Загальні відомості

Офіційна мова - українська

Державний устрій - президентсько-парламетська республіка

Площа - 603 628 км?

Населення - 46,3 млн.

Валюта - гривня (UAH)

Допомога проекту

Ці сайти нам допомогають:

Різні цікавості

Лінки на інші ресурси


Історія України

«ПРОСВІТА»
«Нива» (1865 р.), «Русалка» (1866 р.). До народовців належали пред ставники української інтелігенції — письменники, учителі, лікарі, юристи, студенти. Група письменників, педагогів і суспільних дія чів, зокрема, С. Воробкевич, В. Шашкевич, К. Климкевич, Ф. Заре вич, К. Горбаль, Д. Танячкевич, К. Устиянович — організували на зразок київської «Громади» студентські й учнівські організації (гро мади) у навчальних закладах Галичини. За допомогою громад, у яких їхні учасники вивчали українську літературу й історію, збирали ет нографічний і фольклорний матеріал, улаштовували літературні ве чори та концерти, народовці прагнули розбудити національну само свідомість в української молоді.
Використовуючи нові конституційні закони, прийняті австро'угор ським урядом, народовці заснували ряд культосвітніх товариств «Ру- ська Бесiда» (1861 р.), а при них — український театр (1864 р.), «Просвiту» (1868 р.). Вони відкривали читальні, бібліотеки, видава ли твори українських письменників, шкільні підручники, улашто вували театральні вистави й щорічні Шевченківські вечори'концер ти. У 1873 р. у Львові, при фінансовій і моральній підтримці мецена тів з російської частини України, виникло Літературно'наукове това риство ім. Т. Шевченка, що в 1892 р. реорганізувалося в Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ). Поштовхом до початку активної політичної діяльності народовців стали вибори 1879 р. до галицького сейму, в який українці, очолювані москвофільською Руською Радою, змогли провести 3 своїх представників.
Новий етап просвітницької діяльності народовці почали з видан ня 2 політичних часописів: «Батьківщина» (1879 р.) і «Діло» (1880 р.). У редакційній колегії цих видань були головними ідеологами наро довці — В. Барвінський, В. Навроцький, О. Огоновський, Ю. Роман чук, А. Вахнянин, Д. Гладилович й інші. У 1885 р. народовці створи ли нову політичну організацію — Народну Раду. У 1890 р. Ю. Рома нчук, С. Сембратович, О. Барвінський за посередництвом В. Антоно вича уклали з польськими політичними колами й австрійським уря дом компромісну угоду, що одержала назву «Нової ери». У 1890 р. значна частина народовців об’єдналася в Русько'Українську Радика льну Партію, яка різко засудила політику «Нової ери» і продовжила опозиційну боротьбу. У 1894 р. частина народовців на чолі з Ю. Рома нчуком перейшла в опозицію. На платформі «Нової ери» залишився митрополит С. Сембратович і невелика група народовців на чолі з О. Барвінським і А. Вахнянином, які висунули гасло «Краще щось, ніж нічого». Це крило народовців пізніше оформилося в Християн сько'суспільну партію. У 1899 р. основна маса народовців з частиною радикалів утворили Українську національно'демократичну партію, яка в 1919 р. отримала назву Національно'трудова партія. [...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209]

Інші ресурси

Український Портал Європейської Традиції

У статті 20 розділу I Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб та Гімн». Кожна країна світу обов’язково має ці три символи.

Далі буде!

Цитатник

Ціль виправдує засоби... От би знайти стільки засобів, щоб виправдати всі цілі!
NN

Український портал

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту

Довідка