Моркву вирощують заради соковитого й яскравого коренеплоду, а зелену частину рослини часто просто викидають або віддають тваринам. Тим часом морквяне бадилля — це листя на довгих черешках, розсічене на трикутні частки, яке століттями використовують і в кулінарії, і в народній медицині. За вмістом окремих речовин зелень помітно перевершує сам коренеплід, тому вона заслуговує на уважніший погляд.
Що таке морквяне бадилля і як воно виглядає
Морквяне бадилля — надземна частина моркви посівної. Це пучок довгих черешків з яскраво-зеленим, ажурним листям, поверхня якого м’яка й нерівномірна. Саме завдяки такій будові листя добре тримає форму навіть після промивання й нарізання.
Зелену частину збирають з однорічної рослини, вирощеної без пестицидів. Заготівля проста: траву ретельно миють, нарізають дрібними шматочками, висушують, а потім заморожують. Далі бадилля додають у їжу або використовують як біодобавку до раціону.
Історія використання цієї зелені налічує понад чотири тисячі років. У середньовіччі нею прикрашали зачіски й сукні, а сучасні господині додають її до солінь і маринадів. Науковці припускають, що навіть одна гілочка моркви, з’їдена за день, здатна підтримати організм вітамінами й мінералами.
Хімічний склад морквяного бадилля
Зелена частина моркви вважається однією з найкорисніших. У листі містяться сполуки, концентрація яких у багато разів перевищує їхній вміст у коренеплоді. Саме цим пояснюють популярність бадилля в народному цілительстві.
Ключові речовини, заради яких цінують морквяну зелень:
- Фурокумарини — органічні сполуки, здатні спричиняти алергічну реакцію на шкірі, хоча при внутрішньому вживанні вони безпечні. Вони перешкоджають патологічному поділу клітин і активізують регенерацію шкіри.
- Хлорофіл — рослинний компонент із потужною протизапальною активністю. Його називають природним антибіотиком: він допомагає при застуді та перешкоджає розвитку сечокам’яної хвороби.
- Алкалоїди — захищають рослину від шкідників, а в медицині відомі розслаблювальною дією та здатністю підтримувати відновлення центральної нервової системи.
- Порфірини — стимулюють гіпофіз, мають антисептичні та сечогінні властивості, їх додають до ополіскувачів і змішують з медом для дезінфекції виразок.
Окремо варто згадати вітамінний і мінеральний профіль. У бадиллі є ретинол (вітамін А), аскорбінова кислота (вітамін С), рибофлавін (вітамін В), нікотинова кислота (вітамін РР) і філохінон (вітамін К). До складу входять також селен, дубильні речовини, кофеїн, лізин і цілий набір мікро- та макроелементів: калій, кальцій, фосфор, йод, цинк, залізо, кобальт, натрій, марганець, мідь.
За вмістом вітамінів і мінералів бадилля приблизно в шість разів перевищує коренеплід і належить до основних джерел калію та кальцію. Через підвищену концентрацію цих речовин листя має гіркуватий присмак, тому в їжу його найкраще додавати після термічної обробки.
Корисні властивості морквяного бадилля
Регулярне вживання зелені поступово впливає на самопочуття. Вона очищає кров, виводить токсини, перешкоджає розвитку патогенних бактерій, зменшує набряки, відновлює водно-сольовий баланс і покращує роботу лімфатичної системи.
Серед цілющих властивостей морквяного бадилля:
- очищення та відновлення хімічного складу крові;
- виведення «шкідливого» холестерину;
- усунення запалень грибкового й інфекційного характеру;
- стимуляція регенерації клітин;
- зміцнення стінок судин;
- нормалізація обміну речовин;
- зниження артеріального тиску;
- зменшення м’язових спазмів;
- підвищення опірності організму вірусам і бактеріям;
- уповільнення процесів старіння.
Постійне додавання зелені до раціону зміцнює шкіру, нігті й волосся. Продукт низькокалорійний: у 100 г міститься близько 35 ккал, тому його можна вживати людям із діабетом і схильністю до ожиріння.
Мікро- та макроелементи зі складу бадилля допомагають в комплексній підтримці організму при ішемічній хворобі серця, захворюваннях нирок і сечостатевої системи, геморої, циститі та запорах.
Як застосовують морквяне бадилля в народній медицині
У народній медицині морквяну зелень використовують у кількох формах. Як загальнозміцнювальний засіб гичку вживають замороженою або вареною. Сушений продукт додають у відвари й настої. З подрібнених свіжих листків готують компреси для обморожених ділянок шкіри, ран і виразок.
Фітонциди, що містяться в бадиллі, пригнічують розмноження шкідливих мікробів. Сік із трави (близько 20 мл) з чайною ложкою меду допомагає зняти біль. Такий засіб радять пити невеликими ковтками протягом дня при стоматиті або болю в горлі.
Варена зелень має виражену антиоксидантну дію, а настої з трави застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Ефект помітний лише при тривалому вживанні — понад місяць. Додавання бадилля до овочевого салату покращує засвоєння каротину.
Під час схуднення зелень також стає в пригоді: завдяки низькій калорійності та фітонцидам прискорюються обмінні процеси й зменшується жирова маса. Крім того, відвар із бадилля використовують як дезінфікувальний засіб для промивання ран і порізів, він допомагає при фурункулах і гнійниках.
Особливо цінують морквяне бадилля при лікуванні сечостатевих хвороб — уретриту, циститу, каменів у нирках. При постійному вживанні трави, за народними свідченнями, покращується зір і відновлюється здоровий сон.
Рецепти при геморої
Висушене або заморожене бадилля легко використовувати в домашніх умовах. Для компресу беруть листя однорічної рослини, ретельно миють під проточною водою, подрібнюють і розтирають у ступі до виділення соку. Отриману кашку розкладають на марлевій пов’язці — такий компрес особливо ефективний при геморої.
Розпарені зелені листки моркви можна прикладати до ураженої ділянки після гігієнічних процедур. Вони загоюють тріщини й порізи, знімають набряк і полегшують біль.
Із сушеного бадилля готують настій: 20 г листя заливають 500 мл окропу, накривають кришкою й ставлять у тепле місце на 10 годин, потім проціджують. При загострених симптомах п’ють по чверті склянки п’ять разів на день. Для профілактики геморою відвар вживають невеликими порціями щодня протягом місяця.
Окремо можна заварити чай: чайну ложку сушеної трави заливають 250 мл окропу й настоюють 30 хвилин. П’ють по чашці три-чотири рази на день, орієнтовний курс — два-три місяці.
Крім геморою, морквяне бадилля в народній практиці застосовують при варикозному розширенні вен, атеросклерозі, васкуліті, вегетосудинній дистонії та хронічних запорах.
Застосування при гінекологічних пухлинах
Завдяки високому вмісту фурокумаринів рослину використовують у гінекології — зокрема при доброякісних і злоякісних пухлинах та ендометріозі. Крім пухлин, настої й відвари з бадилля в народній медицині застосовують при гінекологічних захворюваннях, спричинених грибком або інфекцією.
Настій готують так: 100 г свіжої трави миють під проточною водою, кладуть у посуд для запарювання, заливають літром окропу, перемішують і накривають кришкою. Через годину проціджують крізь марлю й п’ють протягом дня невеликими порціями.
Для відвару 100 г рослини заливають 500 мл окропу й ставлять на водяну баню. Доводять до кипіння, проварюють, потім проціджують. Готовий засіб використовують для ванночок або спринцювання, попередньо розбавивши водою у співвідношенні 1:1. При гінекологічних захворюваннях процедуру проводять не менше одного разу на день.
Протипоказання та застереження
Попри поживність, морквяне бадилля підходить не всім. Фурокумарини здатні викликати алергічну реакцію на шкірі, тому людям зі схильністю до алергії варто починати з мінімальних порцій і стежити за реакцією організму. Гіркуватий смак свідчить про високий вміст калію та кальцію — це не ознака псування, але й причина не вживати зелень у великій кількості сирою.
Наведені рецепти належать до народної медицини й не замінюють діагностику та лікування, призначені лікарем. Пухлини, захворювання нирок, сечостатевої системи та геморой потребують професійного нагляду: самолікування відварами може зашкодити, особливо якщо ви вже приймаєте ліки. Перед тривалим курсом варто порадитися з лікарем, а при вагітності, годуванні грудьми та хронічних хворобах — обов’язково.
Часті запитання
Чи можна їсти морквяне бадилля сирим?
Сире бадилля має гіркуватий присмак через підвищений вміст калію та кальцію. Смачніше й безпечніше додавати його після термічної обробки, а в салати — подрібненим і в невеликій кількості.
Скільки калорій у морквяному бадиллі?
У 100 г зелені міститься близько 35 ккал, тому продукт підходить для дієтичного харчування та раціону людей із діабетом.
Як заготовити бадилля на зиму?
Траву миють, нарізають дрібними шматочками, висушують, а потім заморожують. Сушений продукт додають у відвари й настої, заморожений — у страви.
Чи замінює бадилля лікування, призначене лікарем?
Ні. Народні рецепти з морквяної зелені — це лише допоміжна підтримка. Будь-яке захворювання потребує діагностики та професійного лікування.
