Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

Зростання кам’яновугільної і металургійної промисловості сприя ло розвиткові металообробного виробництва. Виникли ливарно'меха нічні заводи в Юзівці й у Дебальцевому, сталепрокатні й машинобудів ні заводи в Костянтинівці, Горлівці, казановий завод у Таганрозі. Най більшим машинобудівним підприємством був Луганський паровозо будівний завод, побудований наприкінці 90'х років XIX ст. німецьким підприємцем Гартманом; саме там, у Луганську, знаходився великий казенний патронний завод. Великий паровозобудівний завод був також у Харкові. У Києві в 90'ті роки працювало 8 машинобудівних заводів, на яких було встановлено 14 парових двигунів. Росло суднобудування. Якщо в 1861 р. кораблебудівники Херсона спустили на воду 10 суден різних типів, то в 1890 р. — уже 82 судна. У 1897 р. почав працювати великий суднобудівний завод у Миколаєві.
Хімічна промисловість була представлена содовими заводами в Лисичанську й поблизу Слов’янська. Там у 1900 р. вироблялося 63 % усієї (у Російській імперії) соди. Донбас давав кухонну сіль, що добу вається рудниковим способом у районі Бахмута (нині Артемівськ), кислоти, скло й скляні вироби. Біля Микитівки знаходилося єдине в імперії підприємство з виробництва ртуті.
Швидкими темпами розвивалися харчова й легка промисловість. У 1887 р. виник синдикат цукропромисловців, що об’єднав 91 % усіх цукрових заводів і контролював виробництво й збут цукру в усій Україні. До кінця XIX ст. виробництво цукру виросло в 5 разів; укра їнські заводи давали приблизно 84 % усієї цукрової продукції Росій ської імперії. У борошномельному виробництві парові млини прихо дять на зміну традиційним вітряним і водяним млинам. У Харків ській, Київській і Подільській губерніях росло виробництво лікеро горілчаної продукції.
Центр суконного виробництва знаходився в Клинцях Чернігів ської губернії. Сім місцевих фабрик у 1895 р. давали 71 % усього українського сукна.
Розвиток капіталізму призвів до комерціалізації сільського госпо- дарства. Невеликому прошаркові дворянства разом з підприємця ми з інших станів удалося перетворити свої маєтки на великі агропід приємства, що поставляли продукцію на імперський і закордонний ринки. До початку XX ст. на частку України припадало 90 % основ ного експортного продукту імперії — пшениці. На Правобережжі зро стало виробництво цукрового буряка, а на Лівобережжі цінною това рною культурою залишався тютюн, що покривав 50% усього вироб ництва в імперії.
Значна частина української сільськогосподарської продукції над ходила на російські ринки. Вивозили, насамперед, зерно, цукор, тютюн, овочі, фрукти й продукцію тваринництва. Крім того, із промислових регіонів в усі частини імперії йшли вагони з вугіллям, рейками, залізом, чавуном, сталлю й іншими промисловими товара ми. У свою чергу з Росії в Україну ввозили машини, текстиль, мета леві й хімічні вироби, лісоматеріали, природний газ, мазут і нафту. Через азовські й чорноморські порти, а також сухопутні митниці ак тивний торговельний обмін відбувався й із закордонними країнами.
За період з 1863 р. по 1897 р. населення десяти українських губе рній збільшилося з 13,4 млн чоловік до 23,4 млн чоловік. З них робіт ників з їхніми родинами було 4 млн чоловік, або 17 %; дрібних торгов ців, кустарів, ремісників — 6,7 млн, або 29 %; представників вели кої буржуазії, поміщиків, вищих чиновників й інтелігенції — 585 тис., або 2,5 %.
До найважливіших соціальних наслідків промислової революції слід віднести появу двох нових класів у суспільстві — промислового пролетаріату та промислової буржуазії, зміну національного скла ду населення, виникнення так званого «робітничого питання» (поча ток боротьби пролетаріату за свої права), наростання революційно демократичного руху. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Ми розумніші за тих, кого обираємо.
Михайло Жванецький

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка