Кісточка з’їденого мандарина цілком здатна перетворитися на домашнє деревце — але не за тиждень і не без клопоту. Найчастіша помилка новачків полягає в тому, що вони чекають плодів від нещепленого сіянця. Таке дерево виросте, зацвіте, навіть дасть плоди, проте смак їх буде неприємний. Тому вирощування мандарина з кісточки — це дві різні історії: декоративне деревце з насіння і повноцінне плодоношення після щеплення.
Що потрібно для вирощування мандарина з кісточки
Перш ніж замочувати насіння, варто чесно оцінити умови квартири. Цитрус не вибагливий до розкоші, але має кілька твердих вимог, які не можна обійти.
- Температура. Мінімум для рослини — +14 °C. Найкраще місце для горщика — південна сторона оселі.
- Сусідство. Поруч не можна тримати рослини з отруйними властивостями: вони можуть занапастити цитрус.
- Вологість повітря. Біля горщика ставлять ємність із водою, яка, випаровуючись, зволожує повітря.
Догляд за мандарином цим не обмежується: доведеться формувати крону, видаляти зайві гілочки, поливати, боротися зі шкідниками й хворобами. Якщо на першому році життя рослина рясно зацвіте, частину квіток прищипують, щоб молодий цитрус не виснажився на плодах.
Вибір кісточки: чому стиглість плоду вирішує все
Посадковий матеріал беруть лише зі стиглого плоду яскраво-помаранчевого кольору. Насіння із зелених або жовтих мандаринів для посадки не годиться.
Стиглі плоди з кісточками, що здатні прорости, найпростіше купити в осінньо-зимовий період — саме тоді мандарини достигають у природних умовах. В інші пори року в продаж надходить чимало гібридів, насіння яких дасть неякісні сходи.
Щоб отримати кілька сіянців, знадобиться щонайменше 10 якісних насінин. Перевірити придатність просто: кісточки заливають водою. Ті, що спливли на поверхню, для посадки не годяться.
Ґрунт і горщик: два шляхи
Ґрунт можна купити готовий — а можна змішати самостійно. Для другого варіанту запасаються:
- перегноєм — 3 ст. л.;
- річковим піском — 1 склянка;
- верхнім шаром ґрунту з-під листяних дерев — 2 склянки.
На дно горщика обов’язково укладають дренаж: керамзит, цегляну крихту або дрібні камені. Уже на дренаж насипають підготовлений ґрунт.
Для посіву підійдуть пластикові стаканчики об’ємом 200 мл — щоправда, в них потрібно зробити дренажні отвори. Альтернатива — невеликі магазинні горщики з отворами для відходу зайвої вологи.
Як проростити кісточку мандарина
Пророщування підвищує шанси отримати дружні сходи, хоча висівати насіння можна й одразу. Розгляньмо обидва способи.
Марля та гідрогель
Для посадки відбирають 10–15 насінин. Марлю складають у 2–3 шари, викладають на неї насіння і кілька днів змочують його водою. Кісточки готові, коли на них з’явиться росток.
Другий варіант — гідрогель. Він розбухає у воді й створює оптимальні умови для підготовки насіння до висадки. Насіння кладуть у центральний шар речовини: верхній шар швидко пересихає, а нижній містить надто багато вологи.
Посів без пророщування
Насіння можна висівати відразу, без попередньої підготовки. Тоді знадобиться регулярний полив відстояною водою. Нюанс такого методу в тому, що схожість насіння неможливо визначити заздалегідь. Пророщування ж збільшує шанси отримати достатню кількість якісних сходів.
Посадка
У підготовленому ґрунті роблять невелику ямку глибиною 4 см, укладають туди пророщене насіння і присипають землею. Далі підтримують вологість ґрунту — пересихання допускати не можна.
Для поливу використовують охолоджену кип’ячену воду, відстояну протягом кількох днів.
Пересаджування саджанців
Якщо в один горщик висіяли кілька насінин, цитруси, що доросли до чотирьох листків, пересаджують в окремі ємності. Відбирають лише потужні й здорові на вигляд сіянці, решту вибраковують.
Буває й так, що з однієї кісточки з’являються відразу два паростки. Тоді доведеться вибирати: розсадити обидві рослини в окремі горщики або прищипнути слабкий паросток.
На етапі пересадки розсади зручно користуватися прозорими пластиковими стаканчиками — у них добре видно кореневу систему. Щойно вона заповнить весь стаканчик, цитрус пересаджують у більшу ємність. Але не варто одразу брати великий горщик для маленького саджанця: це призводить до перезволоження ґрунту.
Молоді цитруси пересаджують щороку. Плодоносні рослини — раз на 2 роки, збільшуючи діаметр горщика щоразу на 4 см. Під час пересадки не можна заглиблювати кореневу шийку.
Дорослі великі рослини не пересаджують. Замість цього акуратно знімають верхній шар ґрунту й замінюють його свіжим — раз на 2–3 роки.
Догляд у домашніх умовах
Правила догляду залежать від віку рослини. Деревця до 5 років вважаються молодими: їх регулярно поливають, підтримуючи вологість ґрунту, часто обприскують і забезпечують великою кількістю світла. У полуденні літні години, коли сонце світить яскраво, рослини притіняють, а взимку — підсвічують.
Коли на вулиці тепло, цитруси виносять на свіже повітря, обираючи місце без протягів і вітру. Роблять це поступово, щоб рослина звикла до нової атмосфери. Раз на місяць деревця обдають теплим душем.
Кімнатні рослини тягнуться листям до світла. Щоб дерево розвивалося рівномірно, раз на 2 тижні горщик трохи повертають навколо своєї осі.
Температурний режим і зимовий спокій
У період цвітіння цитрусам влаштовують зимовий спокій. Для цього потрібні:
- температура повітря +11…13 °C;
- рідкісні поливи, щоб земля трохи підсихала.
Далі дотримуються таких умов:
- плавне підвищення температури навесні;
- +16…19 °C у період формування бутонів;
- улітку — помірне тепло, не більше +25 °C: за вищої температури квітки обсипаються;
- обприскування, уникаючи попадання вологи на квіти.
Підгодівля мандарина
Поки рослини маленькі, вони не потребують підгодівлі — достатньо пересаджувати їх у горщик більшого діаметра. Підрослим цитрусам підгодівля потрібна з весни до осені. Для цього купують добриво, призначене для цитрусових рослин. Використовують також настій коров’яку (пропорція з водою 1:10) або курячого посліду (1:20). Періодичність внесення — раз на 2 тижні.
За 3 дні до пересадки підгодівлю припиняють і повертаються до неї лише через 14 днів після висаджування рослин у нові горщики. Узимку цитруси не удобрюють.
Перше плодоношення
Мандарини, посаджені з кісточки, зазвичай починають плодоносити на п’ятий-шостий рік. Смак і розміри плодів можуть відрізнятися від материнського сорту — причому як у гірший, так і в кращий бік.
На першому році плодоношення смак мандарина недостатньо виражений. За правильного догляду наступне плодоношення дасть солодші й ароматніші плоди.
Щеплення мандарина в квартирі
Саме щеплення перетворює декоративний сіянець на рослину з їстівними плодами. Мандарин-підщепа готовий до процедури, коли діаметр його стовбура сягне 6 мм.
Знадобиться прищепа — брунька з черешком листка від сортової рослини. На корі підщепи, на висоті 7 см від землі, гострим ножем роблять Т-подібний надріз, не доходячи до деревини. Довжина надрізу — не більше 3 см, верхня перемичка — до 1 см.
Кінці надрізаної кори обережно відсувають ножем, вставляють прищепу й притискають кору. Місце щеплення обробляють садовим варом, щільно обмотують ізоляційною стрічкою так, щоб стовбур залишився зовні, і роблять для рослини тепличку з поліетиленового пакета.
Приживлення триває 3 тижні. За цей час черешок листка має пожовтіти й відпасти. Якщо черешок почорнів — прищепа не прижилася.
Якщо процедура вдалася, тепличку провітрюють поступово. Через місяць після формування нової бруньки на пагоні підщепу зрізають навскіс секатором, відступивши 5 мм від місця щеплення. Після цього знімають ізоляційну стрічку, а на зріз наносять садовий вар.
Догляд під час цвітіння та плодоношення
У період цвітіння й плодоношення рослинам потрібні калійні та фосфорні добрива. Деревця регулярно поливають, не допускаючи надлишку вологи. Листя квітучих цитрусів акуратно обприскують.
За надлишку квітів і зав’язі рослина сама скидає зайве. Іноді все ж доводиться втручатися — обривати квіти й плоди. На кожні 20 листочків залишають не більше одного плоду.
Буває, що достиглі плоди починають лопатися. Це ознака надлишку азотного добрива або нерегулярних поливів.
Боротьба зі шкідниками мандарина
Цитрус, вирощений у домашніх умовах, зазвичай краще протистоїть хворобам і шкідникам, ніж куплене в магазині деревце. Однак і домашні рослини потерпають від комах, яких, утім, нескладно позбутися: більшість шкідників гине за достатньої вологості та під впливом ультрафіолету.
Найпомітніший із них — павутинний кліщ. Розмір цієї комахи не перевищує 0,6 мм, тому побачити її неозброєним оком практично неможливо. Доглядаючи за мандариновим деревом за встановленими правилами, шкідників вдається позбутися без складних засобів.
Коротко про помилки новачків
Найпоширеніші причини невдач — насіння з недозрілих плодів, надто великий горщик для маленького саджанця, перезволоження ґрунту та відсутність зимового спокою. І головне: не варто чекати смачних плодів від нещепленої рослини. Домашній мандарин — це про довгу гру, у якій перші три роки минають на формування здорового дерева, і лише потім настає черга врожаю.
