Маленький та енергійний собака з довгим корпусом і короткими ніжками вже давно є улюбленицею багатьох сімей. Розповідаємо про цю дивовижну породу.
Історія появи породи
Нехай не вводить в оману доброзичлива мордочка і маленьке тільце: такси довгий час вважалися лютими мисливцями. За даними Американського клубу собаківництва, ця мисливська порода вперше з'явилася близько 600 років тому у Німеччині. Довге, струнке тіло разом із розумним, сміливим характером зробили таксу грізним противником для борсуків, лисиць, кроликів. А зграї більших такс навіть використовувалися для полювання на диких кабанів.
Такса почала перетворюватися на домашнього вихованця на початку XIX століття. Більше не використовувалася для полювання, згодом порода стала меншою на зріст, але характерні риси залишилися. Відважний собака швидко завоював серця людей, у тому числі королівських осіб, таких як королева Вікторія. Популярність знизилася під час Другої світової війни через німецьке походження. Але відродилася у 1950-х роках, відтоді є фаворитом. У США такси в основному містяться як домашні тварини, в Європі, Росії їх все ще використовують для полювання.
Зовнішній вигляд та різновиди породи
Такса — це невеликий мисливський гончак із сильним, незалежним характером. Особливість фігури дозволяє собаці залазити в нори, гучним гавканням виганяти видобуток назовні. Породу ділять на три види по шерсті: гладкошерста, довгошерста, жорсткошерста, на два за розміром: стандартний, міні (кролячі).
Гладкошерсті
За стандартом такі такси мають коротку, блискучу вовну, яка буває різних кольорів, малюнків, у тому числі однотонно-руда або кремова; чорно-підпала; плямиста (мерлі), з рівномірно розподіленими світлими та темними кольорами; тигрова, з темними смугами на тлі світлішої основи; та соболиний. Колір очей залежить від кольору вовни та малюнка. Гладкошерсті такси з однотонною, двоколірною вовною зазвичай мають темні очі, тоді як у строкатих такс, як правило, частково або повністю блакитні очі.
Жесткошерстні
Собаки мають м'який підшерстя, покритий короткою, густою, верхньою шерстю з жорсткою текстурою. У цих такс також є помітні борода, брови. Жорсткошерсті собаки бувають того ж кольору, малюнка, що і гладкошерсті, але найчастіше коричневі зі світлими відблисками, чорно-підпалі, різних відтінків рудого.
Довгошерсті
Такі такси мають гладку, блискучу, часто хвилясту вовну, яка довша на вухах, під шиєю, тулуб, за ногами. Ці собаки бувають усіх тих самих кольорів, що й гладкі.
Тут і далі: unsplash.com
Характер та темперамент
Їхня чарівна зовнішність, бешкетний характер може здаватися несподіванкою, адже такси спочатку були виведені як люті мисливці. Ця маленька, схожа на сосиску собака, звикла зариватися в нори, або витягувати здобич, або боротися на смерть. Хоча сучасні такси більше нагадують кімнатних собак, порода зберегла хоробрість, відвагу.
Енергійні, пильні такси обов'язково піднімуть гавкіт побачивши гостей. Собаки можуть бути дуже грайливими, щодня потребують величезної порції уваги. Схильні копати, рити нори — нерідко можна зустріти, як вони це роблять на городі чи зариваються у ковдри у ліжку.
Незважаючи на репутацію впертого, пустотливого собаки, такси піддаються дресирування. Але знадобиться терпіння, послідовність і багато ласощів. Важливо соціалізувати цуценя з раннього віку. Хоча представники цієї породи не вважаються агресивними стосовно людей, вони можуть бути дратівливими. Мініатюрні такси відмінно ладнають із дітьми. Але якщо собаці незручно, він стає агресивним. Важливо навчити дитину правильно взаємодіяти з собаками, завжди контролювати їх, коли вони грають із таксою.
З віком вихованець може стати лінивим, тому власникам необхідно заохочувати щоденні фізичні вправи. Достатньо двох тривалих прогулянок щодня, щоб запобігти ожирінню. Такси погано переносять холодну погоду, потрібно одягати їх у теплі комбінезони, коли виходять на вулицю в осінньо-зимовий період.
Можуть бути потрібні спеціальні пристрої для пересування по дому, такі як сходи або пандус для меблів, щоб пом'якшити стрибки. Занадто часті стрибки можуть серйозно пошкодити міжхребцеві диски.
Утримання такси в домашніх умовах
Розалія Лазарова/ShutterStock/Fotodom.ru
У гладкошерстих, довгошерстих і жорсткошерстих собак різні потреби у догляді. Всі три різновиди мають низьку линьку, слабкий запах і залишаються досить чистими, незважаючи на час, проведений на вулиці (хоча їх лапам може знадобитися догляд після інтенсивного копання). Але вони не вважаються гіпоалергенною породою. Усіх представників цієї породи слід купати помірно, не частіше ніж один раз на місяць, інакше чутлива шкіра може стати сухою.
Shedara Weinsberg/ShutterStock/Fotodom.ru
Від правильного раціону залежить здоров'я, тривалість життя та активність вихованця.
Важливо, щоб годування було одночасно. Якщо собака не доїла їжу – слід викинути, а наступного разу покласти свіжу. У раціоні має бути щонайменше 50% м'яса чи субпродуктів. Решту можуть становити каші, овочі, риба, яйця або сир. Можна не морочитися і годувати промисловими кормами. Перед покупкою краще проконсультуватися із заводчиками чи ветеринаром. Змішувати натуралку та готові корми не рекомендується.
До списку заборонених продуктів входить: незбиране молоко, вершки, солоне та копчене, жирне м'ясо (свинина та баранина), сира річкова риба, солодощі, екзотичні фрукти, трубчасті та риб'ячі кістки, вівсянка, фарш.
Можна їсти : нежирний сир, кролятину, курку, індичку, яловичину, нежирну морську рибу без кісток, субпродукти, гречку, рис, пшеничні висівки, варені овочі, кисломолочні продукти.
