Грибок на спині не пов’язаний з неохайністю. Мікоз, тобто грибкове ураження шкіри, виникає насамперед тоді, коли слабшає імунний захист. Спори грибків можуть роками перебувати на шкірі здорової людини й нічого не викликати — поки організм їх стримує. Щойно захисні механізми дають збій, колонія починає рости, і на спині з’являються білі або червоні плями, лущення, свербіж, а іноді й мокнуття. Щоб позбутися цих відчуттів і не допустити утворення рубців, важливо вчасно почати правильне лікування.
Чому з’являється грибок на спині
Основна причина мікозу шкіри спини — ослаблення захисних сил організму. Побутує думка, що грибок уражає лише тих, хто нехтує правилами особистої гігієни. Порушення гігієни справді підвищує ризик, але вирішальним фактором усе ж залишається збій імунітету.
Грибки та їхні спори є навіть на шкірі цілком здорової людини. Поки місцевий і загальний імунітет працюють нормально, зараження зазвичай не відбувається. За доброго імунітету мікоз може розвинутися хіба що тоді, коли спори потрапляють у відкриту рану, подряпину, нарив або інше пошкодження епідермісу.
Повністю уникнути контакту з інфекцією неможливо, але сильний імунітет її нейтралізує. Послабити захист і тим самим запустити мікоз на спині здатні такі чинники:
- генетичні особливості — спадкова схильність до хвороб шкіри та слабкого імунітету;
- особливості грудного вигодовування — якщо в дитинстві людина харчувалася виключно штучними сумішами, у дорослому віці вона може бути більш уразливою до вірусів, інфекцій і мікозів;
- ендокринні захворювання;
- збої гормонального фону;
- фізичне перенапруження;
- неправильне харчування;
- хронічні захворювання;
- аутоімунні хвороби;
- серйозне вірусне або інфекційне ураження.
Сприяти розвитку мікозу може й будь-яке інше потрясіння — як психологічне, так і фізичне: вагітність і пологи, клімакс, травма, значна втрата крові. Деякі фахівці пов’язують грибкове ураження шкіри з ослабленими можливостями нервової системи: мікоз нерідко розвивається після інсульту.
Як передаються спори грибка
Щоб захворювання почалося, на шкірі мають бути присутні спори мікозу. Підхопити їх можна кількома шляхами.
Головний шлях передачі — контакт із зараженою людиною. Ідеться не лише про статевий контакт, а й про звичайне рукостискання. В особливо вразливому становищі перебувають люди, які живуть в одному помешканні з інфікованим: спори залишаються на різних поверхнях, постільній білизні, меблях і, що найважливіше, на предметах особистої гігієни — рушниках, мочалках, щітках для миття, халатах. У таких умовах заразитися дуже легко, якщо імунітет недостатньо сильний.
Часто грибок передається після відвідування громадських місць, де люди перебувають у купальних або відкритих костюмах. Ризикованими є лазня чи сауна, громадська душова, спортивний зал, басейн, аквапарк, масажний кабінет. Там, де регулярно прибирають і дотримуються правил дезінфекції, ризик підхопити грибок значно нижчий.
Спори грибка здатні передаватися навіть під час примірки одягу в магазині.
Види грибка на спині
Шкіру вражають чотири основні види грибків, і симптоматика мікозу залежить від того, який саме вид спричинив захворювання.
| Вид грибка | Характерні прояви |
|---|---|
| Дерматомікоз | Білі плями на шкірі; після загоєння іноді залишаються рубці |
| Плісняві грибки | Не ділянки лущення, а мокнуті рани |
| Кандидоз | Частіше уражає слизові оболонки, але може переходити й на спину: епідepміс червоніє й сильно пече |
| Кератомікоз | Один з найлегших видів мікозу: уражаються лише верхні шари шкіри |
Точно визначити вид грибка можна тільки після взяття зіскрібка. Саме тому самодіагностика за фото з інтернету ненадійна: різні види мікозу можуть виглядати схоже, а лікування потребують різного.
Симптоми мікозу спини
Прояви залежать від виду грибка. Найчастіше пацієнти стикаються з дерматомікозами. Цей вид виражається в тому, що шкіра стає білою через ураження грибковою колонією: плями розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів хаотично вкривають спину, частіше її верхню частину. Вони можуть свербіти, а можуть і не свербіти — відчуття залежать від конкретної людини. Одні більш схильні до свербежу, інші — менш.
На початку зараження шкіра висихає й поступово блідне. Через деякий час у місцях висушування з’являються білі плями, шкіра в їхній зоні лущиться й відшаровується.
Далі, залежно від типу грибка, можуть виникнути або постійно мокнуті нариви, або виражені вогнища запалення. Шкіра червоніє й свербить при дотику. Епідepміс сильно болить, якщо на ньому з’являються навіть незначні ранки й подряпини. Неприємні відчуття підсилюються при носінні грубого одягу, використанні мочалок і щіток і навіть при простому потраплянні води на шкіру.
Серйозне грибкове ураження може призвести до безсоння, зниження апетиту та працездатності. Людина не може зосередитися на роботі й повсякденних справах, бо страждає від постійного свербежу й печіння.
При сильному зараженні можливі ознаки інтоксикації: запаморочення, підвищення температури. Температура рідко виходить за межі субфебрильної й не завдає сильного дискомфорту. Симптоми інтоксикації стають вираженішими, якщо до грибка приєднується бактеріальна інфекція — хвороботворні бактерії потрапляють у подразнену шкіру та ранки.
Лікування грибка на спині
Терапія мікозу комплексна й поєднує кілька підходів. Основний метод — медикаментозний. Він же єдиний правильний: народні рецепти допустимі, але лише як допоміжні, бо тільки професійні препарати здатні викорінити мікоз, який проникає глибоко в структуру клітин епідермісу.
Медикаментозне лікування
Медикаментозна терапія ґрунтується на обробці уражених ділянок спеціальними мазями. Таке лікування проводять до зникнення білих плям. Використовують лише щільні мазі, які не розтікаються по тілу. Рідкі склади можуть, навпаки, сприяти поширенню спор: стікаючи вниз по спині, рідина розносить їх на здорові ділянки.
Для лікування мікозів підходять мазі, гелі та спреї на основі еконазолу, а також інші протигрибкові препарати цієї групи, наприклад міконазол. Лікування тривале, адже потрібно відновити клітинну мембрану шкіри й дати їй оновитися.
Додатково застосовують місцеві препарати, покликані зменшити біль і свербіж. Це можуть бути анальгетики для перорального прийому або охолоджувальні спреї на основі ментолу, які часто використовують при свербежі після укусів комах. Утім краще застосовувати спеціальні засоби для усунення симптомів грибка — їх має індивідуально підібрати лікар, адже не всі препарати підходять людям з різними типами шкіри. Місцеві засоби дозволяють вести звичний спосіб життя, навіть якщо грибок ще не подолано повністю. За потреби призначають антигістамінні препарати та засоби для покращення імунітету — переважно біологічно активні добавки.
Народні засоби як допоміжний метод
Народні засоби доповнюють медикаментозну терапію, але не можуть її замінити.
Для зменшення запалення й почервоніння використовують суміш солі з часником. Для одноразової обробки всієї спини достатньо одного зубчика часнику й половини чайної ложки солі. Зубчик видавлюють, щоб отримати сік, у рідину додають сіль і ретельно перемішують. У суміші не повинно залишатися великих нерозчинених частинок — вони можуть посилити подразнення. Склад наносять на шкіру тричі на день.
Допустиме застосування деяких ефірних олій із знезаражувальним ефектом, наприклад олії виноградних кісточок. Вона знімає запалення й запобігає розвитку бактерій, які можуть спричинити ускладнення. Водночас із самим грибком цей засіб не бореться — він лише полегшує симптоми.
Засоби народної медицини не варто використовувати без консультації з лікарем: вони можуть спричинити алергію та посилення неприємних симптомів. Пам’ятайте, що народні рецепти можуть замінити хіба що місцеві симптоматичні препарати, але аж ніяк не спеціальні протигрибкові засоби.
Профілактика грибка на спині
Креми, гелі та мазі від грибка на спині ефективно борються із захворюванням, проте їхнє придбання помітно вдаряє по бюджету. Значно дешевше запобігти розвитку мікозу, ніж боротися з його наслідками. Профілактика грибка спини ґрунтується на простих правилах гігієни та здоровому способі життя.
Оскільки розвитку грибка запобігає добрий імунітет, людям з ослабленим організмом варто системно приймати вітамінні препарати та добавки, що поліпшують захисні механізми. Імунітет підтримують трав’яні добавки, ехінацея, відвари ромашки, аскорбінова кислота в таблетках або кульках для розсмоктування. Для кращого захисту від мікозів рекомендується включити в раціон продукти, що покращують стан шкіри: сир, гречану крупу, страви з високим вмістом білка й колагену.
Потрібно уважно стежити за станом спини, не розчісувати її та одразу обробляти навіть невеликі подряпини. Шкіра має бути чистою, а для цього слід щодня приймати душ із використанням мочалки та гелів для очищення тіла. Один-два рази на тиждень рекомендується застосовувати скраби для видалення відмерлих частинок шкіри. Але від них варто відмовитися людям з чутливою шкірою та схильністю до подразнення.
Пацієнтам із дерматитом слід постійно стежити за станом шкіри, обробляти її антисептичними засобами, часто міняти одяг на свіжий і чистий. Не варто нехтувати лікуванням шкірних захворювань, адже до них легко може приєднатися грибок.
Правила особистої гігієни
- не вдягати чужі купальники;
- не користуватися спільними рушниками;
- у громадських місцях — лазнях, саунах, басейнах — підстилати на сидіння власний рушник і перебувати в душових лише у власних шльопанцях;
- у громадських душових не ставати босоніж на підлогу та не торкатися нею стінок;
- після відвідування басейну, спортзалу чи лазні ретельно витирати спину насухо власним рушником;
- прати рушники, постільну білизну та спортивну форму за високої температури;
- не користуватися чужими мочалками, щітками, бритвами й халатами.
Якщо на спині з’явилися плями, лущення або постійний свербіж, не варто займатися самолікуванням і чекати, поки ураження пошириться. Зіскрібок і призначене лікарем лікування допоможуть зупинити мікоз на ранній стадії та зменшать ризик рубців. Людям з ослабленим імунітетом, цукровим діабетом чи хронічними шкірними захворюваннями консультація дерматолога потрібна особливо — у них грибок розвивається швидше й частіше дає ускладнення.
