Чорний барбарис — це не екзотична вигадка, а цілком конкретний вид чагарнику, який у народі називають шароплодним або кулястим. Він рідкісніший за звичний червоний барбарис, вимагає тепла й ретельного укриття на зиму, зате його ягоди, кора, листя та квітки здавна використовують у традиційній і народній медицині, косметології та кулінарії східних країн. Нижче — що саме робить цю рослину цінною, кому вона протипоказана і як приготувати з неї відвар, настоянку чи чай.
Що являє собою чорний барбарис
Рід барбарис налічує безліч видів: барбарис звичайний, Тунберга, Оттавський, Амурський, шароплодний та інші. У медицині використовують не лише плоди, а й кору, листя та коріння — з них виготовляють препарати, які мають сталий попит.
Шароплодний, або чорний, барбарис — рідкісний вид із обмеженим ареалом. Зустріти його можна в Монголії, Китаї та Середній Азії, і саме тому він так широко увійшов у страви східної кухні.
Зовні це ставний чагарник заввишки 2–3 метри. Темно-зелене листя прикрашає його практично цілий рік. Цвітіння припадає на початок літа: суцвіття мають жовте й яскраво-помаранчеве забарвлення, а плоди дозрівають на початку — в середині осені.
Жоден інший вид барбарису не може похвалитися настільки незвичайними плодами. Індивідуальності ягодам кулястого барбарису надає чорне забарвлення з легким фіолетовим переливом, а форма в них округло-витягнута, що й дала назву «шароплодний».
Для вирощування в наших умовах рослині потрібні особливі умови: чагарник теплолюбний, тому на зиму його потрібно добре вкривати — інакше він не переживе холодів.
Корисні властивості чорного барбарису
Застосування плодів, коренів і кори в медицині та косметології зумовлене тим, що рослина має широкий набір корисних властивостей. Настоянки й відвари з плодів сприятливо впливають на роботу всього організму.
Чорний барбарис — справжнє джерело вітаміну C. Його вміст настільки високий, що за цим показником рослина складе здорову конкуренцію цитрусовим.
Головна діюча речовина ягоди — берберин — використовується для виробництва багатьох лікарських засобів. Аскорбінова, винна та яблучна кислоти, вітаміни груп B, P, E і C — це далеко не повний перелік того, чим може «похвалитися» рослина.
Низька калорійність ягоди — всього близько 9 ккал на 100 г — сприяє її поширеному використанню в дієтології.
Протипоказання та можлива шкода
Як і будь-яка інша лікувальна рослина, чорний барбарис має властивості, що можуть негативно впливати на роботу організму. Перед прийомом засобів на його основі варто зважити на низку обмежень.
- Високий ступінь алергенності не дозволяє використовувати його людям, схильним до алергічних реакцій; з цієї ж причини дітям до 12 років вживання протипоказане.
- Підвищена кислотність шлунка, захворювання печінки й нирок — теж підстава для заборони: вміст кислот у ягоді високий, тож за таких проблем прийом може погіршити ситуацію.
- Оскільки ягода сприяє підвищенню м’язового тонусу, застосування під час вагітності та грудного вигодовування протипоказане.
- За схильності до підвищеного тромбоутворення та артеріальної гіпертензії барбарисом краще не захоплюватися: він сприяє зниженню кров’яного тиску.
Отже, приймаючи засоби на основі плодів, кори, листя чи квіток цього чагарнику, потрібно своєчасно реагувати на негативні сигнали організму. Непереносимість окремих компонентів ягоди — пряме протипоказання до прийому.
Область застосування
Плоди чорного барбарису мають жовчогінну, бактерицидну, кровоспинну та послаблювальну дію, а їхній прийом сприяє зниженню кров’яного тиску.
Рекомендують приймати плоди цієї рослини людям, які страждають на цукровий діабет, адже вони сприяють зниженню цукру в крові. Засоби, отримані з рослини, нормалізують діяльність серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату.
Рецепти засобів з чорного барбарису
Щоб приготувати відвар з ягід, залийте 2 столові ложки плодів склянкою крутого окропу й настоюйте 15–20 хвилин. Готовий розчин розбавте кип’яченою водою до початкового об’єму. Приймайте по півсклянки 2–3 рази на день. Регулярне застосування цього засобу сприяє припливу не лише фізичних, а й емоційних сил: ягоди мають виражену седативну, заспокійливу дію. Для чоловіків плоди цієї рослини — джерело чоловічої сили, адже прийом сприяє підвищенню потенції.
Щоб засушити ягоди барбарису, розкладіть їх на деко в один шар. Температура в духовці на початку сушіння трохи менша, ближче до кінця її підвищують. Сушена ягода зберігає корисні властивості протягом двох років.
Крім плодів, корисні властивості мають кора, листя й квітки чагарнику.
Кора відзначається доброю антибактеріальною дією та використовується при захворюваннях порожнини рота. Засіб застосовують при холециститі, патологіях печінки, нирок і сечового міхура. Рецепт настоянки простий: 2 столові ложки подрібненої кори залийте окропом (400 мл), настоюйте протягом 4 годин і процідіть. Приймайте по 100 мл 3–4 рази на день.
Листя чагарнику теж знайшло широке застосування в медицині. З нього готують чай, який добре допомагає при застудних і вірусних захворюваннях: 1 столову ложку подрібненого листя залийте склянкою крутого окропу й настоюйте 30 хвилин.
З квіток готують чай, який допомагає відновити душевну рівновагу та повернути спокій. Його седативна дія допомагає впоратися з безсонням.
Застосування в косметології
Листя й плоди рослини широко використовують у косметології. Омолоджувальні, бактерицидні та тонізуючі властивості шароплодного барбарису сприяють його позитивному впливу на тонус і зовнішній вигляд шкіри. За допомогою олії рослини можна впоратися з дрібними зморшками, висипаннями та пігментними плямами.
Як виглядає чорний барбарис
Чорноплідний барбарис вражає своєю пишністю. Ставний чагарник демонструє яскраву темно-зелену «шубку» з листя, а чорні ягоди з благородним фіолетовим відтінком ефектно переливаються під променями палючого липневого сонця.
Цільнокрайній, довгастий, шароплодний — кожен із цих видів чорного барбарису дивує своєю неповторністю.
Різниця червоного і чорного барбарису
Чорний і червоний барбарис належать до одного сімейства Барбарисових, але мають чимало відмінностей.
| Ознака | Чорний (шароплодний) барбарис | Червоний барбарис |
|---|---|---|
| Природний ареал | Теплі країни Азії: Монголія, Китай, Середня Азія | Поширений значно ширше, невибагливий до умов |
| Вимоги до вирощування | Потребує тепла: теплиці або надійного укриття | Росте вільно й у великій кількості |
| Шкірка плодів | Щільна — природний захист від посухи та палючого сонця | Тонка й м’яка |
| Смак | Кислинка вираженіша через більший вміст вітаміну C | Теж із кислинкою, але м’якшою |
| Основне застосування | Переважно медицина й косметологія | Частіше кулінарія |
Зона вирощування чорноплідного чагарнику — теплі азійські країни. Сухий клімат і невисока вологість, які він так любить, дозволяють йому зберігати благородний зовнішній вигляд протягом усього року. Виростити цей сорт у регіонах із холодними зимами непросто: доводиться або використовувати теплиці, або надійно захищати рослину.
Червоний барбарис, навпаки, невибагливий і росте вільно у великій кількості.
Відрізняється й плід цих двох видів. Шкірка ягід чорноплідного чагарнику значно щільніша, ніж у червоного, — так рослина захищається від посушливої погоди й променів палючого сонця. У плодів червоного барбарису шкірка тонка й м’яка.
На смак і чорні, і червоні ягоди кислять, але через більший вміст вітаміну C в чорному барбарисі ця кислинка вираженіша. Саме завдяки гастрономічним якостям червоний барбарис частіше потрапляє в кулінарію, а чорні плоди здебільшого використовують у медицині та косметології.
Отже, кожен із цих видів чагарнику має свої властивості й переваги, які обґрунтовують застосування чорного та червоного барбарису в різних сферах медицини, харчової промисловості й косметології.
