Атопічний дерматит у дорослих — це хронічне незаразне захворювання шкіри, яке розвивається на тлі алергічної реакції. Постійний свербіж, надмірна сухість і подразнення шкіри виснажують, а через розчісування різко зростає ймовірність приєднання вторинної інфекції. Тому перше завдання — зрозуміти, що саме запускає загострення в конкретному випадку.
Чому виникає атопічний дерматит
Зміни в шкірі, які супроводжують загострення атопічного дерматиту, пов’язані з підвищеною чутливістю організму до алергенів. Основою вважається спадкова схильність до гіперреактивності шкіри. Ризик успадкування виглядає так:
- менше 20% — якщо обоє батьків здорові;
- 40–50% — якщо атопія діагностована в одного з батьків (від батька — у 40–50% випадків, від матері — у 60–70%);
- 60–80% — якщо на гіперреактивність шкіри страждають обоє батьків.
Сама лише спадкова схильність не дає клінічних симптомів. Щоб алергічний дерматоз проявився, потрібні додаткові зовнішні чинники:
- Контакт з алергенами. Найчастіше алергізуючу дію справляють пил і кліщі, що живуть у ньому, тютюновий дим, пилок рослин, окремі продукти, ліки, виділення комах, шерсть і епітелій домашніх тварин, побутова хімія та косметика.
- Малорухливий спосіб життя. Брак руху знижує насичення організму киснем, порушує роботу внутрішніх органів і систем, а імунітет стає чутливішим.
- Емоційне навантаження. Нервові зриви, депресія, страх і постійна тривога теж належать до причин виникнення атопічного дерматиту.
- Різкі перепади температури. Часті коливання, зміна кліматичної зони та сильний вітер можуть стати поштовхом до загострення.
- Стан довкілля. Забруднене повітря і щоденний контакт з хімічними засобами порушують роботу ендокринних залоз і нервової системи.
- Проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Порушення травлення впливає і на розвиток нейродерміту, і на перебіг атопічного дерматиту.
Симптоми атопічного дерматиту в дорослих
Людям, схильним до алергічних реакцій, варто уважно стежити за харчуванням та іншими чинниками. Алергікам не можна самовільно приймати ліки чи пробувати невідомі продукти.
У дорослих атопічний дерматит проявляється блідо-рожевим відтінком шкіри з вираженим шкірним малюнком і пустульозними висипаннями. Найчастіше уражаються ліктьові та підколінні згини, обличчя й шия. Шкіра в цих місцях стає сухою, грубою, вкривається тріщинами й починає лущитися.
Типові зони локалізації:
- ділянка навколо очей;
- згинальні поверхні кінцівок;
- пахові складки.
Алергологу важливо уважно оглянути висипання та їхню локалізацію — це допомагає вчасно поставити діагноз і підібрати відповідне лікування. Пацієнти з хронічною формою вже за першими ознаками розпізнають початок загострення: шкіра гіперчутлива й миттєво реагує на подразники.
За статистикою, у 70% випадків атопічний дерматит з’являється на руках і обличчі. При серйозних загостреннях висипання охоплюють більшу частину тіла. У пацієнтів похилого віку патологія проявляється сухістю та надмірним лущенням кистей і обличчя.
Хворі страждають від дратівного свербежу, який важко терпіти. Розчісуючи уражені ділянки, людина лише погіршує свій стан. Крім лущення, іноді з’являються невеликі водянисті пухирці, які при розчісуванні перетворюються на великі жовті кірочки. Хронічний атопічний дерматит може провокувати часті кон’юнктивіти.
Інші характерні ознаки:
- подовжується нижня складка повіки;
- часті тріщини та почервоніння стоп;
- волосся стає тонким і ламким;
- брови рідшають, а в запущеній формі повністю втрачають волоски;
- нігті виглядають як поліровані.
Зазвичай у дорослого атопічний дерматит перебігає у важчій, загостреній формі, а висип займає велику площу. Без належного лікування шкіра в уражених місцях потовщується, змінюється її малюнок. Запущена форма піддається терапії не завжди.
Можливі ускладнення
Найімовірніше ускладнення атопічного дерматиту — запальні захворювання шкіри, або піодермії. Інфекція проявляється гнійним висипом на тілі, кінцівках і волосистій частині голови, який при підсиханні утворює кірки. Загальне самопочуття погіршується, підвищується температура тіла.
Ще одне часте ускладнення — вірусне інфікування шкіри з водянистими пухирцями. Спровокувати його може вірус звичайного герпесу. Часто уражається обличчя — шкіра навколо губ, носа, вушних раковин, повік, щік, а також слизові оболонки: кон’юнктива ока, порожнина рота, горло й статеві органи.
Імовірні й грибкові ураження, спричинені дріжджоподібними грибками. У дорослих при такому ускладненні страждають складки шкіри, кисті, стопи та волосиста частина голови. Найчастіше грибкове й запальне ураження виникають одночасно.
Діагностика
Для діагностики атопічного дерматиту потрібно звернутися до дерматолога. Лікар оглядає шкіру й підтверджує або спростовує діагноз. Припущення фахівця мають підкріплюватися біохімічним аналізом крові та калу, щоб виключити грибкові патології. Найточніша діагностика — аналіз крові на рівень імуноглобуліну Е в плазмі: саме цей показник сильно підвищується при нейродерміті.
На підставі результатів дерматолог призначає терапевтичний курс. Успіх лікування прямо залежить від того, чи вдалося з’ясувати причину захворювання. Щоб дізнатися, що спровокувало загострення, пацієнту призначають алергічні проби: на шкіру наносять різні алергени й уважно спостерігають за реакцією. При позитивній відповіді на компонент шкіра червоніє й набрякає.
Як лікують атопічний дерматит
Схема й спосіб лікування залежать від локалізації запалення, віку пацієнта та наявності супутніх захворювань. Терапія завжди комплексна й складається з кількох етапів:
- усунення причини виникнення захворювання;
- медикаментозна терапія;
- профілактичні заходи;
- корекція способу життя.
Іноді виявити причину дерматиту складно. До проведення алергічних проб пацієнту рекомендують переглянути харчування й виключити продукти з високим вмістом алергенів. Краще додати до раціону різні каші, кисломолочні продукти, овочі та фрукти зеленого кольору. Також варто уникати контакту з агресивними мийними засобами — порошками, лаками, фарбами.
Медикаментозна терапія
Основа лікування атопічного дерматиту в дорослих — лікарські засоби. Терапія охоплює кілька груп препаратів.
| Група препаратів | Дія та спосіб застосування |
|---|---|
| Глюкокортикостероїди | Протизапальна дія. Призначають місцево (мазі) або системно (таблетки). За активністю поділяють на слабкі (гідрокортизон) і сильні (дермовейт) |
| Антигістамінні | Блокують викид гістаміну, зменшують почервоніння, набряк і свербіж. Переважно у вигляді таблеток, наприклад хлоропірамін (супрастин) |
| Засоби для кишечника | Стабілізують роботу кишечника й вбирають токсини. Курс — 7–10 днів, після нього рекомендують препарати для відновлення флори та захисних властивостей кишечника: еубіотики (біфідумбактерин) і пребіотики (хілак форте) |
| Імуносупресори | Пригнічують імунні реакції. Пімекролімус призначають місцево у вигляді мазі, такролімус — у капсулах |
| Зволожувальні засоби | Препарати на ланоліновій основі та основі термальних вод. Призначають у період ремісії — у хронічній і підгострій фазі |
| Засоби для епітелізації | Прискорюють загоєння, актуальні при утворенні ранок і тріщин |
Глюкокортикостероїди — традиційний метод лікування атопічної форми дерматиту. Вони відрізняються за ступенем активності: слабкі — гідрокортизон, сильні — дермовейт. Останнім часом ефективність цих засобів ставлять під сумнів, адже їхнє призначення часто ускладнюється вторинною інфекцією.
Антигістамінні препарати мають протиалергічну дію, блокуючи викид гістаміну. Це допомагає позбутися почервонінь, знімає набряки й зменшує свербіж. Здебільшого лікар призначає їх у таблетках; найпопулярніший — хлоропірамін (супрастин).
Окрема група — засоби, що стабілізують функції кишечника. Захворювання може бути не лише збудником, а й основною причиною виникнення атопічного дерматиту в дорослих, тому такі препарати вбирають токсини з кишечника. Тривалість терапії — 7–10 днів. Після курсу рекомендують прийом засобів, які сприяють відновленню флори та захисних властивостей кишечника: це можуть бути еубіотики (біфідумбактерин) або пребіотики (хілак форте).
Імуносупресори, як і стероїдні препарати, мають імуносупресивний ефект. Серед них виділяють пімекролімус і такролімус. Перший виступає засобом місцевої терапії й призначається у вигляді мазі, другий — у капсулах.
До зволожувальних засобів належать препарати на ланоліновій основі та на основі термальних вод. Їхнє головне завдання — зволожити шкіру. Такі засоби призначають у період ремісії, тобто в хронічній і підгострій фазі захворювання. Призначають і препарати, що прискорюють епітелізацію: вони актуальні, якщо утворюються ранки й тріщини.
Корекція способу життя та профілактика
Лікування не обмежується аптекою. Оскільки болісний свербіж часто стає наслідком постійного контакту з подразниками, важливо зменшити їхню кількість у побуті: обирати м’які мийні засоби, носити одяг з натуральних тканин, підтримувати вдома достатню вологість і не перегріватися. Пацієнтам з алергією не можна самостійно призначати собі ліки чи пробувати незнайомі продукти — це прямий шлях до нового загострення.
Окремої уваги потребує емоційний стан. Хронічний стрес підтримує запалення, тому відпочинок, помірна фізична активність і робота з тривожністю — не додаток до терапії, а її частина. Якщо свербіж не дає спати, про це варто сказати лікарю: схему можна скоригувати.
Атопічний дерматит — захворювання хронічне, і повністю позбутися його не завжди вдається. Але послідовне лікування, виявлення власних тригерів і догляд за шкірою в період ремісії дозволяють суттєво зменшити кількість і тяжкість загострень. Будь-які препарати, включно з гормональними мазями та антигістамінними, повинен призначати лікар після огляду й аналізів.
