки. Проми словий переворот дає могутній поштовх капіталістичному усуспіль ненню виробництва; в умовах фабричної системи кооперативний характер процесу праці диктується природою самого знаряддя праці. Багато роздроблених процесів виробництва зливаються в один суспільний продуктивний процес.
Промисловий переворот у Російській імперії, і зокрема в Україні, мав істотні відмінності від аналогічних процесів у Західній Європі й Північній Америці. До його особливостей належать:
1) перевага іноземного капіталу в інвестуванні промисловості (90 % від загальної кількості капіталів);
2) високий ступінь концентрації виробництва (відразу створюва лися великі підприємства з великою кількістю робітників);
3) високі темпи промислової революції (на Заході вона розтягува лася в середньому на півстоліття, у Донбасі промисловий переворот був здійснений за 20 років);
4) велика роль держави в підтримці й заохоченні приватних під приємців;
5) нерівномірність економічної модернізації (поєднання сучасно го промислового виробництва в осередках індустріалізації з дуже відсталими, архаїчними формами господарювання в сусідніх з ними районах);
6) дешева робоча сила.
Як і в інших країнах, промисловий переворот у Росії почався з будівництва широкої мережі залізниць. В Україні перша залізниця завдовжки 219 верст була прокладена між Одесою і Балтою в 1865— 1871 рр. з метою прискорення транспортування хліба із зернових
господарств Півдня в одеський порт. У 1869 р. була побудована Кур сько'Харківсько'Азовська залізниця, у 1870 р. — Курсько'Київська, а ще через рік потяги пішли по лінії Київ — Одеса. У 1879 р., коли була відкрита Донецька залізниця, загальна довжина залізниць в Україні досягла 4,5 тис. верст.
У 1880—1884 рр. будувалася Катерининська залізниця, що зв’я зала Донецький промисловий район із Криворіжжям. Незабаром за лізниці надійно з’єднали всі великі міста й промислові центри Укра їни як між собою, так і з російськими центрами. До кінця сторіччя їхня загальна довжина виросла до 8,41 тис. верст. У міру того як з України в Росію йшли сільськогосподарські продукти й промислова сировина, а у зворотному напрямку у величезній кількості надходи ли російські готові вироби, економіка України почала все більше ін тегруватися в економіку імперії.
Новий поштовх був даний розвиткові водного транспорту, як річкового, так і морського. У другій половині XIX ст. перевезення вантажів у басейні Дніпра збільшилося в 10 разів. Для стимулюван ня росту чорноморського торговельного флоту царський уряд надав Російському товариству пароплавства й торгівлі п’ятирічну пільгу на придбання кораблів за кордоном без сплати ввізного мита. Створюва лися акціонерні товариства й компанії судновласників. На ріках Укра їни наприкінці XIX ст. плавало 220 суден, а до портів Азовського та Чорного морів було приписано 280 пароплавів. Через азово'чорно морські порти Україна була пов’язана практично з усіма морськими державами світу.
Початок 70'х років ХІХ ст. позначився будівництвом двох пер ших на Півдні України приватних металургійних заводів — Юзів- ського й Сулинського. Ще в 1866 р. царський уряд передав концесію на будівництво рейкового заводу князеві Кочубеєві. Через те що в князя не виявилося достатньо капіталів, він перевідступив право на концесію англійському підприємцеві Джону Джеймсу Х’юзу (у нас його називали Юзом). Останній у 1867 р. заснував «Новоросійське товариство кам’яновугільного, залізного, сталевого та рейкового ви робництва». Від царського уряду Юз одержав казенні землі на березі ріки Кальміус у Бахмутському повіті Катеринославської губернії з кам’яновугільними й залізорудними родовищами, кілька позичок на досить вигідних умовах і обіцянку премії в 1,5 млн карбованців за виготовлення рейок протягом перших десяти років.
У 1869 р. Юз почав будівництво заводу й робочого селища, назва ного Юзівкою (нині Донецьк). У 1872 р. на Юзівському металургій ному заводі почалася регулярна виплавка чавуну. Саме тут уперше в Російській імперії було налагоджене коксове виробництво і прокат рейок. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Того, хто йде попереду, майбутнє вбиває першим.
Валерій Афонченко

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка