Дерматомікоз у людини: види, симптоми та лікування

Коли грибкова інфекція вражає шкіру, волосисту частину голови, стопи або нігті, лікар може діагностувати дерматомікоз. Це не одна хвороба, а група захворювань зі схожою природою: усі вони спричинені грибами-дерматофітами й відрізняються локалізацією та симптомами. Лікування потребує комплексного підходу, а після одужання важливо дотримуватися профілактики, щоб не заразитися знову.

Збудники дерматомікозу та шляхи зараження

У медицині збудників дерматомікозу поділяють на три групи. Частина з них мешкає в ґрунті, піску, на гальці та деревах — у зовнішньому середовищі вони здатні підтримувати життєдіяльність до двох років. Ці мікроорганізми виробляють ферменти, які руйнують структуру кератину — щільного білка, що входить до складу поверхневого шару шкіри. Саме тому дерматофіти здатні живитися тканинами шкіри, нігтів і волосся.

Зараження не завжди одразу призводить до хвороби. Якщо людина має низьку сприйнятливість до інфекційних агентів, грибок довго не може проникнути в епідерміс: він поширюється поверхнею, чекаючи слушного моменту. У такому разі людина вважається носієм дерматомікозу, хоча клінічних проявів у неї немає.

Поштовхом до розвитку інфекції стають фактори, які послаблюють шкіру та імунну систему. Серед них:

  • стреси та хронічне перевтомлення;
  • травми епідермісу, тріщини, подряпини;
  • хронічні захворювання;
  • гормональні збої.

Передається грибок під час контакту з інфікованою людиною або через чужі предмети, на яких залишилися його спори, — рушники, взуття, одяг.

Класифікація дерматомікозів

Існує дві основні класифікації патологічного процесу. За локалізацією розрізняють ураження гладкої шкіри, нігтів, стоп, кистей, пахової ділянки та волосистої частини голови. Кожна форма має власні прояви, за якими лікар може заздалегідь розпізнати захворювання й скерувати пацієнта на обстеження.

Симптоми дерматомікозу

Кількість і вираженість ознак залежать від форми процесу та тривалості його перебігу. Нижче — характерні прояви для кожної локалізації.

Симптоми дерматомікозу

Дерматомікоз нігтів

Нігті на ногах уражаються частіше, ніж на руках. Оніхомікоз спричиняє тріхофітон, який проникає в зону росту нігтьової пластини. Після зараження з’являються такі ознаки:

  • помітне потовщення нігтьової пластини та зміна її звичного кольору;
  • відшарування, часткове або повне руйнування нігтя;
  • скупчення під пластиною маси відмерлих клітин.

Дерматомікоз гладкої шкіри

У практиці дерматологів це часта форма грибкової інфекції. Зазвичай вона трапляється в жителів теплих країн, а також у професійних спортсменів, які займаються боротьбою.

У класичній формі на гладкій шкірі з’являються кільцеподібні вогнища, всередині яких є невеликі бульбашки, а по краях — лущення. Згодом висипання переходять на здорові ділянки, тому їх стає дедалі більше. У цих зонах виникає свербіж.

До уражених місць може приєднатися вторинна інфекція. Вогнища запалення з часом рубцюються, залишаючи пігментовану ділянку, яку непросто повністю вивести.

Дерматомікози волосистої частини голови

При ураженні волосистої частини голови пацієнти скаржаться на підвищену ламкість волосся в проблемній зоні. У чоловіків хвороба переходить на бороду та вуса: на місці волосяних фолікулів з’являються запалені бульбашки. Приєднання вторинної інфекції ускладнює перебіг захворювання.

Дерматомікоз пахової ділянки

Паховий дерматомікоз легко переплутати з іншими дерматологічними захворюваннями інтимної зони як у чоловіків, так і в жінок. Грибок уражає найбільші шкірні складки та сусідні ділянки.

Найчастіше його виявляють у чоловіків із зайвою вагою, цукровим діабетом або підвищеною пітливістю. Збудник потрапляє на тіло під час контакту з інфікованою людиною або через чужий предмет, на якому залишився грибок.

Первинні осередки ураження виглядають як маленькі рожеві плями округлої форми з чіткими межами. Їхня поверхня гладка, може бути трохи набряклою. Коли кілька вогнищ зливаються, утворюється суцільна пляма з нерівними краями, схильна до розростання по периферії. Додаткові симптоми — лущення шкіри, періодичне згасання запального процесу та сильний свербіж.

Дерматомікоз стоп

Це одна з найпоширеніших форм. Найчастіше нею заражаються молоді чоловіки, які регулярно відвідують місця загального користування з підвищеною вологістю — лазні, басейни, спортзали.

Після зараження грибок активно розвивається у складках між пальцями. Там з’являються тріщини й лущення, які спочатку не завдають дискомфорту. Без лікування з часом виникають:

  • злиття дрібних вогнищ ураження;
  • сухі висипання;
  • бульбашки на ногах і ерозії.

У запущених випадках дерматомікоз стоп супроводжується гарячковим станом і розвитком пахового лімфаденіту.

Дерматомікоз кистей

Грибок кистей має власні ознаки. Якщо збудник атакує тильну поверхню кистей, симптоматика нагадує інфекцію гладкої шкіри. При ураженні всієї долоні картина подібна до грибка стоп. Одночасно з цим захворюванням у пацієнта може виявитися оніхомікоз.

Діагностика

Будь-яку форму дерматомікозу потрібно підтвердити лабораторно, перш ніж призначати лікування. Інакше ні лікар, ні пацієнт не матимуть упевненості в ефективності терапевтичного курсу.

Діагностика

Діагностичні методи дають змогу відрізнити дерматомікози від інших дерматологічних захворювань зі схожою симптоматикою. Цим займається досвідчений дерматолог або міколог: він призначає обов’язкові аналізи й на основі їхніх результатів ставить діагноз.

Важливе застереження: обробляти інфіковані зони антисептичними розчинами — йодом чи зеленкою — до візиту до лікаря не варто. Це суттєво ускладнює визначення причини хвороби.

Правильний діагноз допомагають поставити результати аналізу зскрібка шкіри, волоса або нігтя. Біологічний матеріал вивчають під мікроскопом: це дає змогу ідентифікувати тип збудника й підібрати для нього оптимальне лікування. Додатково застосовують дермоскопію та аналіз крові на наявність антитіл до мікозів.

Методи лікування

Курс терапії підбирають індивідуально. Його мета — пригнічити активність збудника інфекції та усунути основні ознаки ураження. Основою лікування є протигрибкові препарати місцевої та системної дії: без них досягти одужання практично неможливо.

Методи лікування

На початковому етапі хвороби зазвичай вдається обмежитися місцевими засобами — кремами, гелями, мазями, спреями. Якщо захворювання запущене, додатково призначають капсули й таблетки. Дозування та схему прийому обов’язково узгоджують із лікарем.

За потреби лікар додатково прописує гормональні препарати або антибіотики. Мокнучі ділянки обробляють розчинами з антисептичними властивостями — для цього підходять перманганат калію, борна кислота, хлоргексидин. Усунути ороговілі місця допомагають кератолітичні препарати.

Нерідко до схеми терапії включають ліки з імуномодулювальною дією та вітамінні комплекси, які підвищують місцевий імунітет.

Профілактика повторного зараження

Гриби групи дерматофітів добре почуваються у вологому й теплому середовищі. Тому головне завдання — тримати тіло сухим і чистим, дотримуючись елементарних правил особистої гігієни.

Зменшити ймовірність розвитку дерматомікозу допомагають такі заходи:

  • не ходити босоніж у громадських місцях;
  • уникати тісного одягу та взуття;
  • не користуватися чужим рушником;
  • подбати про збалансоване харчування;
  • обирати одяг із натуральних тканин;
  • не використовувати чужі предмети догляду за тілом і волоссям;
  • утримуватися від контакту з безпритульними тваринами.

Якщо вдома живуть домашні улюбленці, варто подбати про їхнє здоров’я та регулярно показувати їх ветеринару — тварини теж можуть бути джерелом грибкової інфекції.

Pagan.com.ua