Грибок стоп належить до найпоширеніших мікозів. За статистичними даними, кожна п’ята людина є носієм збудника цього захворювання — навіть якщо помітних скарг поки немає. Для боротьби з грибковою мікрофлорою на стопах призначають протигрибкові лікарські препарати для зовнішнього та внутрішнього застосування. На початковій стадії хвороби доречні й народні методи лікування, але вони не замінюють консультацію дерматолога.
Причини грибка стопи
Найлегше підхопити грибок стоп у громадських місцях з підвищеною вологістю. Саме там для збудника створені ідеальні умови для розвитку й розмноження. Тому високий ризик зараження існує в басейнах, саунах, лазнях і душових кабінах у тренажерних залах. Гине грибок лише під час тривалого кип’ятіння у воді, нагрітій до критично високої температури.
Багато чоловіків і жінок інфікуються, коли не вдягають тапочки й не дотримуються елементарних заходів профілактики. Схильні до хвороби й ті, хто міряє чуже взуття або ходить босоніж по килимах у громадських місцях чи в гостях.
Інфікована людина потенційно небезпечна для оточення. Спори патогенних мікроорганізмів мешкають у верхніх шарах епідермісу, який відлущується. Разом із відшарованими клітинами шкіри вони потрапляють у зовнішнє середовище й можуть зберігатися там тривалий час — саме так спори опиняються на килимах та інших поверхнях у домі чи громадському місці.
Важливо пам’ятати: симптоми інфекції після зараження проявляються не відразу. Перші ознаки нездужання дають про себе знати через деякий час. Тож їхня відсутність у перші дні після відвідин вологого громадського місця ще не означає, що людині вдалося уникнути зараження.
Фактори ризику
Грибок на ступнях — поширене захворювання, яким можуть заразитися і дорослі, і діти. Найбільш схильні до нього люди з ослабленим імунітетом. Саме імунна система оберігає організм від різного роду патологій, зокрема й мікозів. Якщо вона ослаблена, захистити від хвороби не вдасться.
Імунітет може тривалий час стримувати активність патогенної мікрофлори. Мінімальний збій, викликаний легким нездужанням або стресом, змінює ситуацію на гірше: негативні фактори знижують захисні сили організму, даючи грибку розвинути активну життєдіяльність у найбільш ослабленому місці.
Грибок на підошвах ніг може з’явитися під впливом одного з таких несприятливих факторів:
- дерматологічні захворювання з хронічним перебігом;
- прийом лікарських препаратів, які агресивно впливають на організм;
- рясне потовиділення в ділянці ніг;
- часті стреси;
- недотримання правил особистої гігієни.
Уникнення цих факторів допомагає мінімізувати ймовірність розвитку мікозу на стопі. В іншому разі доведеться шукати засіб від грибка, який допоможе впоратися з хворобою й попередити ускладнення.
Відсутність або недостатнє дотримання особистої гігієни разом із рясним потовиділенням сильно підвищують шанси на зараження мікозною інфекцією: людина створює на своєму тілі оптимальні умови для розмноження збудника. Додатковий фактор — носіння шкарпеток із синтетичного матеріалу й занадто тісного закритого взуття.
Не менший вплив мають гормональні порушення в організмі. Вони призводять до зниження імунітету. Ця причина пояснює, чому на цю інфекцію часто хворіють підлітки: у момент гормональної перебудови вони починають страждати від надмірного потовиділення й тимчасового ослаблення імунної системи. Цих умов достатньо, щоб захворіти грибком стоп.
Лікарські препарати певних груп також можуть призвести до зниження імунітету — зазвичай ідеться про антибіотики й кортикостероїди. Хронічна втома, постійні стреси та збої в роботі нервової системи — ще одні причини погіршення стану. Ці фактори підвищують вразливість організму перед різними хвороботворними бактеріями й грибками.
Збільшують шанси на зараження дерматологічні захворювання: дерматити, лишай і екзема. Вони негативно позначаються на стані імунної системи й створюють умови, потрібні для розвитку грибка на поверхні шкірного покриву. Не виключені випадки появи мікозу як ускладнення однієї з цих патологій.
Дуже складно уникнути зараження грибковою інфекцією ступнів у таких випадках:
- наявність пошкоджень на шкірі стоп;
- носіння тісного взуття;
- захворювання судин;
- цукровий діабет;
- врослі нігті на ногах.
Будь-яке порушення, яке призводить до проблем з кровообігом у ділянці ніг, негативно позначається на стані місцевого імунітету у вразливій зоні. А це лише підвищує шанси на зараження.
Види грибка стоп і їхні симптоми
Небагато людей знають, як виглядає грибок, що розвивається на ступні. Щоб мати уявлення про це захворювання, достатньо ознайомитися з його симптомами. Існує кілька форм грибка стоп, які відрізняються одна від одної клінічною картиною.
Медики називають низку симптомів, спільних для грибка стопи всіх видів. Серед них — свербіж і печіння в інфікованому місці. Також у пацієнтів спостерігається лущення шкірного покриву, відпадання його частинок і подразнення шкіри. За таких ознак і хворі, і лікарі підозрюють розвиток грибкової інфекції на ногах.
Міжпальцева дерматофітія
Ця форма патології вважається найпоширенішою. Грибок виявляється переважно між 4 і 5 пальцями стопи. Захворювання розпізнають за тріщинами в зоні ураження. Якщо пацієнт страждає від мокрої форми хвороби, шкірний покрив виглядає набряклим. За сухого вигляду спостерігається лущення й відпадання частинок ураженої шкіри.
Досить часто міжпальцева дерматофітія супроводжується розвитком бактеріальної інфекції, яка приєднується в процесі активації патогенної мікрофлори на стопі. Хвороба дуже швидко стає запущеною, якщо не почати з нею боротися. У цей момент симптоми мікозу посилюються, а пацієнт постійно відчуває сильний біль, від якого практично неможливо позбутися.
Мокасиноподібна форма
Цей вид хвороби ще називають «стопою атлета». Захворювання відрізняється важким перебігом. До його розвитку призводить неправильна терапія або її повна відсутність. За такого ураження страждають нігтьові пластини: вони змінюють звичний відтінок на чорний, жовтий або синій і втрачають природну прозорість. З перебігом хвороби нігті кришаться, а їхня поверхня сильно деформується.
До ознак цієї форми належить лущення стопи й укриття її лусочками. Вони локалізуються з боків. Шкірний покрив підошви облазить, а шкіра, що його покриває, роговіє. Зовнішнім виглядом нога починає нагадувати мокасин.
Везикулярна (виразкова) форма
Ця форма зустрічається не так часто, як інші види грибка стоп. Вона характеризується появою в інфікованому місці висипань, усередині яких міститься каламутна рідина. Пухирі розташовуються по всій поверхні стопи. Періодично вони лопаються, і на їхньому місці утворюються хворобливі виразки.
Серед додаткових ознак — нестерпний свербіж, розшарування шкірного покриву, ураження пальців, свербіння й лущення епідермісу. У пацієнтів із таким діагнозом спостерігається набряклість ступнів. Не виключене підвищення температури тіла.
Найпростіше впоратися саме з везикулярною формою, оскільки її збудники локалізуються в поверхневих шарах шкіри, а частина грибка міститься в пухирях. Затягнути процес лікування може лише приєднання бактеріальної інфекції.
Чим небезпечний мікоз стопи
Грибкове ураження стопи належить до небезпечних станів, які завдають істотної шкоди здоров’ю інфікованої людини. За розвитку цього патологічного процесу нерідко виникають серйозні ускладнення. Організм не здатен попередити такий перебіг подій, бо йому не під силу впоратися з атакою агресивних патогенів через надто ослаблену імунну систему.
Будь-яка подряпина в ураженому місці через грибок довго не загоюється. За неправильного догляду за нею підвищується ймовірність приєднання вторинної інфекції. У хворих нерідко розвиваються екземи й дерматити, які сильно затягують курс лікування мікозу ступнів.
Пацієнти можуть страждати від алергічних реакцій на шкірі, які викликають продукти життєдіяльності грибка.
Грибкова інфекція завдає непоправної шкоди, бо здатна проникати в найменші тріщини на стопах. Також мікози провокують утворення на зараженому місці бородавок, які можна прибрати лише хірургічними методами.
Діагностика
Лікуванням грибкового ураження стоп займається дерматолог. Саме до нього слід іти на прийом при підозрі на розвиток цього захворювання. Професійний фахівець зможе визначити, який саме збудник викликав ураження стоп, і за потреби перенаправить хворого до іншого спеціаліста.
Як лікують грибок на ногах
Терапія залежить від форми мікозу, глибини ураження й супутніх захворювань. Протигрибкові препарати поділяють на дві великі групи — для зовнішнього та внутрішнього застосування. Місцеві засоби наносять безпосередньо на уражену шкіру та нігті, системні приймають усередину, коли інфекція поширилася або погано піддається зовнішньому лікуванню.
На початковій стадії розвитку хвороби доречно використовувати народні методи лікування. Вони можуть полегшити симптоми й допомогти на ранньому етапі, але за виражених змін шкіри, ураження нігтів чи приєднання бактеріальної інфекції самолікування лише затягує процес. Призначати препарати й визначати тривалість курсу має лікар: перервана терапія — одна з головних причин рецидивів.
Профілактика
Запобігти зараженню простіше, ніж лікувати запущений мікоз. Основні заходи зводяться до кількох звичок:
- у басейні, сауні, лазні та душових громадських залів користуватися власними тапочками;
- не міряти чуже взуття й не ходити босоніж по килимах у громадських місцях;
- обирати шкарпетки з натуральних матеріалів і взуття за розміром;
- ретельно висушувати шкіру між пальцями після миття;
- своєчасно лікувати дерматологічні захворювання, цукровий діабет і порушення кровообігу в ногах;
- не ігнорувати пошкодження шкіри стоп і врослі нігті.
Якщо свербіж, печіння, лущення чи тріщини між пальцями не минають, варто звернутися до дерматолога, а не підбирати засіб навмання. Раннє звернення суттєво спрощує лікування й знижує ризик ускладнень.
