Гайморит — це запалення гайморових пазух, яке виникає, коли в порожнини потрапляє інфекція. Найчастіше поштовхом стає недолікований нежить або застуда, рідше — алергічна реакція. У легкій формі хворобу нерідко лікують удома, поєднуючи призначені лікарем препарати з народними засобами, але при ускладненнях потрібне стаціонарне лікування.
Чому розвивається гайморит
Основна причина — недостатнє лікування нежитю та простудних захворювань. Коли мікроби потрапляють у гайморові пазухи, а імунітет ослаблений і не дає належного захисту, там формуються запальні набряки. Через це знижується вентиляція пазух, накопичується гнійний слиз, а згодом він може потрапляти в кров і отруювати організм.
Гайморит часто ототожнюють із синуситом — запаленням носових пазух загалом. Це різні діагнози, хоча причини, перебіг і підходи до лікування в них багато в чому збігаються. У більшості випадків застосовують ті самі препарати й подібні домашні рецепти.
Форми та симптоми гаймориту
Залежно від стадії розвитку й супутніх ознак розрізняють кілька форм хвороби. Перші симптоми зазвичай з’являються через 5–7 днів після зараження.
Початкова форма
- відчуття закладеності носа;
- підвищена чутливість шкіри обличчя;
- біль, що посилюється при натисканні на щоки або ніс.
Нерідко вже на цій стадії з’являються гнійні виділення з неприємним запахом. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, хвороба прогресує.
Хронічний гайморит
- безбарвні виділення й слиз із носа, що стікає в дихальні шляхи;
- утруднене дихання, закладеність носа;
- біль і набряки в ділянці очей, лоба, щік;
- підвищена стомлюваність, втома, дратівливість;
- знижений нюх, нудота;
- біль у вухах і горлі;
- неприємний запах із рота.
Катаральний гайморит
Цю форму вважають небезпечнішою. Вона проявляється болем і тиском під очима та в ділянці вилиць, коли слиз скупчується в гайморових пазухах, сильним головним болем і вираженою слабкістю.
При перших ознаках захворювання потрібно звернутися до лікаря по діагностику й консультацію. Лише після цього починають лікування: якщо немає ускладнень, фахівець може дозволити поєднувати препарати з народними рецептами вдома.
Діагностика
До лікаря варто йти вже при перших симптомах. Народні методи припустимі лише після консультації та повноцінного обстеження.
Лікуванням гаймориту займається оториноларинголог. Якщо потрапити до нього безпосередньо не вдається, беруть направлення до терапевта або ЛОРа — вони можуть провести початковий огляд і поставити попередній діагноз.
Діагностика спирається на скарги пацієнта та зовнішній огляд. Лікар оцінює стан слизової носа, шукає запалення, набряки, гнійні виділення, звертає увагу на рефлекторне розширення судин. Рентгенограма допомагає побачити ділянки запалення. Якщо інформації бракує, можуть виконати пункцію гайморової пазухи. На основі отриманих даних і призначають курс лікування.
Лікування в домашніх умовах
Варіант терапії визначає лікар за результатами обстеження. При ускладненнях гайморит лікують у стаціонарі. Якщо домашнє лікування дозволене, воно має проходити під контролем і за рекомендаціями фахівця.
Удома зазвичай діють у кількох напрямах одночасно:
- забезпечують вільний відтік рідини з гайморових пазух і носа — для цього застосовують судинозвужувальні та протинабрякові препарати;
- регулярно промивають носову порожнину, зокрема засобами народної медицини;
- для відновлення слизової оболонки носа використовують антибактеріальні й протизапальні препарати;
- для повноцінного лікування нерідко призначають антибіотики — препарат, дозування й курс визначає лікар, самостійно їх приймати не можна;
- для зняття болю можуть застосовувати компреси для прогрівання гайморових пазух;
- важливо пити багато рідини та приймати лікарські відвари з відхаркувальними властивостями.
Ефективність домашнього лікування зростає за комплексного підходу: засоби традиційної й народної медицини можна поєднувати. Але будь-які препарати й рецепти застосовують лише після обговорення з лікарем.
Медикаментозні препарати
Ліки при гаймориті призначає лікар, самолікування неприпустиме. Вибір залежить від причин хвороби, стану гайморових пазух і наявності ускладнень.
Перший крок домашньої терапії — забезпечити відтік рідини з носа. Для цього використовують антисептики. Після них призначають комплексне лікування із застосуванням крапель:
- судинозвужувальні — «Галазолін», «Адріанол», «Називін», «Назол»;
- антибактеріальні — «Ізофра», «Протаргол»;
- антигістамінні — «Фліксоназе», «Насобек», «Санорин», «Алергодил».
Додатково залежно від симптомів призначають жарознижувальні та протинабрякові засоби — «Ібупрофен», «Аспірин», «Налгезін», «Лоратадин», «Цетиризин».
Можуть знадобитися й препарати з комбінованим ефектом — «Полидекса», «Ринофлуимуцил», «Виброцил». Важливо пам’ятати: краплі діють ефективно лише після промивання носа.
Промивання носа
Серед аптечних засобів для промивання виділяють «Салін», «Аквалор», «Аква Маріс». Вони продаються готовими до застосування вдома і використовуються переважно перед закапуванням крапель.
Через побічні дії та протипоказання для промивання часто обирають народні рецепти. Їх нерідко радять і самі лікарі, але в будь-якому разі такий метод потрібно узгодити з фахівцем. До ефективних засобів належать:
- у склянці води розчинити 1 ч. л. солі, додати 15 крапель прополісу й промивати ніс за потребою, але не рідше трьох разів на день;
- змішати мед із водою у рівному співвідношенні та промивати розчином носову порожнину 3–5 разів на добу;
- додати у склянку води 1 ч. л. морської солі без ароматичних добавок і промивати ніс не рідше чотирьох разів на день;
- для фізіологічного розчину взяти 250 мл води, половину чайної ложки солі, кілька крапель йоду для антисептичної дії та ще половину чайної ложки соди для зняття набряків; промивати 3–5 разів щодня;
- приготувати трав’яний відвар із будь-яких лікарських трав із додаванням лаврового листа та промивати ним носову порожнину 4–5 разів на добу;
- у трав’яний відвар можна додати кілька крапель евкаліпта для дезінфікувального ефекту.
Домашнє лікування народними засобами зазвичай доповнюють ментоловою олією: нею змащують ділянки навколо носа та наносять на лоб. Засіб допомагає зменшити закладеність і набряклість.
Промивати ніс правильно так: голову нахиляють уперед і вбік, розчин вливають у верхню ніздрю, а випливає він через нижню. Після процедури не можна одразу піднімати голову вгору — треба дочекатися повного відтоку слизу й розчину.
У дітей промивання носа застосовують з великою обережністю: процедура може спровокувати запалення середнього вуха, тому проводити її слід лише під контролем лікаря.
Народні засоби
До народних засобів лікування гаймориту належать переважно краплі в ніс, приготовані за різними рецептами. Їх застосування потрібно обговорювати з лікарем і враховувати індивідуальну непереносимість організму.
Один із рецептів пропонує змішати сік каланхое і цикламена у рівному співвідношенні, додати стільки ж кип’яченої води та закапувати отриманий розчин у кожну ніздрю по кілька крапель.
Рекомендованим засобом вважають краплі з суцвіть кінського каштана. Для їх приготування вичавлюють сік зі 100 г свіжих квіток і розводять його такою ж кількістю води або фізіологічного розчину. Засіб використовують у міру необхідності протягом курсу лікування.
Рецепти на основі кінського каштана не використовують, якщо є схильність до носових кровотеч.
Інший рецепт радить змішати настоянку прополісу з обліпиховою або оливковою олією у співвідношенні 2:3. Отриманий засіб зволожує слизову оболонку та нейтралізує патогенну мікрофлору.
Серед народних рецептів виділяють і настоянку евкаліпта, яку переважно додають у розчин для промивання. Для закапування засіб розбавляють водою або зеленим чаєм і додають 3–4 краплі прополісу.
Ефективним засобом при гаймориті вважають буряковий сік. Для закапування його можна використовувати в чистому вигляді, а також додавати мед і воду.
Для домашнього лікування мазі застосовують заради двох ефектів — судинозвужувального і протизапального. Для першого змішують 0,5 г ментолу та камфори і 20 г вазеліну. Суміш має сильний подразнювальний ефект і зменшує набряклість. Протизапальний засіб готують із мазі Вишневського та соків каланхое, цикламена й алое. Отриманою сумішшю обробляють слизову носа двічі на добу.
Інгаляції
Удома при лікуванні гаймориту нерідко вдаються до інгаляцій. Процедура доречна у складі комплексної терапії, але сподіватися на одужання лише від неї не варто. Інгаляції допомагають розріджувати слиз і полегшувати дихання, однак не усувають причину запалення.
Профілактика та типові помилки
Найнадійніший спосіб уникнути гаймориту — повноцінно лікувати нежить і застуди, не покладаючись на те, що «саме минеться». Коли нежить затягується понад тиждень, супроводжується болем у ділянці щік, лоба чи очей, підвищенням температури або гнійними виділеннями, потрібна консультація оториноларинголога.
Типові помилки, які затягують одужання:
- самостійне призначення антибіотиків без діагностики;
- прогрівання пазух у гострій фазі з гнійними виділеннями без дозволу лікаря;
- закапування крапель без попереднього промивання носа;
- тривале використання судинозвужувальних крапель без контролю;
- ігнорування алергічного чинника, якщо нежить має сезонний характер.
Домашні методи — лише частина терапії, а не заміна лікарського нагляду. За появи ускладнень лікування продовжують у стаціонарі.
