Глибокі мікози належать до групи інфекційних захворювань, які спричиняють патогенні грибки. Їхні збудники здатні проникати у внутрішні органи та опорно-руховий апарат людини й розгортати там активну діяльність. Уражаються також шкірні покриви та слизові оболонки. Лікування глибокого мікозу потрібно починати негайно, бо інфекція може становити пряму загрозу здоров’ю та життю пацієнта.
Глибокий мікоз: що це таке
Системні мікози, які прийнято називати глибокими, викликають різні види грибків, що активно розмножуються в тілі людини. Інфекційний збудник може вражати різні тканини організму. Його виявляють на шкірі, слизових оболонках, у підшкірній клітковині, внутрішніх органах, нервовій системі та в опорно-руховому апараті. Деякі види грибів здатні спричиняти серйозні хвороби з тяжким перебігом і високою здатністю до зараження. Якщо людина не почне лікування, наслідок може бути летальним. Ефективні способи терапії цієї патології розробляють у науково-дослідних інститутах.
Гриби, що провокують розвиток глибоких мікозів, відрізняються високою життєздатністю, тому позбутися їх дуже важко. Загалом налічують понад 20 мікозів, які належать до групи глибоких. Ці інфекції складно переплутати між собою, бо кожна має особливі прояви та способи поширення.
Причини системних мікозів
Збудники глибоких, тобто системних, мікозів можуть розвинути активну діяльність на тілі людини або всередині нього з різних причин. Основний фактор, який призводить до захворювання, — ослаблена імунна система. Через це організм не здатен самостійно відбивати атаку патогенної мікрофлори. Варто зазначити, що навіть після одужання грибок залишає свій слід на імунітеті хворого, тому підвищується ймовірність повторного розвитку хвороби.
Ослаблений імунітет — не єдина причина. До такого патологічного процесу цілком може призвести тривалий прийом певних лікарських препаратів, особливо якщо людина приймає їх без призначення лікаря.
Як правило, системні мікози не переходять від хворої людини до здорової під час контакту. Це означає, що в більшості випадків хвороба незаразна. Інфекція проникає в організм опосередковано, і відбувається це так:
- У момент активного розмноження патогенної мікрофлори в організмі хворого збудники інфекції переходять у тканинну стадію, яка вважається безпечною для здоров’я.
- Гриби в клітинній стадії можуть виводитися назовні разом із сечею, каловими масами й мокротинням.
- Під впливом певних чинників патоген переходить у міцеліальну стадію. На цьому етапі розвитку грибок здатен викликати хворобу у здорової людини, якщо потрапить у її організм через повітря, воду або їжу.
Ці особливості зараження важливо враховувати, підтримуючи постійні контакти з інфікованою людиною.
Фактори ризику
Глибокі, вони ж системні, мікози не належать до поширених захворювань, але заразитися ними може будь-яка людина. Особливо схильні до такого захворювання дорослі, а діти перебувають у групі ризику, бо мають власну схильність до розвитку глибокого мікозу.
Головні фактори ризику — ослаблення імунітету та нещодавно перенесені захворювання. До них також належать:
- тривалий прийом глюкокортикостероїдів;
- проходження променевої та хіміотерапії;
- тривала антибактеріальна терапія;
- дерматологічні патології;
- ВІЛ-позитивний статус;
- аутоімунні порушення.
Найскладніше глибокий мікоз піддається лікуванню в людей з імунодефіцитом. Для них підбирають особливу схему терапії, під час складання якої враховують усі особливості організму хворого.
Види глибоких мікозів
Глибокий мікоз слизових оболонок, внутрішніх органів і шкіри видає себе характерними симптомами. Кожен вид системної інфекції має свою клінічну картину, яка дозволяє фахівцю попередньо ідентифікувати патологію.
Хромомікоз
Захворювання викликає грибок Dematiateae, який мешкає в прілій соломі, землі та гнилих деревах. Найчастіше заражаються працівники сільськогосподарської галузі, не виняток і шахтарі та жителі країн, де тривалий час тримається спекотна погода.
Після інфікування хворий відчуває виражену слабкість. У нього може підвищитися температура тіла й виникнути головний біль. Нерідко грибок позбавляє людину інтересу до їжі.
Пеніциліоз
Небезпечне захворювання, яке може призвести до смерті, якщо пацієнт вчасно не почне лікування. Воно виникає після зараження організму грибком Penicilium.
Інфекція вражає внутрішні органи людини. Грибок також може розвинути життєдіяльність на слизових оболонках і нігтьових пластинах. Найчастіше від такої патології страждають люди, які хворіють на ВІЛ.
Паракокцидіоїдоз
Це різновид ендемічного мікозу, який провокує ураження організму людини грибком Blastomices. Зазвичай від такого захворювання страждають жителі Латинської Америки. Хвороба характеризується хронічним перебігом і вражає лімфатичну систему, шкірний покрив і тканини легень.
Початкова стадія хвороби має прихований перебіг, тому розпізнати її практично неможливо без діагностичного обстеження. Поступово починають проявлятися симптоми патології, які обмежуються такими станами:
- утворення виразок у ротовій порожнині;
- сильний кашель із мокротинням;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- підвищення температури тіла.
Виявлення цих симптомів потребує негайного звернення до грамотного фахівця.
Гістоплазмоз
Хвороба розвивається після потрапляння в організм людини грибів Histoplasma capsulatum. Вони вражають легені. Якщо не почати лікування, патологічний процес перейде на інші органи.
Гістоплазмоз має специфічні прояви. Його видають такі симптоми:
- підвищення температури тіла до критичних значень;
- кашель із виведенням крові та гнійних мас;
- відчуття дискомфорту в грудях.
Лікування прогресуючої форми цього захворювання обов’язково проводять в умовах стаціонару.
Кокцидіоїдоз
Розвиток хвороби починається з вини грибка Coccidioides immitis. Від нього найчастіше потерпають жителі Америки. Збудник інфекції веде активну життєдіяльність у ґрунті, а потім через повітря потрапляє в людський організм. Якщо в хворого сильна імунна система, патоген швидко самоусунеться. В іншому разі почнеться процес інфікування, і пацієнта почнуть турбувати сильна слабкість, кашель і біль у грудній клітці. Не виключається виникнення гарячкового стану.
Діагностика
Глибокі види мікозів досить складно виявити, оскільки вони не мають специфічної симптоматики. Через це пацієнти й медики можуть сплутати їх з іншими захворюваннями й неправильно визначитися з лікуванням патологічного процесу.
Діагностика глибокого мікозу дещо відрізняється від стандартних лабораторних досліджень. Фахівець зможе виявити збудника хвороби тільки за умови, що пацієнт пройде обстеження в спеціалізованому клініко-лабораторному центрі.
Для аналізу беруть зішкріб із нігтьових пластин, кров, мокротиння, гнійні виділення та тканини внутрішніх органів. Усі ці структури можуть бути заражені грибковими патогенами.
Лікування
Глибокі мікози небезпечні для життя людини, тому так важливо своєчасно починати їхнє лікування. За такого захворювання потрібна комплексна терапія. Її тривалість залежить від характеру інфекції та складності розвитку.
Медикаментозне лікування
При шкірному ураженні обробляють поверхневі шари епідермісу засобами місцевої дії. Для цієї мети підходять «Нізорал», «Міфунгар» і «Ламізил». Корисними будуть спиртові настоянки, у яких міститься йод.
Якщо мазі не дають результату, призначають препарати у формі таблеток. Зазвичай це «Кетоконазол», «Ламізил» або «Мікосист».
Пацієнтам з ослабленим імунітетом обов’язково слід приймати вітамінні комплекси й пробіотики. Останні допомагають нормалізувати мікрофлору, яка могла постраждати через хворобу. Залежно від локалізації грибкової інфекції системного типу призначають антибіотики.
Народні засоби
Нетрадиційні засоби підходять для зовнішнього та внутрішнього застосування при системному мікозі. У першому випадку прийнято використовувати різні примочки й лікувальні трави. Також можуть знадобитися розчини для спринцювання.
Всередину при такому захворюванні беруть настоянки й відвари на основі лікарських трав. Ці народні засоби найкраще готувати з цілого збору трав, щоб отримати максимально корисний відвар або настій для лікування глибокого мікозу.
Правильне харчування
Поліпшити стан пацієнта, який лікує глибокий мікоз, допомагає спеціальна дієта. Вона змушує людину відмовитися від їжі, багатої на вуглеводи. Під заборону потрапляють солодощі, випічка й макарони. Сюди ж належать газовані напої.
Дуже важливо зайвий раз не навантажувати роботою печінку. Для цього слід відмовитися від жирної, смаженої та копченої їжі. Щоденне меню рекомендується складати з такого набору продуктів:
- кефір і сир з низьким відсотком жирності;
- свіжі фрукти та овочі;
- нежирні сорти м’яса в тушкованому або відвареному вигляді.
Допомогти скласти правильну дієту пацієнту може його лікуючий лікар.
Профілактика
Лікування системного мікозу займає багато часу, до того ж не кожному пацієнту вдається домогтися одужання. Тому потрібно серйозно ставитися до профілактики грибкових інфекцій.
Найпростіший, але найдієвіший крок — підтримувати імунітет у добрій формі: повноцінно харчуватися, достатньо відпочивати, лікувати хронічні захворювання під наглядом лікаря й не приймати антибіотики, гормональні чи протигрибкові препарати без призначення. Людям із ВІЛ-позитивним статусом, імунодефіцитом, аутоімунними порушеннями та тим, хто проходить хіміо- чи променеву терапію, варто перебувати під постійним медичним наглядом і повідомляти лікаря про будь-які тривожні симптоми.
Працівникам сільського господарства, шахтарям і всім, хто контактує з ґрунтом, прілою соломою чи гнилими деревами, бажано захищати дихальні шляхи й шкіру та дотримуватися правил особистої гігієни. Якщо з’явилися слабкість, тривалий кашель, підвищення температури або зміни на шкірі та нігтях, не варто займатися самолікуванням — точний діагноз може поставити лише фахівець у спеціалізованому клініко-лабораторному центрі.
