Дріжджовий грибок — це одна з форм мікозу, яку викликають дріжджоподібні гриби роду Candida. Вони здатні тривало жити на шкірі та слизових оболонках, не даючи про себе знати, поки не складуться сприятливі умови для активного розмноження. Тоді з’являється виражений дискомфорт, який і змушує людину звернутися до лікаря.
Уражаються шкірні покриви, слизові оболонки та нігтьові пластини. Хворіють і дорослі, і діти. У більшості випадків дріжджова інфекція добре піддається лікуванню й не спричиняє ускладнень, якщо терапію розпочати вчасно.
Причини та провокуючі фактори
Патогенні дріжджі можуть роками перебувати в організмі у «сплячому» стані. Поштовхом до їхнього посиленого росту й поділу стає погіршення загального стану здоров’я. Серед найпоширеніших причин, які запускають активізацію Candida у чоловіків і жінок:
- тривале носіння синтетичної білизни, яка щільно прилягає до тіла;
- зайва вага;
- постійне використання гігієнічних і доглядових засобів із хімічними добавками та ароматизаторами;
- зловживання продуктами з високим вмістом цукру;
- лікування імунодепресантами чи імуномодуляторами;
- захворювання, що пригнічують роботу імунної системи;
- раптова зміна гормонального фону;
- підвищений рівень цукру в крові;
- безконтрольний прийом стероїдних препаратів;
- терапія сильнодіючими антибіотиками.
Кожен із цих чинників здатен спровокувати дріжджовий грибок. Тому варто по можливості їх уникати — це знижує ймовірність зараження кандидозом.
Локалізація грибка
Дріжджові гриби, які виявляють під час діагностики в різних зразках, зокрема в калі, можуть локалізуватися на будь-яких ділянках тіла. Фахівці виділяють чотири основні групи місць, які зазвичай уражає мікозна інфекція.
Сечостатеві органи
Найчастіше дріжджовий грибок у жінок і чоловіків знаходять у ділянці органів сечостатевої системи. Таку форму молочниці називають урогенітальною. Уражаються зовнішні статеві органи; у жінок нерідко страждають і соски.
Ротова порожнина
Грибок може розвинутися в порожнині рота, особливо якщо не дотримуватися правил особистої гігієни. У дорослих жінок і чоловіків така інфекція трапляється рідше, натомість від неї страждають діти. Медики виділяють кілька захворювань, спричинених дріжджовим грибком у роті:
- кандидозний хейліт;
- кандидозний стоматит;
- кандидозний глосит.
Ці патології уражають конкретну ділянку порожнини рота. Буває й грибок, що поширюється на всю слизову оболонку, — такий стан називають орофарингеальним кандидозом.
Нігті та навколонігтьові тканини
Дріжджовий грибок здатен активно розвиватися на нігтьових пластинах і шкірі навколо них. У жінок така форма трапляється рідше, ніж урогенітальна. Ураження поділяють на типи залежно від площі: коли грибок охоплює всю поверхню нігтів, його вважають тотальним. Лікування в такому разі найскладніше, адже інфекція вражає велику площу тканин і призводить до їх відмирання.
Внутрішні органи
Дріжджовий грибок у внутрішніх органах — рідкісне явище, яке виявляють у сечі та під час інших аналізів. Така патологія дуже небезпечна для життя, тому лікування потрібно починати негайно. Розрізняють кілька її видів:
- кандидозний ендокардит;
- кандидозний менінгіт;
- кандидоз різних відділів кишечника;
- легеневий кандидоз;
- кандидоз органів сечовидільної системи;
- кандидоз вух і очей.
Для кожного різновиду підбирають окремі діагностичні дослідження. Наприклад, дріжджові гриби, виявлені під час аналізу калу, вказують на інфекцію в одному з відділів кишечника.
Симптоми дріжджового грибка
Розпізнати кандидоз у молодих і літніх жінок, а також у чоловіків допомагають характерні симптоми. Прояви бувають різними: вони залежать від статі хворого, загального стану здоров’я та наявності супутніх захворювань.
Загальні ознаки
Частина симптомів є спільною для чоловіків і жінок. Зазвичай на розвиток дріжджового грибка вказують такі ознаки:
| Ознака | Що відчуває людина |
|---|---|
| Свербіж | Постійне або періодичне подразнення в місці ураження |
| Печіння | Посилюється під час контакту з вологою або тертям |
| Почервоніння | Шкіра або слизова набрякає й змінює колір |
| Виділення | Густі білі маси на ураженій ділянці |
| Дискомфорт | Біль під час сечовипускання чи статевого акту |
В окрему категорію виділяють грибковий сепсис. Він розвивається на запущеній стадії патологічного процесу. Уникнути сепсису складно, якщо хвороба охопила великі ділянки шкірного покриву або внутрішніх органів.
Симптоми в чоловіків
Дріжджовий грибок не так часто вражає статеві органи чоловіків — частіше від цієї форми страждають жінки. В обох випадках патоген виявляють у сечі пацієнта. Інфікування найчастіше відбувається під час незахищеної статевої близькості. Розпізнати дріжджову форму грибка дозволяють такі симптоми:
- неприємний запах у ділянці статевих органів;
- набряк і подразнення головки статевого члена;
- свербіж і болючі відчуття в ділянці головки;
- почервоніння крайньої плоті та густі білі виділення під нею;
- болюче сечовипускання;
- дискомфорт під час статевого акту.
Якщо чоловік не почне лікування одразу після виявлення хвороби, вона може перейти на сусідні ділянки тіла й органи. Інфекція проникає в кров і поширюється по всьому організму. Наслідки такого зараження небезпечні для здоров’я і життя.
Симптоми в жінок
Найчастіше жінок турбує молочниця в інтимній зоні. Нерідко патологія перебігає безсимптомно, але з часом дає про себе знати:
- свербіж і печіння в ділянці вульви та піхви;
- білі виділення зі статевих органів із кислуватим запахом і густою консистенцією, що нагадує сир;
- дискомфорт під час відвідування туалету;
- набряк слизової оболонки зовнішніх статевих органів.
Якщо не розпочати лікування, дріжджовий грибок в інтимній зоні може поширитися на кишечник. Тому важливо почати боротьбу з інфекцією відразу після її виявлення.
Особливості захворювання у дітей
Дріжджовий грибок трапляється і в дітей. Зазвичай він виникає в ротовій порожнині та на шкірі. Ураження епітелію частіше пов’язане з пелюшковим дерматитом, який не був своєчасно й правильно пролікований. Під час розвитку хвороби дитину турбують печіння і свербіж, а в інфікованих місцях з’являється білий наліт.
Кандидоз слизової оболонки в малюка може виникнути в перші дні життя. Дитина отримує його від матері під час народження або через недосконалість власної мікрофлори та слабкий імунітет.
Нерідким явищем вважають ураження грибковим патогеном шлунка маленької дитини. Збудник інфекції може опинитися і в кишці, адже без труднощів розвивається там після введення в раціон нових продуктів або прийому антибіотиків. У такому разі дріжджові гриби виявлять у калі малюка.
Діагностика
Дріжджові гриби виявляють у мазку, калі та сечі. Для цього потрібне обстеження в клініці — без нього лікар не зможе підтвердити попередній діагноз.
Дріжджову інфекцію на шкірі визначають шляхом візуального огляду та дослідження зіскрібка з ураженого місця. Такий аналіз роблять і дітям, і дорослим. Вивчення інших зразків, наприклад сечі чи калу, дозволяє виявити патоген у внутрішніх органах.
У жінок молочницю визначають за мазком, узятим з піхви; також потрібен аналіз сечі. Після виявлення інфекції може знадобитися перевірка чутливості патогенної мікрофлори до різних активних речовин, які містяться в протигрибкових препаратах.
Лікування
Коли аналіз підтвердить наявність дріжджових грибів у зразку сечі, мазку чи калі, лікар підбирає для пацієнта оптимальний курс. Зазвичай кандидоз лікують лікарськими препаратами; у низці випадків допускають додаткове застосування народних засобів з антимікотичною дією.
Медикаментозна терапія
Захворювання добре піддається медикаментозній терапії. Для боротьби з ним у жінок використовують препарати для обробки піхви, а чоловікам допомагають багато з тих самих засобів місцевої дії.
Додатково потрібен прийом системних засобів, які підвищують ефективність протигрибкового лікування. Терапія дріжджового грибка тривала: щоб вона була успішною, слід дотримуватися всіх рекомендацій і приписів спеціаліста. Призначені препарати приймають протягом двох і більше тижнів, аби повністю придушити активність патогенної мікрофлори.
Додатково лікар може порадити приймати «Флуконазол» з метою профілактики протягом кількох місяців — це дозволяє попередити повторний розвиток інфекції.
Вилікувати кандидоз у вагітних жінок значно складніше. Їм варто обмежитися місцевими препаратами, найбезпечнішими для плода.
Народні засоби
Народна медицина допомагає посилити дію лікарської терапії. У боротьбі з дріжджовим грибком рекомендують використовувати такі нетрадиційні засоби, як кухонна сіль і м’ята.
Профілактика
Щоб знизити ймовірність повторного розвитку інфекції, варто переглянути звички, які створюють сприятливе середовище для Candida. Носити білизну з натуральних матеріалів, уникати агресивних засобів гігієни з ароматизаторами, контролювати рівень цукру в крові та не зловживати солодким — ці кроки підтримують природний баланс мікрофлори.
Важливо не займатися самолікуванням: лише лікар після підтвердженого аналізу може визначити, які саме препарати потрібні у конкретному випадку. Самодіагностика за симптомами часто призводить до неправильної терапії та повторних загострень.
