Питання, куди подіти дзеркало, яке відслужило своє, рано чи пізно постає майже в кожній оселі. І якщо звичайне скло достатньо віднести до сміттєвих баків, то з дзеркалом народна традиція радить поводитися обережніше. Причина проста: у побутових повір’ях дзеркало вважають не просто предметом інтер’єру, а річчю, що вбирає й накопичує все, що перед ним відбувалося — і добре, і погане.
Звідси й поширені страхи: розбите дзеркало нібито відкриває «дзеркальний коридор», крізь який із людини витікає життєва енергія, а через тріщину на поверхні у дім здатні проникнути злі духи. Саме тому питання «чи можна викинути дзеркало і як зробити це правильно» має цілком конкретні відповіді в народній традиції — з різними правилами для цілого, розбитого, подарованого та старого дзеркала.
Коли дзеркало справді час виносити з дому
Народна мудрість не лише дозволяє позбутися дзеркала, а іноді й наполягає на цьому. Причин для утилізації цілком достатньо, і більшість із них цілком побутові:
- ремонт, перепланування або зміна дизайну квартири, будинку чи офісу;
- поверхня дзеркала потьмяніла й перестала давати чітке відображення;
- на склі з’явився скол, тріщина або глибока подряпина;
- дзеркало дісталося у «спадок» від попередніх мешканців разом із квартирою.
Далі починаються нюанси. Позбутися цілого, але старого дзеркала і розбитого — це дві різні процедури, і кожна має власний набір правил. Якщо їх проігнорувати, за повір’ями на людину чекають неприємні наслідки.
Як правильно викинути розбите дзеркало
З розбитим дзеркалом зволікати не варто — від нього радять позбутися якнайшвидше. Але виносити уламки разом зі звичайним сміттям народні повір’я категорично забороняють. Порядок дій виглядає так:
- Одразу після того, як дзеркало розбилося, промовте змову: «За осколками тягнеться лихо, але разом з ними зникне назавжди».
- Зберіть усі до єдиного уламки — але не голими руками, а в рукавичках, віником і совком. Пилососом збирати скалки не можна.
- Прибирає той, хто розбив. Виняток роблять лише для маленької дитини: тоді уламки збирає мати або батько.
- У жодному разі не дивіться в уламки — ні ви, ні ваші домочадці не повинні в них відбитися.
- Зібрані скалки загорніть у темну тканину й «поховайте» в землі якнайдалі від будинку.
- Виконуючи всі ці дії, не думайте про погане.
Дотримання правил, за повір’ями, допомагає зняти нещастя, яке нависло над домом через розбите дзеркало. Практичний сенс тут теж є: дрібні скалки небезпечні, і збирати їх у рукавичках справді розумно.
Що робити з подарованим дзеркалом
Дарунок у вигляді дзеркала народна традиція вважає невдалим. За повір’ям, той, хто подарував дзеркало, міг мати за душею чорний задум або просто бажати сварки з вами. Але що робити, якщо ви вже розгорнули подарункову упаковку й побачили там дзеркальце?
Якщо ви встигли впіймати в новому дзеркалі своє відображення, повір’я радять потримати його під проточною водою кілька хвилин, а потім щедро засипати поверхню сіллю. Викидати такий дарунок не можна: його слід обернути темною матерією й закопати в глибоку яму далеко від житла.
Варто врахувати й інше: людина, яка дарує дзеркало, не завжди бажає вам біди — вона могла вибрати такий подарунок через незнання. Якщо ви впевнені, що злого наміру в її діях не було, дзеркало можна залишити собі. Але про всяк випадок проведіть обряд очищення: обмийте його проточною водою й засипте сіллю на три доби. Повісити підвісне дзеркало або покласти маленьке в косметичку можна буде лише через сім днів.
Як правильно викинути старе дзеркало
До утилізації старого чи старовинного дзеркала народна традиція радить підходити з особливою відповідальністю. На цей випадок предки залишили цілий звід правил:
- не розбивайте непотрібне дзеркало перед тим, як його позбутися;
- за сім днів до утилізації припиніть користуватися дзеркалом;
- не викидайте його просто в смітник — там воно може розбитися під час вивезення, і наслідки, за повір’ям, усе одно дістануться вам;
- виносити старе дзеркало з дому дозволено лише на спадний місяць;
- дзеркало можна залишити на видному місці біля сміттєвих баків, але спершу воно має пройти обряд очищення, щоб накопичена в ньому інформація «стерлася»;
- виносити дзеркало має лише одна людина і в доброму настрої. Якщо річ занадто громіздка, помічник має бути її кровним родичем, а дзеркало при цьому слід завісити відрізом тканини;
- не поспішайте йти від сміттєвих баків — стривайте поруч, прощаючись і дякуючи за службу;
- повернувшись додому, посипте сіллю місце, де стояло дзеркало.
У який день тижня та в який час доби виносити дзеркало
День тижня під час утилізації дзеркал ролі не відіграє. Єдине, що заповіла народна мудрість щодо часу, — позбуватися дзеркала можна лише на спадний місяць. Це правило не стосується розбитого дзеркала: з ним прощаються одразу, не чекаючи відповідної фази місяця.
Логіка тут проста: у народній традиції спадний місяць пов’язують із завершенням, зменшенням і прощанням, а зростаючий — із накопиченням. Виносити річ, яка «вбирала» події дому, радять саме тоді, коли все довкола символічно зменшується.
Обряди, які дозволяють викидати дзеркала
Наших бабусь їхні бабусі вчили обрядів очищення дзеркал від накопиченої негативної інформації. Вибравши один із них і точно його виконавши, можна зі спокійним серцем винести до сміттєвих баків цей предмет інтер’єру зі «складним характером».
Вода
Найпростіший інструмент очищення — прохолодна проточна вода. Щоб «звільнити» дзеркало від пам’яті про ваші емоції, встановіть його у ванній на рушник (це попередить ковзання й ризик розбиття) і поливайте з душу холодною водою протягом трьох-п’яти хвилин. Якщо дзеркальце невелике, після обмивання замочіть його на добу в холодній воді. Після такої процедури річ можна комусь віддати або продати.
Тканина та четвергова сіль
Ще надійніший засіб — четвергова сіль, яку заготовляють у чистий четвер. Цей обряд добре підходить тим, хто наважився позбутися дзеркала назавжди. Поверхню посипають четверговою сіллю, потім дзеркало обертають у темну тканину й зашивають по периметру білою ниткою. Через добу, за повір’ям, дзеркало стане незайманим і безпечним.
Вогонь
Після того як дзеркало залишило свою посаду, звільнене місце очищають вогнем. Для цього протягом семи днів на ньому палять церковні свічки.
Свята вода
Святу воду наливають у пульверизатор і обприскують дзеркало, загорнуте в тканину. Після маніпуляцій йому потрібно дати трохи настоятися.
Земля
Прощаючись із дзеркалом назавжди, наші бабусі, бажаючи бути цілком упевненими, що лиха не станеться, закопували його в безлюдному місці. На подвір’ї або поблизу житлових будинків цього робити не можна: відкопати може собака, який, за повір’ям, відчуває магічну силу, що випромінюють дзеркала. Процедура «поховання» старого дзеркала має два етапи:
- «Сліпий» — дзеркало прибирають до комори або ніші, відвернувши до стіни, на місяць.
- «Заключний» — дзеркало, обгорнувши тканиною, закопують у лісі під дерево (крім осики) на глибину не менше пів метра.
Останній обряд вважають найнадійнішим, хоча інші теж добре очищають дзеркала.
Поширені помилки та що варто пам’ятати
Найчастіша помилка — сприймати розбите дзеркало як звичайне скло й виносити скалки разом із побутовим сміттям. За народною традицією цього робити не можна, а практично це ще й небезпечно: уламки можуть поранити тих, хто прибирає.
Друга помилка — дивитися в осколки або у щойно подароване дзеркало, перш ніж провести очищення. Третя — виносити старе дзеркало самотужки, коли річ велика й важка: за повір’ям, допомагати має кровний родич, а саме дзеркало слід завісити тканиною.
І головне, про що нагадує традиція: не забудьте попрощатися й подякувати дзеркалу, яке стало непотрібним. Єдиний виняток — уламки: з ними не прощаються.
