Matricāria — так звучить звична для нас ромашка латинською мовою. Саме слово «ромашка» викликає різні образи: для одних це гарна польова або садова квітка, яку люблять і за вигляд, і за аромат, для інших — лікарська рослина, і тоді перед очима постає аптечна картонна коробочка із сухими суцвіттями. Обидва уявлення стосуються однієї й тієї самої однорічної трав’янистої рослини з родини Айстрових, поширеної майже в усіх позатропічних зонах земної кулі.
Що являє собою рід Matricaria
Ромашка як ботанічний рід об’єднує понад 20 видів, кожен з яких має власну назву. Якщо називати точну цифру, сучасна ботанічна класифікація включає до роду 25 видів. Серед них є представники садових рослин, які вирощують заради декоративності, і види, зовні нічим не примітні, які культивують як сировину для лікарських препаратів.
Найкориснішими представниками роду вважають п’ять видів: ромашку аптечну, без’язичкову, лугову, непахучу та римську. Між ними є суттєві відмінності — і за запахом, і за будовою суцвіття, і за лікарською цінністю.
П’ять видів, які варто розрізняти
Ромашка аптечна, або Matricaria recutita L., серед усіх видів має найцінніші лікарські властивості. Натомість ромашка непахуча, відома під багатьма народними назвами — дика, собача, матрикарія непахуча, продірявлена — лікарських характеристик не має.
У ромашки без’язичкової (Lepidotheca suaveolens (Pursh) Nutt.), навпаки, сильний запах. Стебла в цього виду високі й гіллясті, але квітковий кошик не має пелюсток: зовні суцвіття нагадують кульки зеленувато-жовтуватого кольору. Рослина відрізняється тривалим періодом цвітіння.
Римська ромашка (Chamaemelum nobile (L.) All.) має сильний аромат, цвіте з липня по вересень і утворює численні білі язичкові квітки. На неї схожа лугова, яку в народі називають великою або білою: вона має велику квітку і теж чимало народних назв. Відрізняються ці два види прикореневою розеткою — у римської її немає. Раніше головною сировиною для народної медицини слугувала саме лугова ромашка, тепер це місце зайняла аптечна.
Походження назви: від грецького «яблука» до англійського «daisy»
Багатотомна праця римського вченого і письменника Плінія Старшого, який жив у I столітті н. е., містить опис ромашки. У Плінія вона називається Chamaemellon, що буквально перекладається з грецької як χᾰμαι (chamai, «низько») і μῆλον (mellon, «яблуко»). Така назва цілком логічна: трав’яниста рослина має невелику висоту, а запах її квіток нагадує яблучний.
Цікаво, що кожен народ виділяє в назві квітки якусь свою ознаку, яку вважає головною. Так, ромашка по-англійськи називається «daisy». Якщо розібрати етимологію, за основу взято словосполучення «day’s eye», тобто «денне око». Назва містить пряму вказівку на те, що квітка розкривається повністю лише під впливом сонця.
В окремих частинах Англії ромашку називають «thunderflower» — «грозова квітка». Ця назва пов’язана з часом рясного цвітіння, яке припадає на період, коли влітку найчастіше йдуть дощі. Є й інше пояснення: в народі вважалося, що ця сонячна квітка має властивість захищати від блискавки та грому.
25 видів ромашки латинською мовою
У сучасній класифікації всі 25 видів ромашки мають кожен свою латинську назву, а деякі види — ще й синонімічні найменування. Наприклад, ромашка приполярна по-латині називається Matricaria subpolaris (Pobed.) Holub, а її синонім звучить як Tripleurospermum subpolare Pobed., тобто Триреберник приполярний. Ще один приклад — ромашка Гукера, або Matricaria hookeri (Sch.Bip.) Czerep., з синонімом Tripleurospermum hookeri Sch.Bip. (Триреберник Гукера).
За кожним видом стоїть конкретний дослідник, який його відкрив і описав. Приполярну ромашку описали двоє вчених: чеський ботанік Йосип Блакитний і ботанікиня Євгенія Победимова. У спеціальній літературі міститься повний перелік усіх 25 латинських назв цієї квітки.
Навіщо знати латинські назви
Латинська назва — це не формальність для ботаніків. Вона дає змогу точно вказати, про який саме вид ідеться, коли народні назви плутаються: «ромашкою» в різних місцевостях називають і непахучу, і лугову, і навіть зовсім інші квіти. Для тих, хто збирає рослини в природних умовах або вирощує їх як сировину для косметології та фармакології, точна назва — це питання безпеки й результату, адже лікарські властивості в різних видів проявляються більшою або меншою мірою.
Лікарські та косметичні властивості видів
Багато видів ромашки використовують як лікарську або косметичну сировину. Фармакологічні властивості цієї рослини застосовували ще в давнину, і саме тому їх враховують при заготівлі рослин у природі або при планомірному вирощуванні для косметології та фармакології.
Символіка та історія застосування
Ромашку можна назвати багатогранним символом. Вона означає одночасно безтурботність дитинства й невинність першої любові, уособлює добрі наміри та чистоту, а водночас символізує витривалість і вміння чекати, слугує символом правди й стриманості. Можливо, саме тому в неї так багато назв — у кожного народу, у кожній частині світу вони свої.
Непомітна краса зробила ромашку улюбленою квіткою поетів, які оспівували її у своїх творах, а цілющі властивості забезпечили їй тривалу популярність як лікувального засобу. Про цілющу силу рослини знали вже в Стародавній Греції: Гіппократ і Діоскорид застосовували її як заспокійливий та болезаспокійливий засіб. І це лише один із багатьох прикладів.
Загальна інформація про види ромашки не замінює індивідуальної поради: перед застосуванням будь-якого засобу на основі рослинної сировини варто зважати на власні особливості та можливі реакції організму.
