Червона конюшина: корисні властивості, протипоказання та можлива шкода

Червона конюшина (її ще називають рожевою) давно перейшла з луків у домашні аптечки: з неї готують чай, відвари, спиртові витяжки, компреси й косметичні засоби. Рослина справді багата на біологічно активні речовини, але саме через них вона не є безпечною «травою на всі випадки». Перед першим прийомом варто розібратися, які корисні властивості червоної конюшини підтверджені складом, а які протипоказання можуть перекреслити всю користь.

Що містить червона конюшина

Лікувальна дія рослини зумовлена насамперед її хімічним складом. У суцвіттях і листі накопичуються:

• ефірні олії та фурфурол;
• вітаміни групи B, ретинол, альфа-токоферол, аскорбінова й нікотинова кислоти;
• дубильні речовини;
• мінеральні сполуки: кальцій, магній, фосфор;
• флавоноїди, яким рослина завдячує основною частиною своїх ефектів.

Флавоноїди дають протизапальну дію, допомагають виводити зайву рідину й забезпечують легкий сечогінний та потогінний ефект. Фурфурол працює як антибактеріальний компонент: він руйнує білкові сполуки, з яких побудована клітинна мембрана патогенних мікроорганізмів.

Вітамінно-мінеральний комплекс нормалізує обмін речовин, підвищує тонус і знімає хронічну втому. Відвари й настої використовують як імуномодулювальний засіб: вони поліпшують роботу лімфатичної системи та заспокійливо діють на нервову систему. Як наслідок, вирівнюється психоемоційний стан і покращується настрій.

Корисні властивості настою та чаю з конюшини

Найпоширеніший домашній формат — настій або чай. Йому приписують досить широкий перелік ефектів:

• усунення гіповітамінозу;
• розрідження крові за високого ризику тромбозів;
• полегшення кашлю, першіння в горлі, розрідження мокротиння й відхаркування при застуді;
• зняття втоми та перенапруження очей, зниження ризику розвитку катаракти;
• зниження кров’яного тиску;
• пригнічення грибкової інфекції;
• виведення канцерогенів і токсинів, зниження ризику розвитку злоякісного новоутворення;
• полегшення симптомів клімаксу;
• позбавлення від мастопатії.

Вітаміни прискорюють регенерацію тканин і уповільнюють розвиток алопеції. Завдяки антиоксидантним властивостям вони стимулюють вироблення колагенових волокон та еластину — шкіра відновлює еластичність, а волосся й нігтьові пластини стають міцнішими.

Застосування в народній і традиційній медицині

Лікувальні властивості конюшини використовують і в народній практиці, і для виготовлення гомеопатичних та фармацевтичних препаратів. У джерелах її згадують при таких станах:

• тривале виснаження організму;
• бактеріальні інфекції, що передаються статевим шляхом;
• клімакс і симптоми менопаузи: припливи, підвищена чутливість, біль за грудиною;
• атеросклеротичні зміни судин, витончення їхніх стінок, стенокардія;
• імунодепресивний стан;
• еректильна дисфункція у чоловіків, пов’язана з порушенням кровопостачання репродуктивних органів;
• дерматологічні захворювання: опіки, екзема, гнійні виразки, вогнища псоріазу;
• м’язова слабкість, хронічна втома, депресія;
• алергічні реакції;
• камені в нирках і сечовому міхурі;
• сильний кашель, запалення бронхів, кашлюк, астма;
• артеріальні та венозні тромбози.

Серцево-судинна система й м’язи

Конюшина знижує рівень шкідливого холестерину та тригліцеридів, тому її згадують при атеросклерозі. Вона знімає запалення м’язової тканини й покращує скорочувальну активність міоцитів, тобто працює не лише на судини, а й на скелетну мускулатуру.

Обмін речовин та імунітет

Компоненти засобів дають стимулювальну й загальнозміцнювальну дію: тонізують, знімають втому та м’язову слабкість, знижують ризик розвитку залізодефіцитної анемії. Прискорення метаболізму полегшує симптоми алкогольної інтоксикації, відновлює обмін речовин і допомагає нормалізувати масу тіла.

Дихальні шляхи

Засоби з конюшини усувають запалення нижніх дихальних шляхів, допомагають при грипі та інших гострих вірусних інфекціях, застуді, туберкульозі. Вони полегшують симптоми бронхіальної астми й подовжують період ремісії.

Тиск, печінка й сечовидільна система

При гіпертонічній хворобі конюшина знижує кров’яний тиск, знімає головний біль і запаморочення, нормалізує роботу серця. Завдяки м’якій дії активні рослинні компоненти виводять із гепатоцитів токсичні речовини, солі важких металів і канцерогенні сполуки, очищають кров, дають легкий сечогінний ефект, знімають запалення нирок і сприяють виходу каменів.

Шкіра, слизові оболонки та суглоби

Зовнішньо засоби з конюшини допомагають при грибкових інфекціях, вугровій висипці, легких опіках, псоріазі та гнійних виразкових ураженнях. Компреси полегшують гострий біль при невралгії й запаленні суглобів на тлі ревматизму. При кашлі, запаленні глоткових мигдаликів і болю в горлі використовують розчин для полоскання з квітів конюшини. Можливе застосування мікроклізм при геморої та набряку прямої кишки.

Конюшина в косметології

У косметичних засобах рослина цінується за фітоестрогени й антиоксиданти. Перші нормалізують метаболізм усередині клітин і відновлюють гормональний фон, другі уповільнюють старіння, виводячи вільні радикали. Косметика з конюшиною зменшує зморшки, повертає шкірі еластичність і усуває пігментацію.

Для догляду за волоссям використовують рожеву конюшину: вона допомагає проти лупи та лущення шкіри голови, покращує кровопостачання волосяних цибулин, надає пасмам здорового блиску й зупиняє алопецію.

Можлива шкода та побічні ефекти

Рослина приносить не лише користь. Зловживання засобами з конюшини може призвести до:

• больового синдрому в м’язах і слабкості м’язового корсета;
• диспепсичних розладів: нудоти, блювання, болю в епігастральній ділянці, розладів шлунка, порушення випорожнення;
• внутрішньоматкових кровотеч, не пов’язаних із менструальним циклом;
• головного болю та підвищеної чутливості до світла.

Ризик побічних ефектів зростає при одночасному прийомі засобів із конюшиною та синтетичних медикаментів. Ідеться насамперед про пероральні контрацептиви, естрогени, інгібітори печінкових ферментів і препарати, що розріджують кров.

Протипоказання

Перш ніж готувати відвар чи настій, варто виключити стани, за яких конюшина протипоказана:

• порушення роботи ендокринних залоз, гормональний дисбаланс;
• вагітність і лактація — як для зовнішнього, так і для перорального застосування, через високий вміст фітоестрогенів;
• розлади згортання крові: відвари розріджують кров, що може спричинити внутрішні кровотечі;
• два тижні до планового хірургічного втручання, післяопераційний період, прийом препаратів для розрідження крові;
• перенесені інсульт або інфаркт;
• порушення роботи органів травної системи, часті розлади випорожнення, гіперацидний гастрит і виразкові ураження шлунково-кишкового тракту;
• спадкова схильність до алергічних реакцій;
• естрогенозалежний тип злоякісної пухлини.

В аптеках продають готові фітосбори з рожевою конюшиною. Докладніше про корисні властивості та протипоказання рослин у їхньому складі можна дізнатися з інструкції на упаковці.

Способи прийому червоної конюшини

Для лікування запальних захворювань засоби на основі конюшини використовують і внутрішньо, і зовнішньо. Орієнтовні пропорції та режим прийому зібрано в таблиці.

Вітамінно-мінеральний склад добре зберігається за щадної термічної обробки, тому основу домашніх засобів становлять саме відвари, настої та олійні витяжки.

Кому потрібна обережність

Червона конюшина — не універсальна добавка, а рослина з вираженою гормональною та кроворозріджувальною дією. Якщо ви приймаєте будь-які синтетичні препарати, готуєтеся до операції, маєте діагностоване захворювання ендокринної системи або онкологічний діагноз в анамнезі, самолікування тут недоречне: потрібна консультація лікаря. Наведена інформація має загальний характер і не замінює індивідуальних рекомендацій.