Кашель — це рефлекторна реакція організму на подразнення дихальних шляхів. Найчастіше його сприймають як симптом застуди, хоча причини бувають значно ширшими: від легких респіраторних інфекцій до хронічних захворювань. Важливо розуміти головне: кашель — не хвороба, а захисний механізм, який допомагає виводити мокротиння разом із мікробами. Саме тому домашні засоби не пригнічують рефлекс, а створюють умови, за яких дихальним шляхам легше очиститися.
Види та причини кашлю
За характером перебігу кашель поділяють на два основні типи, і від цього залежить вибір засобу.
- Вологий — супроводжується відходженням мокротиння, переноситься легше й завдає організму менше подразнення.
- Сухий — часто з’являється під час загострення застудних та інших захворювань, може перебігати нападами, подразнювати дихальні шляхи, викликати спазми й навіть блювання.
Причина кашлю завжди пов’язана з конкретним захворюванням. В основі рефлексу лежить потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи — найчастіше це бактерії. Під час виведення мокротиння мікроби залишають організм разом із виділеннями.
Сухий кашель вважають непродуктивним: мокротиння не відходить, тому дихальні шляхи постійно подразнюються. Саме для полегшення такого стану зазвичай призначають медикаменти, і нерідко допоміжну роль відіграють засоби народної медицини.
Серед причин тривалого сухого кашлю виділяють:
- ускладнення ГРВІ, приєднання вторинної інфекції, трахеїт, фарингіт, бронхіт, пневмонію;
- вплив довкілля — сухе повітря в приміщенні, кондиціонер, куріння, незбалансоване харчування;
- наслідки неправильного самолікування або приймання препаратів, які не відповідають стану.
Іноді причина лежить у специфічних процесах, які трапляються рідко: синусит, бронхіальна астма без додаткових симптомів, порушення кислотності шлункового соку, серцева недостатність із застоєм крові в легенях. Саме тому спроба «просто заспокоїти кашель» без з’ясування причини може лише відтягнути одужання.
Коли потрібен лікар, а не домашній рецепт
Більшість випадків кашлю пов’язана з нетяжкими захворюваннями, які минають за мінімального самостійного лікування. Однак є ознаки, за яких до терапевта звертаються невідкладно:
- кашель починається раптово й не припиняється, дихання утруднене — імовірне потрапляння великого стороннього тіла в дихальні шляхи;
- кашель триває понад три тижні — це свідчить про тяжку форму захворювання або про його психогенну природу;
- приєднуються симптоми вірусного захворювання — висока температура й слабкість; огляд лікаря допоможе виключити небезпечні хронічні хвороби;
- у мокротинні видно кров або жовто-зелений гній — звернення до терапевта не відкладають;
- з’являються тахікардія, задишка, біль у грудній клітці — такий стан може бути спричинений потраплянням повітря в плевральну порожнину.
До фахівця варто йти й тоді, коли симптомів стає дедалі більше, стан погіршується або характер кашлю змінюється. Своєчасний візит часто допомагає уникнути серйозних ускладнень.
Під час діагностики лікар оглядає пацієнта, прослуховує легені та шукає додаткові симптоми. Залежно від їх прояву терапевт може призначити лікування самостійно або скерувати до інших спеціалістів — невролога, отоларинголога, пульмонолога, кардіолога.
Логіка народного лікування кашлю
Фахівці наголошують: кашель — не хвороба, а захисна реакція організму. Тому лікування має зосереджуватися не на припиненні кашлю, а на усуненні причин, які його провокують.
Народні засоби застосовують при нетяжких застудних захворюваннях. Перед початком варто проконсультуватися з лікарем і переконатися, що домашнє лікування не призведе до ускладнень. Засоби народної медицини охоплюють різні методи, переважно спрямовані на полегшення сухого кашлю. Найефективнішими вважають інгаляції та приймання засобів усередину, допоміжну роль відіграють компреси. Будь-який метод добирають з урахуванням індивідуальної переносимості: те, що допомогло одному, може зашкодити іншому.
Інгаляції: найдоступніший спосіб полегшити сухий кашель
Інгаляції вважають одним із найрезультативніших засобів при сухому кашлі. Їхня перевага — мінімальна кількість протипоказань, тому процедури допускають навіть під час вагітності. Втім, обмеження все ж існують, і нехтувати ними не варто.
Від інгаляцій відмовляються, якщо:
- температура тіла перевищує 37,5 °C;
- є схильність до легеневих або носових кровотеч;
- виявлена алергія на компоненти засобу;
- наявні тяжкі захворювання серцево-судинної системи;
- діагностовані тяжкі патології дихальної системи.
Окремо зауважують: сухий кашель, який не минає за 3–5 днів, сам по собі не зникне. Найпростіший спосіб допомогти — провести інгаляцію. Під час процедури дихають парою під рушником, щоб тепло не розсіювалося. Глибоко вдихати не потрібно: достатньо рівного дихання.
Рецепти для інгаляцій
Варена картопля має дезінфікувальну й протизапальну дію. Кілька картоплин очищають, відварюють, розминають у пюре й дихають над парою 15 хвилин, накрившись рушником. За день допускають до чотирьох таких процедур; картоплю потім можна з’їсти.
Розчин харчової соди — ще один дієвий метод проти сухого кашлю. 30 г соди розводять у 150 мл щойно закипілої води, дають розчину охолонути протягом 5 хвилин, а тоді 10 хвилин дихають парою під рушником, без глибоких вдихів. За день — до трьох процедур.
Хвойні ефірні олії розводять у воді, нагрітій до 80 °C, у співвідношенні 15 крапель на пів літра. Інгаляція триває до 15 хвилин, не частіше трьох разів на день. Напад кашлю після процедури вважають нормальним явищем; після кількох сеансів напади зазвичай не повторюються.
Проти сухого кашлю допомагає й суміш ефірних олій: по 5 крапель лаванди, евкаліпта, кедра й перцевої м’яти заливають пів літра щойно закипілої води. Процедуру проводять під рушником 20 хвилин. Якщо під час інгаляції з’являється головний біль або нудота, терапію припиняють. За сприятливого результату допускають до трьох процедур на день.
Швидко допомагає суміш шавлії та меду: 2 ст. л. трави заливають пів літра води й доводять до кипіння. Рідині дають охолонути 5–7 хвилин, додають 2 ст. л. меду й дихають парою 20 хвилин. Допускають до п’яти процедур на добу.
Для трав’яного збору змішують по 1 ч. л. перцевої м’яти, звіробою, евкаліпта, аптечної ромашки, шавлії й мати-й-мачухи. 1 ст. л. суміші заливають двома склянками води й на повільному вогні доводять до кипіння. Злегка охолоджують і дихають парою: вдих ротом, потім носом, видих. Тривалість — 15–20 хвилин, не більше трьох процедур щодня.
Для інгаляції лужною мінеральною водою достатньо однієї склянки. Її доводять майже до кипіння, переливають у широку миску, не охолоджуючи, і дихають парою 15 хвилин під рушником. Повторювати можна до трьох разів на день.
20 г кореня імбиру натирають на дрібній тертці, так само готують кашку із сирої цибулі, інгредієнти змішують, заливають двома склянками щойно закипілої води й додають по 4 краплі ефірних олій чайного дерева та ялиці. Інгаляцію проводять 20 хвилин не частіше двох разів на добу. Дітям цей метод не підходить: засіб досить різкий і може викликати печіння в очах і носі.
Компреси: як прогрівання впливає на бронхи
Механізм дії компресів при кашлі розрахований на прогрівання грудної клітки. Під впливом тепла розширюються судини, активізуються антитіла та імунітет, що прискорює одужання. Проте й тут є протипоказання:
- компреси не ставлять дітям до року;
- дітям також не використовують спирт і оцет — ці речовини можуть спричинити отруєння;
- компреси не роблять при високій температурі та лихоманці;
- компрес ніколи не повинен накривати ділянку серця — ні спереду, ні ззаду.
Цей метод застосовують переважно для прискореного одужання, коли пік хвороби вже минув. Щоб прогріти бронхи, компрес складають із трьох шарів:
- Лікувальний — просочена засобом тканина або кашка, яку накладають на ділянку грудної клітки.
- Ізолювальний — зазвичай плівка, що запобігає протіканню.
- Зовнішній — утеплювальний шар із вовняного шарфу або рушника.
Після зняття компресу хворому рекомендують провести щонайменше годину під ковдрою, щоб зберегти зігрівальний ефект.
Компрес із вареної картоплі
Це найпростіший і найдоступніший спосіб прогріти грудну клітку при кашлі. Картоплю варять «у мундирі», кладуть у поліетиленовий пакет і роздавлюють. Готовий компрес прикладають до грудей (не на ділянку серця); зважаючи на високу температуру, під нього можна підкласти рушник. Пакет тримають до охолодження — це дозволяє прогріти кровоносні судини й полегшити очищення дихальних шляхів.
Компрес із меду
Рідкий мед допомагає при загостреннях захворювань дихальних шляхів. Для компресу його легкими рухами наносять на груди, зверху накривають пергаментом і вкривають хворого ковдрою на пів години. Компрес знімають теплою вологою серветкою, після чого розтирають шкіру сумішшю рослинної та евкаліптової олії у співвідношенні 2:1. Якщо мед закристалізувався, його розтоплюють на водяній бані або в мікрохвильовій печі. Температура меду не повинна перевищувати 50 °C, інакше він втратить корисні властивості.
Компрес із горілки
Перед використанням горілчаного компресу шкіру на грудях змащують вазеліном або кремом. У спиртовому розчині змочують марлеву серветку, складену в кілька разів. Накладаючи її на груди, зону серця залишають відкритою. Компрес накривають і тримають протягом години; застосовувати його рекомендують перед сном. Замість горілки можна взяти спирт, але його попередньо розводять щонайменше до 50 %.
Що варто зважити перед самолікуванням
Народні засоби — не заміна діагностиці. Вони працюють як допоміжний інструмент при нетяжких застудних захворюваннях і найкраще проявляють себе на етапі одужання. Якщо кашель затягується, супроводжується температурою, болем у грудях або зміною характеру мокротиння, домашні процедури лише відкладають потрібне лікування.
Інгаляції та компреси мають чіткі межі застосування: температура вище 37,5 °C, схильність до кровотеч, алергія, тяжкі серцево-судинні й дихальні патології, вік до року — усе це приводи, щоб утриматися від процедур. Дотримання цих обмежень важливіше за будь-який рецепт.
