Грибковий мікоз ока на початковій стадії легко сплутати зі звичайним кон’юнктивітом — і саме через це багато пацієнтів починають лікуватися не тим, чим потрібно. Грибкова мікрофлора вражає не лише поверхню ока, а й сам зоровий орган, а позбутися її значно складніше, ніж бактеріальної інфекції. Така форма мікозу потребує особливої терапії під постійним контролем офтальмолога, і жодне самолікування тут не спрацює.
Чому око стає вразливим для грибка
Медики називають низку причин і провокуючих факторів, які сприяють розвитку мікозної інфекції в ділянці очей. Об’єднує їх одне: грибок потрапляє туди, де пошкоджений захисний бар’єр або ослаблений місцевий чи загальний імунітет.
Травми ока
Найпоширеніша причина хвороби, яка трапляється і в дитини, і в дорослої людини. Уникнути такого зараження складно, якщо пошкодження органа спричинив рослинний матеріал: на гілках, трісках, колосках у зовнішньому середовищі можуть розмножуватися патогенні мікроорганізми. Не виключене інфікування ока грибком і через неправильне застосування контактних лінз — подряпина від лінзи відкриває шлях для збудника.
Оперативні втручання
Інфікування ділянки ока й повіки може статися через помилку фахівця під час хірургічного втручання. Зазвичай зоровий орган оперують при катаракті або проводять трансплантацію рогівки. Під час такої процедури можливе зараження внутрішньої частини ока.
Ін’єкції в око
Зараження може статися під час ін’єкції в око, якщо при введенні лікарського препарату в зоровий орган не були дотримані правила антисептики й асептики. Ще один шлях — забруднений розчин, у якому людина зберігає свої лінзи.
Внутрішньоочне введення глюкокортикостероїдів
Грибок на повіках і в самому оці може бути спровокований використанням препаратів групи глюкокортикостероїдів. Медики довели, що ці засоби сприяють активному розвитку й росту грибка.
Грибкові інфекції в інших частинах тіла
Іноді лікарі діагностують проникнення грибкового патогена в кров і його подальше поширення в інші частини організму, у тому числі в ділянку очей. Такий шлях зараження розглядають насамперед тоді, коли пацієнт уже хворіє на якусь форму мікозу.
Які збудники викликають очний грибок
Грибкова інфекція, яка активно розвивається на очах, буває кількох видів. Її можуть викликати такі патогени:
- Аспергільоз — цвільові гриби, які можуть мешкати на шкірі людини. Вони успішно розмножуються на слизових оболонках зорового органа і лише зрідка проникають у глибину ока.
- Кандидомікоз — дріжджоподібна форма грибка, який веде свою життєдіяльність в організмі людини або в навколишньому просторі.
- Актиномікоз — грибки цього виду у великій кількості живуть в організмі. Вони активно розмножуються, коли перебираються на слизові оболонки.
- Споротрихоз — ним можна інфікуватися при контакті із зараженим ґрунтом або твариною. Переносниками грибка можуть бути й люди.
Грибок будь-якого з цих видів знаходить найменш захищене місце в ділянці ока і через нього проникає в орган. Після цього він починає розмножуватися, сприяючи розвитку інфекційного захворювання.
Симптоми грибкової інфекції
Грибок в очах дає специфічні для цього захворювання симптоми. Знаючи їх, людина може самостійно запідозрити в себе його розвиток і своєчасно звернутися по медичну допомогу. Клінічна картина починає формуватися в момент потрапляння збудника інфекції в зоровий орган — з вогнищ ураження на тілі або із навколишнього середовища. Якщо не почати лікування грибка, він продовжить розростатися, а хвороба стане запущеною, що істотно ускладнить терапію.
Ознаки ураження очного яблука
Швидке поширення мікозної інфекції призводить до ураження рогівки, слізних мішечків і самого очного яблука. Одночасно активно збільшується кількість патогенних мікроорганізмів, унаслідок чого починається запальний процес. При такому перебігу патологічного процесу людину турбують:
- почервоніння й запалення очної оболонки;
- виникнення гнійних мас і підвищена сльозотеча;
- різкий біль в очах і відчуття сильного печіння;
- білий наліт на очному яблуці;
- відчуття стороннього предмета в оці.
Додатково виникає набряк кон’юнктиви. До цього призводить проникнення токсинів у глибокі шари зорового апарату. Якщо хвороба призвела до гнійно-слизового кон’юнктивіту, у кілька разів підвищується загроза ураження судин очей. Це ускладнення небезпечне тим, що воно викликає пошкодження склоподібного тіла.
Ознаки ураження повік
Грибок на повіках обох очей вважається найпоширенішим мікозом, при якому страждає зоровий апарат. У більшості випадків його викликає збудник, який належить до роду Candida. Життєздатність цього патогена регулює імунна система людини. Коли захисні сили організму знижуються, грибок активується і швидко розмножується.
Грибкове ураження повік вдається визначити за такими симптомами:
- поява лусочок біля самого заснування повіки;
- почервоніння інфікованої зони;
- заповнення куточків очей білястими масами;
- поява виразок і гнійників на повіках.
Помітивши таку симптоматику, потрібно терміново звертатися до фахівця. Він підбере адекватну терапію, яка допоможе усунути симптоми хвороби. При правильній діагностиці та підході лікування виявляється успішним.
Діагностика: без неї лікування не призначають
Грибкову інфекцію потрібно діагностувати до того, як розпочати лікування. Це єдиний спосіб уберегти себе від неправильної терапії, яка не лише не дасть результату, а й зашкодить здоров’ю.
При грибковому ураженні ока потрібне комплексне обстеження, і займатися ним має офтальмолог. Лікар оглядає око за допомогою апаратури та детально розпитує пацієнта про його скарги. На аналіз беруть зразок ураженої тканини або виділень з ока — саме лабораторне підтвердження показує, що причиною є грибок, а не бактерія чи вірус.
Як лікують грибок очей
Грибок очей не мине самостійно — йому в будь-якому випадку потрібне лікування. Воно ґрунтується на застосуванні протигрибкових медикаментів. У більшості випадків пацієнтів із таким діагнозом лікують стаціонарно.
Терапія грибкового ураження зорового органа й ділянки навколо очей спирається на кілька принципів:
- для посилення дії терапії потрібне одночасне використання системних і місцевих препаратів — лікар призначає таблетки й розчини для внутрішньовенного введення, а також очні ін’єкції, краплі та мазі;
- стан хворого покращує протизапальна терапія на основі глюкокортикоїдів, її застосовують практично на всіх стадіях розвитку інфекції в органі зору;
- в особливо складних випадках призначають хірургічне лікування запалених тканин усередині зорового апарату.
За рекомендацією лікуючого лікаря пацієнт починає боротьбу з інфекцією медикаментами. Медик має докладно розповісти хворому, чим саме лікувати грибок і чому не можна змінювати схему самостійно.
Придушити активність і розмноження мікозу в ділянці ока допомагають «Амфотерицин В», «Ітраконазол» і «Гризеофульвін». Також до застосування рекомендований «Ністатин», якщо в пацієнта виявлена кандидозна інфекція.
Очні краплі з протигрибковою дією обов’язково потрібно комбінувати із системними препаратами, які борються з патогеном зсередини організму.
Оперативне втручання призначають при грибковій інфекції лише тоді, коли в пацієнта виявлені виразки рогівки або серйозне ураження внутрішньоочних тканин. Кератопластику проводять, якщо місцеве лікування не дає позитивного результату, а стан хворого лише погіршується.
Народні засоби: допоміжна, а не основна терапія
На початковому етапі розвитку грибка ока можна спробувати призупинити його поширення народними методами. Впоратися з таким завданням під силу наступним нетрадиційним засобам:
- Спітий чай. Для лікування не підходить свіжозаварений напій, бо в ньому не встигають утворитися потрібні для процедури речовини. Спітий чай використовують для компресів і примочок, їх можна робити кілька разів на день. Повністю вилікуватися від грибка цей засіб не допоможе, зате з його допомогою вдається знизити вираженість симптоматики.
- Відвар з лепехи й деревію. Для нього потрібно змішати рослинну сировину в рівній кількості. Потім 2 ст. л. отриманої суміші залити 500 мл окропу. Після охолодження відвар можна використовувати для промивання очей.
- Свіжі огірки. Ще один перевірений і безпечний метод. Щоб приготувати засіб, потрібно очистити від шкірки й нашаткувати свіжий овоч, залити його 500 мл окропу. У цю ж суміш рекомендують додати 0,5 ч. л. соди. Протягом години настій має вистоюватися. Після цього в ньому змочують чистий тампон і прикладають до хворого ока на 15 хвилин.
Народні засоби потрібно поєднувати з медикаментозним лікуванням і використовувати їх аж доти, доки пацієнт не досягне одужання. Самі по собі вони не замінюють протигрибкові препарати.
Профілактика
Грибок зорового органа — один із найнебезпечніших видів мікозу. Попередити його розвиток допомагає регулярне дотримання правил особистої гігієни. Категорично не можна торкатися брудними руками до очей.
Якщо людина постійно носить контактні лінзи, їй не слід забувати правильно доглядати за цими виробами та дотримуватися термінів придатності, зазначених на упаковці. Заміна розчину, чистий контейнер і відмова від носіння лінз при найменшому подразненні ока знижують ризик зараження.
Коротко про головне
| Що важливо знати | Деталі |
|---|---|
| Найчастіші причини | Травми ока, операції, ін’єкції, глюкокортикостероїди, мікоз в інших частинах тіла |
| Основні збудники | Аспергільоз, кандидомікоз, актиномікоз, споротрихоз |
| Типові симптоми | Почервоніння, біль і печіння, гнійні маси, сльозотеча, білий наліт, лусочки й виразки на повіках |
| Діагностика | Огляд офтальмолога та лабораторний аналіз зразка ураженої тканини або виділень |
| Лікування | Системні й місцеві протигрибкові препарати, протизапальна терапія, у складних випадках — операція |
| Профілактика | Гігієна рук, правильний догляд за лінзами, своєчасне звернення до лікаря |
Грибок очей рідко минає безслідно, якщо зволікати з візитом до офтальмолога. Найрозумніший крок при перших підозрілих симптомах — не купувати краплі на власний розсуд, а пройти обстеження й отримати схему лікування, складену саме для вашого випадку.
