Червона конюшина: корисні властивості, протипоказання, можливу шкоду для організму людини

Червона конюшина, з лікувальними властивостями і протипоказаннями якого необхідно ознайомитися до застосування, активно використовується в народній медицині і косметології. Кошти на основі рослини мають загальнозміцнюючі, седативними та імуномодулюючими властивостями, а також сповільнюють старіння, зміцнює волосся і нігті.

Лікувальні властивості червоного конюшини

Цілющі властивості червоного конюшини обумовлені високим вмістом поживних речовин:

  • флавоноїдів;
  • органічних кислот;
  • ефірних масел, фурфуролу;
  • вітамінів групи B, ретинолу, альфа-токоферолу, аскорбінової і нікотинової кислот;
  • дубильних компонентів;
  • мінеральних з’єднань: кальцію, магнію, фосфору;
  • клітковини;
  • смол, алкалоїдів.

Завдяки флавоноїдам рослина виявляє протизапальний ефект, виводячи зайву рідину, легкий сечогінний і потогінний дії. Фурфурол у складі конюшини червоного виявляє антибактеріальні властивості. Він руйнує білкові сполуки, з яких утворюється клітинна мембрана патогенних мікроорганізмів.

загрузка...

Вітамінні і мінеральні сполуки нормалізують метаболізм, підвищують тонус, знімають хронічну втому. Відвари і настої з рослини використовують як імуномодулюючий засіб. Вони покращують роботу лімфатичної системи, мають заспокійливу дію на нервову систему. В результаті нормалізується психоемоційний стан людини, поліпшується настрій.

Корисні властивості настою або чаю з конюшини:

  • зниження спека;
  • знеболювання;
  • усунення гіповітамінозу;
  • розрідження крові при високому ризику розвитку тромбозів;
  • позбавлення від кашлю, першіння в горлі, розрідження мокротиння, відхаркування на тлі простудних захворювань;
  • виведення жовчі;
  • зняття втоми, перенапруження очей, зниження ризику розвитку катаракти;
  • зменшення кров’яного тиску;
  • усунення грибкової інфекції;
  • виведення канцерогенів і токсинів, зниження ризику розвитку злоякісного новоутворення;
  • полегшення симптомів клімаксу;
  • позбавлення від мастопатії.

Вітаміни прискорюють регенерацію тканин, уповільнюють швидкість розвитку алопеції. Завдяки антиоксидантним властивостям вони стимулюють вироблення колагенових волокон і еластину. В результаті шкірний покрив відновлює свою еластичність, волосся і нігтьові пластини стають міцнішими.

Лікувальні властивості конюшини використовуються в народній і традиційній медицині для виготовлення гомеопатичних та фармацевтичних препаратів. Вони застосовуються для усунення наступних патологічних станів:

  • тривалого виснаження організму;
  • бактеріальних інфекцій, що передаються через статевий контакт;
  • клімаксу, симптомів менопаузи: припливи, підвищеної чутливості, біль за грудиною;
  • атеросклеротичного зміни судин, витончення їх стінки, стенокардії;
  • імунодепресивної стану;
  • еректильної дисфункції у чоловіків, пов’язаної з порушенням кровопостачання репродуктивних органів;
  • дерматологічних захворювань: опіків, екземи, гнійних виразок, вогнищ псоріазу;
  • м’язової слабкості, хронічної втоми, депресії;
  • артриту;
  • алергічної реакції;
  • каменів у нирках і сечовому міхурі;
  • сильного кашлю, запалення бронхів, кашлюку, астми;
  • артеріальних і венозних тромбозів.

Область застосування

У народній медицині відвари і настої з конюшини використовуються для лікування наступних захворювань:

  1. Серцево-судинної патології, ураження скелетної мускулатури. Конюшина знижує рівень шкідливого холестерину і тригліцеридів, тому ефективно допомагає при атеросклерозі. Знімає запалення м’язової тканини, покращує скорочувальну активність міоцитів.

  2. Порушення метаболізму, зниження імунітету. Компоненти засобів надають стимулюючу, загальнозміцнюючу дію на організм. Вони тонізують, знімають втому і м’язову слабкість, знижують ризик розвитку залізодефіцитної анемії. Завдяки прискоренню метаболізму полегшуються симптоми алкогольної інтоксикації, відновлюється обмін речовин, нормалізується маса тіла.
  3. Захворювань респіраторного тракту. Засоби усувають запалення нижніх дихальних шляхів, допомагають при грипі та інших гострих вірусних інфекціях, застуді, туберкульозі. Полегшують симптоми бронхіальної астми, подовжують період ремісії.
  4. Гіпертонічної хвороби. Конюшина знижує кров’яний тиск. Трав’яниста рослина знімає головний біль, запаморочення, нормалізує роботу серця.
  5. Захворювань печінки, органів сечовидільної системи. Завдяки м’якій дії активні рослинні компоненти виводять з гепатоцитів токсичні речовини, солі важких металів, канцерогенні сполуки, очищають кров. Чинять легку сечогінну дію, знімаючи запалення нирок і сприяючи виведенню з парних органів каменів.
  6. Дерматологічних захворювань, ураження слизових. Кошти з конюшини наносяться зовнішньо. Допомагають при грибкових інфекціях, вугрової висипки, опіках легкого ступеня, псоріазі і гнійних виразкових ураженнях. Завдяки компрессам людина позбувається від гострого болю на фоні невралгії, запалення суглобів при ревматизмі. При кашлі, запаленні глоткових мигдалин і болях в горлі використовується розчин для полоскання з квітів конюшини. Можливе застосування мікроклізм при геморої, набряку прямої кишки.

Активно застосовується лікарська трава у сфері косметології. Вона містить фітоестрогени і антиоксиданти. Перші нормалізують метаболізм всередині клітин і відновлюють гормональний фон. Антиоксиданти уповільнюють процес старіння завдяки виведенню вільних радикалів.

Косметичні засоби позбавляють від зморшок, відновлюють еластичність шкірного покриву, усувають пігментацію.

Конюшина рожевого кольору застосовується для виготовлення засобів по догляду за волоссям. Він використовується для усунення лупи, лущення шкіри волосистої частини голови. Покращує кровопостачання волосяних цибулин, надає пасмам здоровий блиск, зупиняє алопецію.

Можливу шкоду й протипоказання

Рослина приносить не тільки користь, але і шкоду для організму. Зловживання лікарськими засобами з конюшини може призвести до розвитку:

  • висипань на шкірі;
  • больового синдрому у м’язах, слабкості м’язового корсета;
  • диспепсичних розладів: нудоти, блювоти, болі в епігастральній області, розладів шлунка, порушення стільця;
  • внутрішньо-маткових кровотеч, не пов’язаних з циклом менструації;
  • головних болів, фоточутливість.

Ризик розвитку побічних ефектів підвищується при одночасному застосуванні засобів з конюшиною з синтетичними медикаментами. До останніх належать контрацептиви для перорального прийому, естрогени, інгібітори печінкових ферментів, ліки, що розріджують кров.

Існує ряд протипоказань до застосування засобів з цілющої трави:

  • порушення роботи ендокринних залоз, гормональний дисбаланс;
  • зовнішнє та пероральне застосування у період виношування плоду, лактація з-за високого вмісту фітоестрогенів;
  • розлад згортання крові — лікарські відвари розріджують кров, із-за чого можуть виникнути внутрішні кровотечі;
  • 2 тижні до проведення планового хірургічного втручання, післяопераційний період, прийом препаратів для розрідження крові;
  • перенесені інсульти, інфаркти;
  • порушення роботи органів травної системи, часті розлади стільця, гіперацидний гастрит і виразкові ураження ШКТ;
  • спадкова схильність до розвитку алергічних реакцій;
  • эстрогенозависимый тип злоякісної пухлини.

В аптеках продають готові фитосборы з рожевим конюшиною. Більш детально про корисні властивості і протипоказання рослин, що входять до їх складу, можна дізнатися з інструкції на упаковці.

Способи прийому червоного конюшини

Для лікування запальних захворювань засоби на основі конюшини можуть використовуватися як внутрішньо, так і зовнішньо. Рецепти їх приготування описані в таблиці:

Назва Інгредієнти Особливості приготування і застосування
Відвар
  • 1 ст. л. суцвіть конюшини;
  • 250 мл окропу.
Концентрований відвар використовується для зовнішнього застосування, з нього роблять компреси, додають в лікувальні ванни. Добре допомагає при гнійних виразках, прискорює регенерацію тканин. Пероральне застосування показане при інфекційно-запальних патологіях.

Суцвіття заливають гарячою водою, кип’ятять 3-5 хвилин. Наполягають протягом години. Приймають по 150 мл 3 рази в день після їжі. Для зовнішнього застосування на 250 мл води використовують 3 ст. л. квіток.

Настій
  • 2 ст. л. сухих суцвіть;
  • 250 мл окропу.
Рослинну сировину заливають окропом, настоюють у теплому місці 3 години. Приймають по 100 мл 3 рази на день або по 50 мл 4 рази на добу. Надає відхаркувальний, болезаспокійливий ефекти.
Настоянка
  • 4 ст. л. висушених суцвіть;
  • 500 мл 40% спирту.
Очищає судини, зупиняє розвиток атеросклерозу, зменшує головний біль. Допомагає при перевтомі, залізодефіцитної анемії, високий ризик розвитку ракової пухлини.

Можна використовувати для полоскання горла. Не можна застосовувати зовнішньо при наявності відкритих ран, лущенні шкіри. З обережністю вживають засіб при гіпертонії.

Залиті спиртом суцвіття настоюють протягом 10 днів у теплому місці з помірним рівнем вологості. Щодня збовтують. Засіб приймають по 1 ч. л. перед їжею 3 рази в день.

Сік
  • свіжі суцвіття;
  • листя;
  • стебла рослини.
Рослинна сировина пропускають через соковижималку або м’ясорубку. В останньому випадку отриману масу віджимають через марлеву тканину. Трав’яний сік приймають по 150 мл 3 рази на добу.

Дія напою аналогічно відварів і концентрованим настоїв. У ньому міститься весь вітамінно-мінеральний комплекс, завдяки якому сік зміцнює імунітет і очищає кров від токсинів.

Витяжка ефірних масел
  • висушені суцвіття;
  • оливкова олія.
Інгредієнти беруть у співвідношенні 1:2, настоюють 2 тижні. Витяжка застосовується зовнішньо для відновлення еластичності шкіри, пом’якшення рогового шару. Покращує регенерацію тканин при опіках, шрамах.

Витяжкою просочують марлеву тканину, роблять компрес на ніч. Можна додати до 5 крапель в шампунь або крем для обличчя.

Чай
  • 5 сухих квіток;
  • 0,5 ч. л. чайних листків;
  • 250 мл гарячої води.
Сировина з’єднують і заливають окропом, настоюють 15 хвилин. П’ють протягом дня як звичайний чай. Добова норма становить до 750 мл.
Екстракт
  • квіти конюшини;
  • вода.
Отримують з допомогою дистиляції. Суцвіття кладуть в глибоку каструлю, заливають водою так, щоб рідина височіла над рослиною на 2-3 див. В середині ставлять банку з водою, на якій встановлюють миску. У процесі варіння в ній буде накопичуватися екстракт. Каструлю закривають кришкою, рідина випарюють на повільному вогні. Кришку доведеться періодично знімати з каструлі для охолодження.

Висновок

Конюшина червоний, лікувальні властивості та протипоказання якого повністю вивчені народними цілителями, застосовується для усунення інфекційно-запальних захворювань. Лікарська рослина використовується в косметичних цілях для догляду за шкірою і волоссям. Вітамінно-мінеральний склад зберігається при термічній обробці, що щадить, тому на основі суцвіть готують цілющі відвари, настої, масляні витяжки.

загрузка...
Поділитися з друзями:
Все про фітотерапію