Дика яблуня трапляється на узліссях, схилах і в світлих лісах частіше, ніж будь-яке інше плодове дерево. Її дрібні, кислі, жовто-зелені яблука мало схожі на садові, зате саме вони здавна потрапляли і в кухонні рецепти, і в домашні лікарські заготовки. Нижче — що це за дерево, чим цінні його плоди, як їх використовують у народній медицині та кулінарії, коли збирати врожай і як зберегти його до зими.
Як виглядає і де росте лісова яблуня
Лісова яблуня — один із найпоширеніших різновидів дикорослих яблунь. Вона однаково добре переносить посуху й морози, не вибаглива до ґрунту і рясно плодоносить. Саме ці якості роблять її вигідною для людей, які живуть поблизу: дерево не потребує догляду, а врожай дає стабільно. У середньому воно виростає від 6 до 8 метрів заввишки.
Гілки бувають як із довгими, так і з дрібними колючками. Листя яйцевидної форми. Цвітіння починається на початку травня, а плоди на гілках з’являються вже в серпні. Квітки досить великі — до 5 см у діаметрі — і зібрані в суцвіття.
Яблука округлі, до 4 см у діаметрі, на смак кислі, жовто-зеленого кольору. Росте дерево зазвичай у листяних або мішаних лісах, ближче до узлісся, поодиноко або купками по два-три дерева. Надає перевагу світлим ділянкам, куди потрапляє багато сонця: схилам, узліссям, галявинам.
Якщо в саду яблука чекають, доки вони достигнуть, то дикі можна використовувати майже відразу після зав’язі. Завдяки цьому лікарські й кулінарні рецепти з них готують значно раніше за сезон. Іноді такі яблука знаходять узимку під шаром снігу й листя — вони добре зберігаються під покривом.
Хімічний склад плодів і листя
Склад яблук залежить від місця зростання дерева, його віку, довкілля (вода, повітря, сонячне світло), сорту, а також від ступеня зрілості й розміру плоду. Простежується закономірність: чим менше яблуко, тим більше в ньому аскорбінової кислоти.
Дослідження давно показали, що плоди дикорослих яблунь поживніші за багато окультурених різновидів. Саме з них роблять препарати, які застосовують при недокрів’ї, зокрема відомий «Екстракт яблучно-кислого заліза». У плодах лісової яблуні найбільше органічних кислот — близько 1,9%.
Корисність плодів зумовлена вмістом таких речовин:
- різні типи цукрів — близько 16%;
- ефірні олії, дубильні речовини, фітонциди й флавоноїди;
- яблучна, арабінова, винна, хлорогенова та лимонна кислоти — близько 2,4%;
- понад 30 видів мінералів, серед них калій, цинк, кальцій і залізо;
- пектин: близько 1,7% у м’якоті, тоді як у листі його значно більше — приблизно 13%;
- каротин, а також вітаміни B, PP і C.
Більшість яблунь не належать до рослин, багатих на каротин: зазвичай у плодах його від 0,27 мг до 2,9 мг. Лісова яблуня тут виняток — у її плодах каротину близько 250 мг. Листя використовують для соусів і маринадів, у лікарських цілях, кладуть на дно бочок і бутилів під час заквашування, а також сушать для чаю. У листі міститься близько 400 мг вітаміну C.
Застосування в народній медицині
Плоди лісової яблуні здавна використовують у багатьох рецептах народної медицини. Яблуко століттями вважали чи не чудодійним плодом — недарма воно так часто фігурує в казках. Нижче наведено найпоширеніші домашні рецепти. Це загальна інформація, а не призначення: будь-яке лікування варто узгоджувати з лікарем, особливо якщо йдеться про хронічні хвороби.
Нирки, суглоби й варикоз
При нефриті побутує рецепт із сушеної шкірки яблук. Шкірку зчищають, висушують і товчуть на порошок. На склянку теплої води беруть столову ложку порошку, а всю порцію випивають за три підходи протягом доби. Той самий рецепт згадують і як профілактику каменів у нирках.
При болях у суглобах радять чай із кількома краплями яблучного оцту. Додатково використовують примочки: 40 г розтертого ладану змішують із 50 г яблучного оцту, прикладають до болючих місць, обмотують бинтом і залишають на кілька годин. При варикозі рекомендують розтирати ноги яблучним оцтом, розведеним водою, на ніч.
Застуда, бронхіт і температура
Від ангіни допомагає натерта кашка, до якої входить не лише яблуко, а й цибуля та мед. Таку суміш приймають по дві чайні ложки приблизно два-три рази на день. Якщо розвинувся бронхіт або піднялася температура, рекомендують змішати сік однієї великої цибулини, одного великого яблука та столову ложку меду. Цю суміш приймають тричі на день по повній столовій ложці.
Травлення, вага й алергія
При ожирінні лікарі часто радять влаштовувати розвантажувальний день кожні дев’ять днів, і в цей день їсти лише яблука. За даними медиків, оптимально з’їсти за день близько 1,5 кг плодів лісової яблуні. При запорах варто їсти натщесерце два яблука, не очищаючи шкірки.
При гастриті вживають висушені квітки яблуні: повну чайну ложку заливають склянкою окропу й випивають настій маленькими ковтками протягом дня. Під час алергії радять з’їдати щонайменше одне морозиво яблуко на день.
Застосування в кулінарії
Плоди лісової яблуні широко використовують і в кухні: найсмачніші та найкорисніші рецепти передають із покоління в покоління вже багато століть. Найпопулярніші заготівлі — сік, джем і мармелад.
Яблучний сік із цукром
- Плоди ретельно миють, нарізають, а потім вичавлюють або пропускають через м’ясорубку.
- В отриману кашку заливають воду з розрахунку близько 3 літрів на 10 кг мезги.
- Суміш залишають настоюватися приблизно 5–6 годин.
- Потім сік прогрівають приблизно до 60 °C і дають охолонути.
- Мезгу віджимають від м’якоті через марлю.
- У готовий сік додають цукровий сироп: на літр соку — 130–150 г 70%-го сиропу.
Джем і мармелад
Яблучний джем особливо популярний у селах. Яблука ретельно миють, дрібно нарізають, заливають водою й варять до повного розварювання. Потім поступово всипають цукор, постійно помішуючи, і варять до загустіння. Пропорції такі: 1 кг плодів заливають 1–2 склянками води й додають 1,2 кг цукру.
Для дітей часто варять мармелад. На 1 кг яблук беруть 0,6 кг цукру. Плоди миють, нарізають, заливають водою так, щоб вона покрила поверхню, і варять до повного розварювання. Отриману масу протирають через сито або друшляк. Це пюре варять близько години в емальованому посуді, поступово додаючи цукор. Готують до повного випаровування вологи й загустіння, після чого масу викладають у форми.
Чи є протипоказання
Яблука — поширений продукт, який не лише використовують як ліки, а й просто їдять і додають у страви. Протипоказання фактично одне: алергія. У невеликого відсотка людей вона є, і таким людям не можна не лише їсти яблука, а й вживати чаї на їхній основі, яблучний оцет, соки, десерти тощо.
Коли збирати врожай і як зберігати яблука
Якщо яблука планують зберігати довго, їх варто зірвати якнайраніше. Оскільки для лікарських цілей плоди дикого дерева придатні відразу після зав’язі, збір врожаю починають рано. Якщо ж готувати відвари чи лікувальні мазі потрібно одразу після зривання, краще дочекатися дозрівання — тоді плід насититься корисними речовинами повніше. У першому випадку яблука збирають уже на початку серпня, у другому — чекають середини або кінця вересня.
Плоди лісової яблуні добре зберігаються під покривом за низької температури. Вологість варто підтримувати на рівні 80–90%, а температуру — близько 2–5 °C. Щоб умови були максимально наближені до природних, кожне яблуко радять ретельно загорнути в папір і пересипати піском.
