Подорожник росте буквально під ногами: уздовж стежок, на витоптаних галявинах, у степу й на луках. Його листя важко розірвати — воно міцне, з виразними поздовжніми жилками, і саме завдяки цій будові рослина витримує і кроки людей, і колеса автомобілів. Латинська назва роду Plantago походить від слова «ступня» — так колись описали форму листка.
Рід налічує понад 200 видів, поширених у помірних і субтропічних широтах Європи, Азії та на інших континентах. У народній медицині найбільше цінують подорожник великий, а його листя, сік і насіння використовують при захворюваннях шлунка, застуді та ушкодженнях шкіри. Нижче — що саме містить рослина, як її застосовувати і в яких випадках вона може зашкодити.
Опис та види подорожника
Подорожники — однорічні або багаторічні трав’янисті рослини. Вони невибагливі до ґрунту, добре почуваються на ущільнених ділянках і часто першими заселяють витоптані місця. Найчастіше в народній практиці згадують кілька видів:
- Подорожник великий (Plantago major) — найпоширеніший вид із широким овальним листям і колосоподібним суцвіттям; саме його найчастіше збирають для лікувальних потреб.
- Подорожник ланцетолистий — з довгим вузьким листям і помітними жилками; росте на луках і схилах.
- Подорожник середній — дрібніший за великий, з опушеним листям.
- Подорожник блошиний — невелика рослина з розгалуженим стеблом, поширена переважно у східній частині Євразії та в Закавказзі.
Ці види трапляються по всій Європі та Азії, а також на інших континентах, куди їх занесли разом із людьми. Для заготівлі збирають листя у період цвітіння, а насіння — після дозрівання колосків.
Хімічний склад
Лікувальна дія подорожника пояснюється насамперед багатим хімічним складом. Насіння містить до 45% слизу, до 20% жирних олій, білки й вуглеводи. У листі є органічні кислоти, полісахариди, вітаміни B, C і K, а також дубильні речовини, які використовують у медичних цілях. У стеблах багато фенолкарбонових кислот та їхніх похідних.
Саме поєднання слизів, дубильних речовин, флавоноїдів і вітаміну K визначає основні ефекти рослини: обволікальний, протизапальний, в’яжучий і кровоспинний.
Корисні властивості подорожника
Речовини, що містяться в подорожнику, сприяють регенерації шкіри, знімають запалення на шкірному покриві та діють як антисептик при ранах і забиттях.
Настої з листя широко застосовують при кашлі, туберкульозі, бронхіальній астмі та кашлюку. Рослина допомагає і при хворобах шлунка — колітах, метеоризмі, гастриті. Листя містить компоненти, які протидіють виразці, сприятливо впливають на обмін холестерину та допомагають при зниженій кислотності дванадцятипалої кишки.
Заспокійливі, в’яжучі та загоювальні властивості зробили подорожник популярним і в косметології: його компоненти входять до антивікових кремів і загоювальних мазей.
Форми випуску
Сировину можна заготовити самостійно — зібрати, висушити й використовувати для лікування, — або придбати в аптеці. Найпоширеніші форми:
| Форма | Показання до застосування |
|---|---|
| Сухе листя подорожника великого або збір з іншими травами | Закрепи, гастрит, інфекції сечостатевого тракту, порізи, опіки |
| Сік подорожника у флаконах | Анорексія, анацидний гастрит, функціональна диспепсія |
| Екстракт подорожника в гранулах | Регулювання шлункової секреції, гіпосекреція, гіперсекреція, дисбаланс рівня холестерину |
| Сироп подорожника | Кашель різної етіології, інфекційні захворювання органів дихання |
| Порошок з лушпиння насіння (псиліум) | Розлади травлення, синдром подразненого кишечника, дивертикульоз |
Лікування подорожником
Лікувальні властивості подорожника допомагають при багатьох захворюваннях шлунка: рослина діє одразу в трьох напрямках — знімає спазми, відновлює тканини й нормалізує кислотність.
Засоби з подорожника також лікують кашель, підтримують імунітет і допомагають упоратися з хворобами шкіри. Це одна з небагатьох рослин, яку можна застосовувати під час вагітності, — але лише після консультації з лікарем.
При кашлі
Існує безліч варіантів приготування лікувальних засобів від кашлю з подорожника: настої, настоянки, відвари, чаї та сиропи.
Для настою насипте в невелику ємність 4 ст. л. подрібненого листя подорожника й залийте 0,5 л гарячої води. Настоюйте 2 години. Вживайте тричі на добу по 2 ст. л.
Настоянку готують із 300 мл соку подорожника і 300 мл медичного спирту. Суміш перелийте в банку, щільно закрийте кришкою і зберігайте в темному місці два тижні. Перед вживанням процідіть через марлю. Приймають протягом місяця раз на день у дозуванні 2–4 мл на 10 кг маси тіла.
Найефективнішими від кашлю вважають відвари на основі збору лікарських рослин. Знадобиться по 2 ст. л. подорожника, бузини чорної, фіалки та 300 мл гарячої води. Суміш кип’ятіть на малому вогні 5–10 хв, потім настоюйте під кришкою годину. Приймайте у два прийоми по 150 мл.
Так само можна приготувати сироп із подорожником удома або придбати його в аптеці. Сиропи мають протизапальну, відхаркувальну та бактеріостатичну дію.
При ранах, опіках і забиттях
У соку подорожника є вітамін K, який забезпечує нормальне згортання крові, а дубильні речовини й флавоноїди сприяють швидкому загоєнню ран. Тому сік і листя так цінують у народі при різних ушкодженнях шкіри — від опіків до забиттів.
Щоб корисні властивості рослини подіяли найефективніше, прикладіть до місця рани або забиття марлю чи ватяні диски, змочені в соку подорожника. Можна також подрібнити свіже зелене листя й покласти його в марлю. Компрес тримають протягом дня.
У разі опіку на уражене місце накладають свіжий листок трави й обв’язують бинтом. Так само, як при ранах, прикладають ватний диск, змочений у соку. Компреси потрібно періодично міняти: чим довший час впливу, тим кращий ефект.
При легких забиттях теж допомагають корисні властивості подорожника. Удома можна приготувати компрес: 1 ст. л. подорожника, 1 ст. л. дрібно нарізаної цибулі та 1 ст. л. меду. Компоненти ретельно перемішайте й прикладайте до забитого місця кілька разів на добу по 10 хвилин.
При хворобах шлунково-кишкового тракту
Подорожник — незамінний компонент у засобах для лікування різних недуг шлунково-кишкового тракту. Рослина добре допомагає при проносі, гастриті, виразці, холециститі, диспепсії, коліках. Застосовують настої, клізми, збори трав, чай, сік.
При розладі шлунка готують відвар: 2 ст. л. листя кладуть у емальований посуд і заливають склянкою окропу. Ємність накривають кришкою й підігрівають на водяній бані півгодини. Відвар охолоджують, проціджують і доливають рідину до об’єму 200 мл. Приймають тричі на день по пів склянки за 15 хвилин до їжі.
У боротьбі з проносом і дизентерією найкраще справляється насіння подорожника. Воно має властивість, як губка, вбирати токсичні речовини в організмі. Насіння сушать, подрібнюють і приймають як порошок чотири рази на добу по 1 ч. л.
Збір трав із подорожником корисний і при гастриті з підвищеною кислотністю. Для нього знадобляться листя подорожника, листя м’яти, звіробою, трава сухоцвіту, трава золототисячника, кмин — по 5 г, а також кореневище лепехи. 3 ст. л. суміші трав настоюють 10 годин у літрі води, потім фільтрують. Приймають по пів склянки теплої рідини за 30 хвилин до їжі тричі на добу.
При виразці допоможе збір: 100 г череди, чистотілу, звіробою та 200 г подорожника. У склянку гарячої води насипають 1 ст. л. суміші трав, настоюють 2 години й проціджують. Застосування: 1 ст. л. три-чотири рази на день за годину до їжі.
Корисними при профілактиці та лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту є також клізми, виготовлені з соку листя або насіння рослини.
При закрепах
При недостатній дефекації, як і при проносі, застосовують насіння рослини, бо його корисні властивості в цьому випадку вагоміші. Слизи в насінні обволікають товсту кишку й втягують рідину, утворюючи її скупчення в області застою калових мас. Відбувається розм’якшення й виведення калу з організму.
При закрепі приймають порошок з насіння — 1 ст. л. Полегшення настає через 8–10 годин. Насіння можна вживати і в чистому вигляді. Для відновлення травлення вранці та ввечері рекомендується вживати по 10 г насіння, запиваючи водою. Тривалість курсу — 1–3 дні.
При тріщинах на шкірі
Завдяки регенерувальним властивостям листя подорожника сприяє загоєнню тріщин і подряпин на ногах. Використовують ванночки, у яких тримають ноги 15–20 хвилин щодня до усунення проблеми. Для цього на 1 літр гарячої води беруть 1 ст. л. листя подорожника. Від тріщин і подразнень на руках позбавляє сік, розведений з водою, яким можна обполіскувати руки.
Припарки з товченого насіння подорожника застосовують при тріщинах сосків молочних залоз у жінок, які годують груддю.
Застосування в косметології
Подорожник допомагає практично при будь-яких шкірних недугах. Крім протизапального та загоювального ефекту, компоненти рослини мають протинабрякову дію, тому їх включають до складу засобів для шкіри навколо очей. Рослина також здатна виводити з тканин зайву рідину й токсини, тому її застосовують у засобах для схуднення.
Відвари для обличчя з подорожником добре очищають і заспокоюють шкіру, надають тонізуючого ефекту. Для приготування відвару знадобиться 5 чистих листків подорожника і 100 мл рідини. Листя наріжте смужками, залийте гарячою водою й варіть 10–15 хвилин. Протирайте обличчя щодня перед використанням косметики.
Народні рецепти налічують десятки масок для обличчя. Найбільш дієві:
- Антиоксидантна маска. Змішайте 3 нарізаних листки подорожника і 1 ст. л. ламінарії. Нанесіть на обличчя й змийте через 15 хвилин.
- Маска для сухої шкіри. 1 ст. л. настою з подорожника змішайте з 1 ст. л. жирних вершків, одним жовтком і 1 ст. л. меду. Нанесіть на шкіру на 15 хвилин, потім змийте.
- Маска від лущення шкіри. Перетріть листок подорожника й змішайте цю масу з 1 ст. л. жирних вершків. Для посилення дії додайте кілька крапель лимонного соку. Нанесіть на особливо уражені ділянки обличчя на 5–10 хвилин і змийте.
- Протизапальна маска. Знадобиться 100 мл води, 1 ч. л. листя кропиви, 1 ч. л. шипшини і 2 ч. л. подорожника. Інгредієнти засипте в глибоку ємність, залийте гарячою кип’яченою водою й настоюйте 30 хвилин. Розпарені трави нанесіть на обличчя й накрийте марлевою маскою. Через 15–20 хвилин змийте.
Протипоказання та застереження
Попри репутацію безпечної рослини, подорожник має обмеження. Передусім це стосується препаратів на основі соку й насіння, які діють значно сильніше за звичайний чай із листя.
- Не варто застосовувати подорожник при підвищеній згортанні крові, тромбофлебіті та схильності до тромбозів — рослина містить вітамін K.
- Обережно вживають засіб при гастриті з підвищеною кислотністю: концентровані настої можуть посилити печію.
- Тривале безконтрольне вживання насіння без достатньої кількості води здатне спричинити закреп або кишкову непрохідність.
- Під час вагітності та годування груддю застосовуйте подорожник лише після консультації з лікарем.
- При алергічних реакціях на рослини родини подорожникових засіб протипоказаний.
Народні рецепти не замінюють діагностики та призначеного лікування. Якщо кашель, біль у шлунку, закреп чи виразка тривають довго або супроводжуються тривожними симптомами, зверніться до лікаря: самолікування може відкласти правильний діагноз.
Як заготовити сировину самостійно
Листя подорожника збирають у період цвітіння, коли воно найбагатше на діючі речовини. Збирайте їх у чистому місці — далеко від доріг, промислових зон і місць вигулу тварин, адже рослина охоче росте саме на ущільнених узбіччях.
Сировину сушать у затінку, розклавши тонким шаром, або в добре провітрюваному приміщенні. Насіння збирають після дозрівання колосків і досушують, перш ніж подрібнити. Готову сировину зберігають у паперових пакетах або тканинних мішечках у сухому темному місці.
